- •1) Поняття і предмет міжнародного права
- •2) Поняття норм міжнародного права, форми та методи їх створення
- •3) Класифікація норм міжнародного права та їх ієрархія
- •4) Поняття і види джерел міжнародного права
- •5) Співвідношення національного та міжнародного права та імплементація норм міжнародного права
- •6) Систематизація норм міжнародного права.
- •7) Міжнародний договір - основне джерело міжнародного права
- •8) Міжнародний звичай як джерело міжнародного права
- •9) Допоміжні джерела міжнародного права
- •10) Поняття, ознаки та загальна характеристика видів суб'єктів міжнародного права
- •11)Держава - основний суб'єкт міжнародного права.
- •12) Міжнародні організації як суб'єкти міжнародного права
- •13) Правосуб'єктність націй і народів
- •14) Поняття і особливості принципів міжнародного права
- •15) Класифікація принципів міжнародного права
- •16) Основні принципи міжнародного права, їх зміст і призначення
- •17) Загальні принципи міжнародного права
- •18) Принципи суверенної рівності держав
- •19) Принцип незастосування сили або погрози силою
- •20) Принципи непорушності та недоторканості кордонів
- •21) Поняття і форми реалізації норм міжнародного права
- •22) Міжнародний конвенційний механізм реалізації норм міжнародного права
- •23) Міжнародний інституційний механізм реалізації норм міжнародного права
- •24) Поняття та ознаки міжнародного правопорушення
- •25) Види міжнародних правопорушень
- •26) Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності
- •27) Види і форми міжнародно-правової відповідальності.
- •28) Реалізація міжнародно-правової відповідальності
- •29) Право міжнародних договорів і основні джерела
- •30) Суб'єкти і об'єкти міжнародних договорів
- •31) Поняття і види міжнародних договорів
- •32) Форма і структура договору
- •33) Стадії укладання міжнародних договорів
- •34) Дійсність і дія міжнародного договору
- •35) Припинення і призупинення дії міжнародного договору
- •36) Поняття і способи тлумачення міжнародного договору
- •37) Реєстрація і опублікування міжнародних договорів
- •38) Застереження до договорів
- •39) Правовий статус і повноваження депозитарія
- •40) Поняття і джерела права міжнародних організацій
- •41) Поняття і класифікація міжнародних організацій
- •42) Членство у міжнародних організаціях.
- •44) Генеральна асамблея оон
- •45) Рада безпеки оон
- •46) Міжнародний суд оон
- •47) Спеціалізовані установи оон
- •48) Поняття, джерела та органи зовнішніх зносин
- •49) Дипломатичні представництва, порядок призначення, склад та функції
- •50) Обов’язки, імунітети, привілеї дипломатичних представництв
- •51) Консульські установи та їх функції
- •52) Консульські привілеї та імунітети
- •53) Поняття прав людини, джерела та міжнародні с тандарти в області прав людини
- •54) Класифікація прав людини
- •55) Поняття і правовий статус населення
- •56) Поняття, порядок набуття, зміни і втрати громадянства
- •57) Правовий статус іноземців
- •58) Види режиму іноземців
- •59) Правовий стасус осіб без громадянств і осіб з подвійним громадянством
- •60) Право притулку і порядок надання притулку
- •61) Правовий статус біженців
- •62) Міжнародне співробітництво в галузі прав і свобод людини: форми і напрямки
- •63) Механізм захисту прав і свобод людини
- •64) Поняття, види і статус території
- •65) Державна територія: поняття, складові і їх статус
- •66) Порядок зміни статусу державної території
- •67) Поняття державного кордону і способи встановлення державних кордонів
- •68) Міжнародні ріки, канали та протоки
- •69) Поняття та джерела морського права
- •70) Внутрішні морські води та їх правовий режим
- •71) Територіальне море та його правовий режим
- •72) Характеристика міжнародних просторів, на яких прибережні держави здійснюють повноваження економічного характеру
- •73) Морські простори, що не підлягають територіальній юрисдикції прибережних держав
- •74) Поняття та джерела права повітряного простору
- •75) Правове регулювання міжнародних польотів над державною територією
- •76) Правове регулювання польотів у міжнародному повітряному просторі
- •77) Комерційні права у міжнародних повітряних сполученнях
- •78) Поняття та джерела космічного права та форми співробітництва держав у космосі
- •79) Правовий режим небесного простору і космічних тіл
- •80) Правовий режим космічних об’єктів та космічних екіпажів
- •81) Поняття та принципи міжнародного економічного права
- •82) Джерела міжнародного економічного права
- •83) Міжнародні економічні організації
- •84) Система і правові інститути міжнародного економічного права
- •85) Поняття та джерела права боротьби зі злочинністю міжнародного характеру.
- •86) Види злочинів міжнародного характеру
- •87) Правова допомога, засоби та методи боротьби з міжнародною злочинністю
- •88) Видача злочинців та сучасні тенденції в боротьбі з міжнародною злочинністю.
- •89) Переговори і консультації при розв’язанні міжнародних спорів
- •90) Добрі послуги і посередництво при вирішенні міжнародних спорів
59) Правовий стасус осіб без громадянств і осіб з подвійним громадянством
Особа без громадянства (апатрид) - це особа, яка не має громадянства (підданства) жодної держави, а держава, відповідно до свого національного законодавства, не вважає її своїм громадянином. Відсутність громадянства виникає, зокрема, внаслідок розбіжностей у законодавстві різних країн про громадянство, у разі втрати особою громадянства однієї держави і не набуття громадянства іншої держави, позбавлення громадянства тощо. Особами без громадянства нерідко стають політичні емігранти, яких у порядку покарання позбавили громадянства на батьківщині. Правовий статус особи без громадянства, як правило, схожий з правовим статусом іноземця. Проте, на відміну від іноземця, особа без громадянства не користується дипломатичним захистом будь-якої держави. У більшості країн відповідно до чинного законодавства особа без громадянства може бути примусово вислана з країни. Але кожна держава не зацікавлена в тому, щоб на їх території проживала велика кількість осіб без громадянства. У зв'язку з цим, кожна держава докладає зусиль щодо скорочення безгромадянства, стимулюючи набуття громадянства постійно проживаючих на її території апатридів.
Подвійне громадянство (біпатризм) - перебування особи одночасно в громадянстві двох держав. Подвійне громадянство виникає, по-перше, за народження дитини у державі, де діє принцип “права грунту”, від батьків, які мають громадянство держави, де діє принцип “права крові” (наприклад, Чилі - Україна, Аргентина - Росія, Бразилія -Великобританія); по-друге, за натуралізації, якщо законодавство країни, громадянства якої набуває індивід, не вимагає відмови від попереднього (Іспанія - Росія, Ізраїль -Україна); по-третє, внаслідок шлюбу жінки з іноземцем, якщо законодавство країни дружини зберігає за нею громадянство, а законодавство країни чоловіка надає їй свого громадянства.
Більшість держав світу негативно ставляться до біпатризму, тобто вони виходять з визначення виключності єдиного громадянства і не визнають подвійного громадянства. Наприклад, відповідно до ст. 4 Конституції України 1996 р. "в Україні існує єдине громадянство...
Перебування у подвійному громадянстві не тільки розширює права, а й деякі обов'язки, що створює складності для громадян зазначеної категорії, особливо коли кожна з держав вимагає виконання обов'язків громадянина.
Правовий статус іноземних громадян. Іноземцями визнаються особи, які не мають громадянства держави, на території якої вони перебувають, але мають докази громадянства іншої держави. Статус - правове становище іноземних громадян - регулюється національним законодавством країни, в якій вони перебувають, і міжнародними угодами. Разом із тим, іноземці зберігають правовий зв'язок з державою, громадянами якої вони є. Дипломатичний виступ такої держави на захист своїх громадян, якщо їх права порушені державою перебування, не вважається актом протиправного втручання у внутрішні справи іноземної держави. Сукупність прав і обов'язків іноземців, встановлених національним і міжнародним правом, створює їхній статус - правовий режим іноземних громадян. Існує кілька його видів. Національний режим означає надання іноземцям державою проживання прав, пільг і привілеїв, в основному рівних обсягу прав своїх власних громадян і юридичних осіб. Даний режим встановлюється національними законами майже всіх сучасних держав. Ці самі закони окремо обмежують права іноземців, виходячи з міркувань безпеки, національної економіки та управління.