Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Міжнародне право. Батрименко..docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
184.94 Кб
Скачать

78) Поняття та джерела космічного права та форми співробітництва держав у космосі

Міжнародне космічне право– цесукупність спеціальних норм сучасного загального міжнародного права, що регулюють відносини держав між собою, із міжнародними міжурядовими організаціями, взаємини таких організацій в зв’язку із здійсненням усіма ними космічної діяльності, а також встановлюють міжнародно-правовий режим такої діяльності в межах космічного простору, Місяця й інших небесних тіл. Таким чином, міжнародне космічне право визначається в залежності від характеру діяльності держав (космічна діяльність), так і від місця діяльності (космічний простір, Місяць і інші небесні тіла).

Джерела МКП– зовнішні форми вираження й закріплення норм загального міжнародного права, що регулюють міжнародні відносини, які виникають із приводу й в зв’язку з дослідженням і використанням космічного простору.

Основним джерелом міжнародного космічного права, як і в загальному міжнародному праві, є міжнародний договір і звичай. Серед договорів варто виділити:

1. Договір про принципи діяльності держав щодо дослідження й використання космічного простору, включаючи Місяць і інші небесні тіла, 27 січня 1967 р.;

2. Угода про рятування космонавтів і повернення об’єктів, запущених у космічний простір, 22 квітня 1968 р.;

3. Конвенція про міжнародну відповідальність за збитки, заподіяні космічними об’єктами, 29 березня 1972 р.;

4. Конвенція про реєстрацію об’єктів, що запускаються в космічний простір, 14 січня 1975 р.;

5. Угода держав про діяльність на Місяці й інших небесних тілах, 18 грудня 1979 р.;

6. Принципи, стосовно використання ядерних джерел енергії в космічному просторі, 23 червня 1992 р.;

7. Віденська Декларація про космічну діяльність та розвиток людського суспільства: Космос на межі тисячоліть, 30 липня 1999 р.

Особливу групу договірних джерел складають установчі акти міжнародних космічних організацій.

Космічна діяльність в Україні здійснюється на основі Загальнодержавної (Національної) космічної програми України, яка розробляється на п'ять років. її створює Національне космічне агентство України разом з відповідними центральними органами виконавчої влади та Національною академією наук України виходячи із мети та основних засад космічної діяльності в Україні. Згідно ст. ІХ Договору 1967 р., при дослідженні та використанні кос-мічного простору його учасники повинні керуватися принципом співробіт-ництва і взаємодопомоги з належним урахуванням відповідних інтересів один одного. Зокрема, це проявляється в обов’язку не допускати потенційно шкідливих перепон діяльності інших держав, на рівних засадах розглядати їх звернення щодо надання їм можливості для спостереження за польотів кос-мічних об’єктів, надавати можливу допомогу космонавтам і космічним екіпа-жам інших держав тощо. Особливо широко співробітництво з питань космосу здійснюється в рам-ках міжнародних організацій. Так, ООН покликана розглядати найбільш за-гальні, здебільшого політичні питання, пов’язані з дослідженням та викорис-танням космічного простору в мирних цілях. Так, Генеральна асамблея ООН 1986 р. сформулювала принципи, що стосуються дистанційного зондування Землі з космосу.

Генасамблея ООН визначає завдання з розробки правових питань кос-мосу, схвалює проекти угод з космосу, підготовлені Комітетом з використан-ня космічного простору в мирних цілях тощо.