- •1) Поняття і предмет міжнародного права
- •2) Поняття норм міжнародного права, форми та методи їх створення
- •3) Класифікація норм міжнародного права та їх ієрархія
- •4) Поняття і види джерел міжнародного права
- •5) Співвідношення національного та міжнародного права та імплементація норм міжнародного права
- •6) Систематизація норм міжнародного права.
- •7) Міжнародний договір - основне джерело міжнародного права
- •8) Міжнародний звичай як джерело міжнародного права
- •9) Допоміжні джерела міжнародного права
- •10) Поняття, ознаки та загальна характеристика видів суб'єктів міжнародного права
- •11)Держава - основний суб'єкт міжнародного права.
- •12) Міжнародні організації як суб'єкти міжнародного права
- •13) Правосуб'єктність націй і народів
- •14) Поняття і особливості принципів міжнародного права
- •15) Класифікація принципів міжнародного права
- •16) Основні принципи міжнародного права, їх зміст і призначення
- •17) Загальні принципи міжнародного права
- •18) Принципи суверенної рівності держав
- •19) Принцип незастосування сили або погрози силою
- •20) Принципи непорушності та недоторканості кордонів
- •21) Поняття і форми реалізації норм міжнародного права
- •22) Міжнародний конвенційний механізм реалізації норм міжнародного права
- •23) Міжнародний інституційний механізм реалізації норм міжнародного права
- •24) Поняття та ознаки міжнародного правопорушення
- •25) Види міжнародних правопорушень
- •26) Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності
- •27) Види і форми міжнародно-правової відповідальності.
- •28) Реалізація міжнародно-правової відповідальності
- •29) Право міжнародних договорів і основні джерела
- •30) Суб'єкти і об'єкти міжнародних договорів
- •31) Поняття і види міжнародних договорів
- •32) Форма і структура договору
- •33) Стадії укладання міжнародних договорів
- •34) Дійсність і дія міжнародного договору
- •35) Припинення і призупинення дії міжнародного договору
- •36) Поняття і способи тлумачення міжнародного договору
- •37) Реєстрація і опублікування міжнародних договорів
- •38) Застереження до договорів
- •39) Правовий статус і повноваження депозитарія
- •40) Поняття і джерела права міжнародних організацій
- •41) Поняття і класифікація міжнародних організацій
- •42) Членство у міжнародних організаціях.
- •44) Генеральна асамблея оон
- •45) Рада безпеки оон
- •46) Міжнародний суд оон
- •47) Спеціалізовані установи оон
- •48) Поняття, джерела та органи зовнішніх зносин
- •49) Дипломатичні представництва, порядок призначення, склад та функції
- •50) Обов’язки, імунітети, привілеї дипломатичних представництв
- •51) Консульські установи та їх функції
- •52) Консульські привілеї та імунітети
- •53) Поняття прав людини, джерела та міжнародні с тандарти в області прав людини
- •54) Класифікація прав людини
- •55) Поняття і правовий статус населення
- •56) Поняття, порядок набуття, зміни і втрати громадянства
- •57) Правовий статус іноземців
- •58) Види режиму іноземців
- •59) Правовий стасус осіб без громадянств і осіб з подвійним громадянством
- •60) Право притулку і порядок надання притулку
- •61) Правовий статус біженців
- •62) Міжнародне співробітництво в галузі прав і свобод людини: форми і напрямки
- •63) Механізм захисту прав і свобод людини
- •64) Поняття, види і статус території
- •65) Державна територія: поняття, складові і їх статус
- •66) Порядок зміни статусу державної території
- •67) Поняття державного кордону і способи встановлення державних кордонів
- •68) Міжнародні ріки, канали та протоки
- •69) Поняття та джерела морського права
- •70) Внутрішні морські води та їх правовий режим
- •71) Територіальне море та його правовий режим
- •72) Характеристика міжнародних просторів, на яких прибережні держави здійснюють повноваження економічного характеру
- •73) Морські простори, що не підлягають територіальній юрисдикції прибережних держав
- •74) Поняття та джерела права повітряного простору
- •75) Правове регулювання міжнародних польотів над державною територією
- •76) Правове регулювання польотів у міжнародному повітряному просторі
- •77) Комерційні права у міжнародних повітряних сполученнях
- •78) Поняття та джерела космічного права та форми співробітництва держав у космосі
- •79) Правовий режим небесного простору і космічних тіл
- •80) Правовий режим космічних об’єктів та космічних екіпажів
- •81) Поняття та принципи міжнародного економічного права
- •82) Джерела міжнародного економічного права
- •83) Міжнародні економічні організації
- •84) Система і правові інститути міжнародного економічного права
- •85) Поняття та джерела права боротьби зі злочинністю міжнародного характеру.
- •86) Види злочинів міжнародного характеру
- •87) Правова допомога, засоби та методи боротьби з міжнародною злочинністю
- •88) Видача злочинців та сучасні тенденції в боротьбі з міжнародною злочинністю.
- •89) Переговори і консультації при розв’язанні міжнародних спорів
- •90) Добрі послуги і посередництво при вирішенні міжнародних спорів
87) Правова допомога, засоби та методи боротьби з міжнародною злочинністю
Питання боротьби зі злочинністю відносяться до сфери внутрішнього законодавства кожної держави. Однак глобалізація соціальних та економічних процесів породила і глобалізацію злочинності, роблячи її все більш організованою і транснаціональною. Злочинні співтовариства набагато швидше, ніж державні системи різних країн, реагують на розвиток всіх типів комунікацій, на будь-які спрощення режиму прикордонного контролю і пересувань. Перш за все це відноситься до незаконної міграції,торгівлі наркотиками, відмивання «брудних» грошей.
Зрозуміло, що в сформованих умовах проблема боротьби з глобалізацією злочинності не може бути вирішена в рамках обмежених національно-державних засобів та методів. Саме тому світова спільнота прагне об'єднати зусилля в пошуках рецептів протидії злочинності.
Як відомо, принцип співробітництва держав є нормою juscogens, одним із принципів міжнародного права, закріплених в Статуті ООН, Декларації про принципи міжнародного права 1970 р. і Заключному акті НБСЄ 1975
Співробітництво держав у боротьбі зі злочинністю обумовлено низкою факторів, зокрема:
- Особливим характером певних злочинів, які зазіхають на інтереси декількох або багатьох держав або становлять небезпеку для міжнародного співтовариства;
- Потребами координації зусиль по запобіганню і припиненню злочинних діянь;- Потребами з надання взаємної правової допомоги у кримінальних справах.
У питаннях співпраці держав у боротьбі зі злочинністю можна виділити кілька напрямів. Перш за все це:
- Розробка багатосторонніх конвенцій з регламентації окремих галузей або інститутів міжнародного права, в яких є норми, що стосуються певних міжнародних правопорушень;- Поєднання договірних та інституційних форм міждержавного співробітництва з використанням потенціалу спеціальних установ (наприклад, Інтерполу) і універсальних міжнародних організацій і органів системи ООН;- Поєднання універсальних і локальних (перш за все двосторонніх) коштів співробітництва;- Погодження міжнародно-правових та внутрішньодержавних норм і механізмів, що охоплюють кримінально-правові та кримінально-процесуальні аспекти співпраці.
Таким чином, співробітництво держав у боротьбі ззлочинністю розвивається у двох основних напрямах - співробітництво шляхом укладення міжнародних договорів і співробітництво в рамках міжнародних організацій.
Звідси можна виділити два основних види співпраці - конвенційні і інституційне. Положення Конвенції співробітництво здійснюється у формі укладання багатосторонніх універсальних, регіональних і двосторонніх локальних угод. Інституційне співробітництво здійснюється в рамках різного роду комітетів і комісій, що створюються відповідно до тих чи іншим договором, міжнародних універсальних організацій (наприклад, ООН), спеціалізованих установ ООН і, звичайно ж, Інтерполу та Європолу.
88) Видача злочинців та сучасні тенденції в боротьбі з міжнародною злочинністю.
Екстради́ція (видача затриманої особи) — форма міжнародної співпраці держав в боротьбі зі злочинністю. Полягає в арешті і передачі однією державою іншій (за запитом) особи, що підозрюється або обвинувачується в скоєнні злочину, або ж засудженого злочинця.
Як правило, видача здійснюється на підставі договору між відповідними державами. Це може бути або двосторонній договір, або багатостороння конвенція, учасниками якої повинні бути як запрошуюча, так і запрошувана держава. Прикладом такої конвенції є Європейська конвенція про видачу 1957.
В принципі видача може здійснюватися і без договору, якщо це передбачається законодавством запрошуваної сторони.
Видача злочинців — право держави, але не її обов'язок. Обов'язком вона стає лише за наявності двостороннього договору про взаємну правову допомогу у кримінальних справах.
Видача може здійснюватися лише відносно певних злочинів — як правило, їх список або критерії їх визначення (тяжкість покарання тощо)встановлюється в договорі. Традиційно повинне дотримуватися правило «подвійної підсудності», тобто злочин, за здійснення якого запрошується видача, повинен признаватися таким в законодавстві як запрошуючої, так і запрошуваної сторони.
При цьому видачі можуть перешкодити наступні обставини:
відсутність міжнародно-правової норми, яка б зобов'язувала запитувану сторону здійснити видачу;
перебування особи в громадянстві (підданстві) запитуваної сторони;
надання особі статусу біженця, політичного притулку;
відсутність у законодавстві запитуваної сторони кримінального покарання за відповідні діяння, або збіг строків давності;
тяжка хвороба особи;
інші моменти.