- •1) Поняття і предмет міжнародного права
- •2) Поняття норм міжнародного права, форми та методи їх створення
- •3) Класифікація норм міжнародного права та їх ієрархія
- •4) Поняття і види джерел міжнародного права
- •5) Співвідношення національного та міжнародного права та імплементація норм міжнародного права
- •6) Систематизація норм міжнародного права.
- •7) Міжнародний договір - основне джерело міжнародного права
- •8) Міжнародний звичай як джерело міжнародного права
- •9) Допоміжні джерела міжнародного права
- •10) Поняття, ознаки та загальна характеристика видів суб'єктів міжнародного права
- •11)Держава - основний суб'єкт міжнародного права.
- •12) Міжнародні організації як суб'єкти міжнародного права
- •13) Правосуб'єктність націй і народів
- •14) Поняття і особливості принципів міжнародного права
- •15) Класифікація принципів міжнародного права
- •16) Основні принципи міжнародного права, їх зміст і призначення
- •17) Загальні принципи міжнародного права
- •18) Принципи суверенної рівності держав
- •19) Принцип незастосування сили або погрози силою
- •20) Принципи непорушності та недоторканості кордонів
- •21) Поняття і форми реалізації норм міжнародного права
- •22) Міжнародний конвенційний механізм реалізації норм міжнародного права
- •23) Міжнародний інституційний механізм реалізації норм міжнародного права
- •24) Поняття та ознаки міжнародного правопорушення
- •25) Види міжнародних правопорушень
- •26) Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності
- •27) Види і форми міжнародно-правової відповідальності.
- •28) Реалізація міжнародно-правової відповідальності
- •29) Право міжнародних договорів і основні джерела
- •30) Суб'єкти і об'єкти міжнародних договорів
- •31) Поняття і види міжнародних договорів
- •32) Форма і структура договору
- •33) Стадії укладання міжнародних договорів
- •34) Дійсність і дія міжнародного договору
- •35) Припинення і призупинення дії міжнародного договору
- •36) Поняття і способи тлумачення міжнародного договору
- •37) Реєстрація і опублікування міжнародних договорів
- •38) Застереження до договорів
- •39) Правовий статус і повноваження депозитарія
- •40) Поняття і джерела права міжнародних організацій
- •41) Поняття і класифікація міжнародних організацій
- •42) Членство у міжнародних організаціях.
- •44) Генеральна асамблея оон
- •45) Рада безпеки оон
- •46) Міжнародний суд оон
- •47) Спеціалізовані установи оон
- •48) Поняття, джерела та органи зовнішніх зносин
- •49) Дипломатичні представництва, порядок призначення, склад та функції
- •50) Обов’язки, імунітети, привілеї дипломатичних представництв
- •51) Консульські установи та їх функції
- •52) Консульські привілеї та імунітети
- •53) Поняття прав людини, джерела та міжнародні с тандарти в області прав людини
- •54) Класифікація прав людини
- •55) Поняття і правовий статус населення
- •56) Поняття, порядок набуття, зміни і втрати громадянства
- •57) Правовий статус іноземців
- •58) Види режиму іноземців
- •59) Правовий стасус осіб без громадянств і осіб з подвійним громадянством
- •60) Право притулку і порядок надання притулку
- •61) Правовий статус біженців
- •62) Міжнародне співробітництво в галузі прав і свобод людини: форми і напрямки
- •63) Механізм захисту прав і свобод людини
- •64) Поняття, види і статус території
- •65) Державна територія: поняття, складові і їх статус
- •66) Порядок зміни статусу державної території
- •67) Поняття державного кордону і способи встановлення державних кордонів
- •68) Міжнародні ріки, канали та протоки
- •69) Поняття та джерела морського права
- •70) Внутрішні морські води та їх правовий режим
- •71) Територіальне море та його правовий режим
- •72) Характеристика міжнародних просторів, на яких прибережні держави здійснюють повноваження економічного характеру
- •73) Морські простори, що не підлягають територіальній юрисдикції прибережних держав
- •74) Поняття та джерела права повітряного простору
- •75) Правове регулювання міжнародних польотів над державною територією
- •76) Правове регулювання польотів у міжнародному повітряному просторі
- •77) Комерційні права у міжнародних повітряних сполученнях
- •78) Поняття та джерела космічного права та форми співробітництва держав у космосі
- •79) Правовий режим небесного простору і космічних тіл
- •80) Правовий режим космічних об’єктів та космічних екіпажів
- •81) Поняття та принципи міжнародного економічного права
- •82) Джерела міжнародного економічного права
- •83) Міжнародні економічні організації
- •84) Система і правові інститути міжнародного економічного права
- •85) Поняття та джерела права боротьби зі злочинністю міжнародного характеру.
- •86) Види злочинів міжнародного характеру
- •87) Правова допомога, засоби та методи боротьби з міжнародною злочинністю
- •88) Видача злочинців та сучасні тенденції в боротьбі з міжнародною злочинністю.
- •89) Переговори і консультації при розв’язанні міжнародних спорів
- •90) Добрі послуги і посередництво при вирішенні міжнародних спорів
41) Поняття і класифікація міжнародних організацій
Міжнародна (міжурядова) організація - це постійно діюче об'єднання держав, створене на основі міжнародного договору з метою вирішення певних завдань, що має необхідну для цього систему органів і самостійні права й обов'язки. Ознаками міжнародної організації є: 1) договірна основа, що відповідає основним принципам міжнародного права; 2) наявність певних цілей; 3) система органів, необхідних для досягнення цілей організації; 4) міжнародна правосуб'єктність.
Класифікувати міжнародні організації можна за різними критеріями. За колом членів виокремлюють універсальні (загальні) і регіональні міжнародні організації. Універсальні організації у принципі розраховані на участь усіх держав, однак у зв'язку з певними обставинами у таких організаціях деякі держави участі не беруть. До цього виду належать ООН і організації, що входять до її системи. Регіональні організації, як правило, відкриті тільки для держав певного регіону, наприклад, Рада Європи, Ліга арабських держав, Організація американських держав. За сферою діяльності міжнародні організації можна поділити на політичні (наприклад, Ліга Націй, ООН, ОБСЄ), військово-політичні (наприклад, НАТО, ЗЄС, АНЗЮС), економічні (наприклад, МВФ, МБРР, ЮНІДО), соціального характеру (наприклад, МОП, ВООЗ), культурно-гуманітарні (наприклад, ЮНЕСКО, ВОЮ).
Міжнародні міжурядові організації створюються для об'єднання зусиль держав у досягненні певних цілей, і зазвичай такі організації не володіють владними повноваженнями щодо дер-жав-членів, тобто не мають наддержавного характеру. Разом з тим держави - члени міжнародної організації можуть надати наднаціональний, наддержавний характер діяльності такій організації у певних сферах. Європейський Союз (ЄС) має найбільше сфер діяльності, у яких рішення цієї організації мають наднаціональний характер.
42) Членство у міжнародних організаціях.
Характерна риса міжнародних організацій складається в тому, що їх членами є лише суверенні держави, саме держави, а не їх органи, незважаючи на те що такі організації зазвичай іменують міжурядовими. Не можуть бути членами міжнародної організації частині держави. Всі члени рівноправно органів беруть участь у роботі організації і несуть відповідальність за його діяльність, роблять внески до її бюджету.
Після Другої світової війни колоніальні країн не відповідали вимогам, що пред'являються до членів міжнародних організацій, але були зацікавлені в діяльності організацій. Для вирішення проблеми було використане асоційоване членство. Від повного членства воно відрізняється відсутністю права брати участь у голосуванні та бути обраним до виконавчих органів, у наш час асоційоване членство використовується в тих випадках, коли з тих чи інших причин повне членство тимчасово або постійно неможливо. Так, країни Східної Європи пройшли через етап асоційованого членства в Раді Європи.
Існує статус спостерігача. Він надається державам-членам чи державам-членам, які не увійшли до складу органа організації.
Членство припиняється з ліквідацією організації або держави самого-члена, воно не переходить у порядку правонаступництва. Росія посіла місце СРСР не як правонаступник, а як держава - продовжувач СРСР.
Членство може бути припинено в результаті виходу з організації, що передбачено статутами багатьох організацій.
Статути багатьох організацій передбачають можливість виключення з числа членів. Якщо ж у статуті відповідне положення відсутнє, виключення неприпустимо. У такому випадку можна усунути порушує статут держава від участі в роботі організації, відмовившись визнати повноваження його представників, зрозуміло, тимчасово, що рівносильно призупинення членства. 43) Організація Об‘єднаних націй: історія створення, цілі і принципи
Організа́ція Об'є́днаних На́цій (ООН) — глобальна міжнародна організація, заснована 24 жовтня 1945 на конференції у Сан-Франциско на підставі Хартії Об'єднаних Націй. Декларованою метою діяльності організації є підтримання і зміцнення миру і міжнародної безпеки та розвиток співробітництва між державами світу.
Організація фінансується з обов'язкових та добровільних внесків від своїх держав-членів, і користується шістьма офіційними мовами: арабська, китайська, англійська, французька, російська та іспанська.
Після невдалих спроб та рішень Ліги Націй (1919–1946), до якої принципово не приєднувалися Сполучені Штати Америки, в 1945 році була створена Організація Об'єднаних Націй для підтримки міжнародного миру і розвитку співробітництва у вирішенні міжнародних проблем економічного, соціального та гуманітарного характеру. Перші задуми та конкретний план для нової всесвітньої організації було підготовлено під егідою Державного департаменту США у 1939році. А Франклін Д. Рузвельт тоді вперше ввів поняття «Організація Об'єднаних Націй» як термін для позначення союзних країн. Цей термін був вперше офіційно використаний 1 січня 1942 року, коли 26 держав підписалиАтлантичну хартію, взявши на себе зобов'язання продовжувати воєнні дії. 25 квітня 1945 Конференція ООН зі створення міжнародної організації почала діяти в Сан-Франциско, на якій були представлені 50 урядів і ряд неурядових організацій, що брали участь у розробці Статуту Організації Об'єднаних Націй. Організація Об'єднаних Націй офіційно існує з 24 жовтня 1945 після ратифікації Статуту п'ятьма постійними членами Ради Безпеки — Францією, Республікою Китай, СРСР, Великобританією і Сполученими Штатами і більшістю — 46 іншими сторонами, що теж підписали цей договір-статут. Перше засідання Генеральної Асамблеї, з 51 країною-учасницею, і Ради Безпеки, відбулося у Центральному залі Вестмінстера в Лондоні в січні 1946 року.
Статутом ООН визначено такі цілі організації:
— підтримувати міжнародний мир та безпеку;
— розвивати дружні відносини між націями на основі поважання принципу рівноправ'я і самовизначення народів;
— здійснювати співробітництво для розв'язання міжнародних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру та для заохочення й розвитку поваги до прав людини й основних свобод;
— організовувати і погоджувати дії націй для досягнення цих спільних цілей.
Діяльність організації ґрунтується на таких принципах:
— суверенна рівність усіх держав-членів;
— вирішення країнами-членами своїх міжнародних спірних питань мирними засобами і так, щоб не загрожувати миру, безпеці та справедливості;
— утримання будь-якої держави від загрози силою або застосування сили проти інших держав;
— надання державами-членами допомоги ООН в усіх її діях, які здійснюються відповідно до Статуту, й утримання від допомоги будь-якій країні, проти якої ООН вживає заходів превентивного або примусового характеру;
— забезпечення дотримання країнами, які не є членами ООН, тих самих принципів, оскільки це необхідно для підтримання міжнародного миру і безпеки;
— невтручання у справи, які стосуються внутрішньої компетенції будь-якої держави.