72) Характеристика міжнародних просторів, на яких прибережні держави здійснюють повноваження економічного характеру

Склад території. До складу державної території входить сухопутний, водний і повітряний простір.

Сухопутний простір охоплює не тільки земну поверхню в межах кордонів, а й острови і архіпелаги у відкритому морі, надра під суші і островами на технічно досяжну глибину.

Водний простір включає внутрішні води. Це ріки, озера, а також затоки і внутрішні протоки морів, якщо їх ширина не перевищує 24 морські милі.

Територіальні води майже всіма державами визначаються в 12 морських миль від лінії відпливу. Повітряний простір - розташований над сушею і водами простір (тропосфера, стратосфера і прилегла частина ближнього космосу). Він вільно доступний для повітряних суден держави, іншим право прольоту над її територією дозволяється, якщо держава на основі міжнародних договорів надає "свободу повітря" цивільним літакам.

Території держави вважаються також морські, річкові, повітряні і космічні суду, несуть символи держави (емблема, прапор), а також підводні кабелі і трубопроводи, інші споруди, прокладені у відкритому морі або на його дні (включаючи води або дно виняткових морських зон).

Морські простори, на яких прибережні держави здійснюють повноваження економічного характеру, - це прилегла зона, виключна економічна зона і континентальний шельф.

Прилегла зона шириною 24 морських миль дає державі можливість здійснювати обмежені повноваження в акваторіях, прилеглих до територіальних вод: попередити порушення своїх митних, податкових, економічних та імміграційних законів.

Виняткові економічні зони займають нині величезні площі акваторії Світового океану. З двох сотень держав лише 38 не мають виходу до моря - всі інші морськими державами, і майже всі вони мають прилеглі до їх територіальних вод виняткові економічні зони протяжністю по 200 морських миль від базової лінії узбережжя. Згідно конвенції 1982 по державами визнаються право користування біологічними ресурсами вод, мінеральними ресурсами води, дна та надр, енергетичними ресурсами, право на встановлення пристроїв і споруд (штучні острови, бурові платформи тощо), проведення наукових досліджень, збереження та захист географічної середовища. Відзначимо, що інші держави зберігають за собою в таких зонах, як і у відкритому морі, право свободи судноплавства, польотів над морем, прокладки кабелів і підводних трубопроводів.

73) Морські простори, що не підлягають територіальній юрисдикції прибережних держав

Серед суверенних прав прибережної держави над територіальним морем допускається виняток - право мирного проходу іноземних суден. Це право може реалізовуватися при дотриманні іноземними суднами відповідних юридичних положень. Прибережна держава не може чинити опір мирному проходу через своє територіальне море іноземних суден, які не порушують цих положень.

Міжнародний звичай про право мирного проходу через територіальне море вперше був перетворений у договірну правову норму вст. 14-23 Конвенції про територіальне море 1958 р. У подальшому ці норми були доповнені та конкретизовані з урахуванням розвитку міжнародного права, а також досягнень мореплавання та зміни умов, за яких це право реалізується, і ці норми стали складовою частиною Конвенції ООН з морського права 1982 р. (ст. 17-32).

Згідно зі ст. 18 Конвенції 1982 р., під мирним проходом необхідно розуміти плавання через територіальне море з метою:

а) перетнути це море, не запливаючи у внутрішні води чи не зупиняючись на рейді, чи біля портової споруди за межами внутрішніх вод; або

б) увійти у внутрішні води чи вийти із них, чи зупинитися на такому рейді, чи біля такої портової споруди.

При цьому мирний прохід повинен бути швидким і безперервним.

Прохід вважається мирним, якщо він не порушує мир, встановлений порядок чи безпеку прибережної держави.

Усі військові кораблі також мають право на мирний прохід і наділені імунітетом від кримінальної та цивільної юрисдикції прибережної держави. Підводні човни під час проходу повинні прямувати на поверхні з піднятим прапором своєї держави. Якщо іноземний військовий корабель нехтує при заході законами та правилами прибережної держави, вона має право вимагати, щоб такий корабель негайно покинув територіальне море.

Імунітет від юрисдикції визнається і за державними суднами, що експлуатують не з комерційною метою.

Стосовно всіх інших іноземних морських суден, то вони підлягають кримінальній і цивільній Юрисдикції прибережної держави. Однак кримінальна юрисдикція щодо злочинів, здійснених на борту судна під час його мирного проходу, не вчиняється, за винятком, якщо;

- наслідки злочину поширюються на прибережну державу;

- вчинений злочин порушує спокій в країні або добрий порядок у територіальному морі;

- капітан судна, дипломатичний агент або консульська посадова особа держави прапора звернеться до місцевих властей з проханням про надання допомоги;

- вживані заходи необхідні для відвернення незаконної торгівлі наркотиками або психотропними речовинами.