Класифікація відбиткових матеріалів і. М. Оксмана:

1. Що кристалізуються (гіпс, цинкоксидевгенолові пасти: репін, дентол) 2. Термопластичні маси (стенс-03, віск, маси Вайнштейна, Керра, адгезаль, стоматопласт, ортокор); 3. Еластичні (альпласт,стомальгин, кальцинат, кальцинат-гідроколоїдна маса та ін.); 4.Матеріали які полімеризуються (АКР-100, силіконові відбиткові матеріали, стиракрил). 

Класифікація о. І. Дойникова, в. Д. Синицина:

За фізичним станом:

1)     твердокристалічні; 2)     еластичні; 3)     термопластичні; 4)  полімеризуючі.

За хімічною природою:

1)     гіпс; 2)  цинкоксидевгенол; 3) альгінатні; 4) силіконові; 5) тіоколові; 6) епоксидні.

 На основі ефірів каніфолі:

1) самотверднучі.

За ділянкою застосування:

1)     самотверднучі для корекції базису протеза; 2)  силіконові та тіоколові застосовують під час отримання відбитків із коронко­вої частини зуба при часткових дефектах та з беззубих щелеп; 3)     епоксидні та на основі ефірів каніфолі (тільки при беззубих щелепах); 4)  усі інші застосовуються для всіх видів відбитків; 5)  гіпс використовується, крім того, для отримання моделей щелеп.

Технологія отримання відбитка.

Відбиток отримують за допомогою спеціальних відбиткових матеріалів: медичного гіпсу і різних пластичних мас, здатних набувати заданої форми і точно зберігати її. Для уведення відбиткових мас у ротову порожнину та отримання форми використовують відбиткові ложки із пластмаси чи металу. Жорсткість ложок дозволяє зберігати отриману форму відбитка після виведення його з рота. Виготовлення відбитка складається із таких послідовних етапів, як:.

1) підбір стандартної ложки та її індивідуалізація;.

2) приготування відбиткового матеріалу;.

3) розміщення матеріалу на ложці;.

4) уведення ложки з матеріалом у ротову порожнину;.

5) оформлення країв відбитка;.

6) виведення відбитка з ротової порожнини;.

7) оцінка відбитка (у разі знімання відбитка гіпсом цьому передує складання його частин).

Якщо відбиток планують отримати за допомогою еластичного матеріалу, то беруть перфоровану, з багатьма отворами, ложку. За відсутності такої краї звичайної ложки обклеюють на всьому протязі липким пластирем, створюючи таким чином ретенційні ділянки для фіксації в ній еластичної маси.

Якщо відбиток знімають гіпсом і, зокрема, з верхньої щелепи, то перед уведенням ложки в ротову порожнину вносять невелику порцію гіпсу в ділянку склепіння піднебіння і в ділянку горбів верхньої щелепи. У разі зняття відбитка еластичними масами цього робити не потрібно, але перед початком роботи слід ретельно вивчити інструкцію виробника щодо їх використання.

Оцінюючи відбитки, необхідно впевнитися у точності відтворення на них усіх ділянок протезного ложа: рельєфу зубоясенної борозни по периметру кожного зуба, відображення розміщення тканин по перехідній складці. Відбиток придатний до подальшої роботи, якщо на його поверхні немає розмитих, нечітких відбитків зубів і повітряних nop.

Алгоритм 1. Отримання повного анатомічного відбитку альгінатним матеріалом

Матеріальне забезпечення: набір стандартних відбиткових ложок, альгінатний відбитковий матеріал, гумова колба, металевий або пластмасовий шпатель, вода, розчин антисептика, медичний пластир, адгезив.

Порядок виконання:

• підбір ложки;

• підготовка ложки до зняття відбитку;

• приготування відбиткового матеріалу;

• нанесення матеріалу на ложку;

• внесення ложки в ротову порожнину, формування країв відбитка;

• структуризація відбиткового матеріалу;

• виведення відбитка з ротової порожнини;

• оцінка відбитка.

Правильно підібраною вважається ложка, в якій зубний ряд пацієнта розміщується на відстані 0.3-0.5 см від борта і повністю охоплюється ложкою. У зв’язку з тим, що альгінатні відбиткові матеріали не мають адгезії до матеріалу відбиткової ложки, стандартна ложка повинна бути перфорована або її край окантовують смужкою пластира. Для покращення адгезії застосовують спеціальні адгезиви.

Пластмасові стандартні ложки можна коректувати (пришліфовувати) по краю так, щоб вони не травмували перехідну складку в момент отримання відбитка. Стандартну ложку можна індивідуалізувати в ділянці перехідної складки та твердого піднебіння відбитковим воском.

Приготування відбиткового матеріалу: за допомогою мірника для порошку з комплекту відмірюють потрібну кількість порошку (2-3 мірники), висипають у суху гумову колбу, додають відповідну їй кількість води (згідно інструкції фірми-виготовлювача) і інтенсивно перемішують шпателем до отримання однорідної маси.

Приготовану масу вносять на ложку дещо вище бортів, на піднебінній частині – в залежності від вираженості склепіння піднебіння, по задньому краю – мінімальну кількість матеріалу.

Ложку вводять в ротову порожнину боком, відхиливши стоматологічним дзеркалом кут рота, розвертають, орієнтують по зубному ряду і притискають до протезного ложа: на в/щ – спочатку ззаду, потім – в передньому відділі, з одночасним просуванням ложки спереду назад і знизу вверх. Притримуючи ложку однією рукою, іншою проводять пасивне оформлення країв відбитка при допомозі кругових рухів верхньої губи і щік. На н/щ одночасно з введенням ложки пацієнт піднімає язик до піднебіння, потім ложка орієнтується по зубному ряду і притискається до щелепи вказівними і великими пальцями обох рук з одночасним опусканням язика, спочатку спереду, потім ззаду. Притримуючи ложку однією рукою, іншою здійснюють пасивне оформлення країв відбитка.

Структуризація альгінатного матеріалу в умовах ротової порожнини здійснюється протягом 3-5 хв., в залежності від температури води для замішування і навколишнього середовища. Готова маса не липне і має гумоподібну консистенцію.

Виведення відбитка здійснюється одним різким важілеподібним рухом, при якому лікар розміщує вказівні пальці за краєм відбитка біля перехідної складки і відриває масу з ложкою від щелепи.

Після виведення відбитка його промивають від залишків крові та слини і оцінюють. Відбиток повинен щільно прилягати до відбиткової ложки, чітко відображати усі елементи протезного ложа і не мати значних дефектів у вигляді повітряних раковин. Відображення зубного ряду повинно розміщуватись по центру жолобка ложки. Перед відливанням моделі відбиток витримують у дезинфікуючому розчині

АЛГОРИТМ 2.