34) Дійсність і дія міжнародного договору

Юридичні наслідки для учасників міжнародного договору наступають тільки після його набрання чинності. Саме із цього моменту його учасники повинні керуватися принципом pacta sunt servanda («договори повинні дотримуватися»).

Вступ міжнародного договору в силу має важливе значення у вирахуванні його терміну дії. Міжнародній практиці відомі договори, що містяться на певний строк (найчастіше це торгово-економічні угоди), на невизначений строк, без констатації терміну дії й із вказівкою на безстроковий характер договору. Звичайно положення про терміни дії міжнародного договору або його безстроковому характері втримуються в заключних статтях договору Термін дії міжнародного договору до його витікання може бути продовжений або відповідно до його положень, або за згодою його учасників, що йменується в міжнародному праві пролонгацією. По певних причинах припинений міжнародний договір може бути відновлений зацікавленими державами. Ця процедура називається відновленням або реновацією міжнародного договору Не слід плутати строк виконання і строк дії договору. Так, Договір про ліквідацію ракет середньої й меншої дальності між СРСР і США 1987 р. по терміну дії - безстроковий договір; строк же виконання зобов"язань сторін по ліквідації зазначеного класу озброєнь - не більше трьох років з моменту вступу договору всилу.

Крім тимчасового аспекту, міжнародні договори також мають і просторову (територіальну) сферу дії. Звичайно міжнародні договори поширюються на всі території, що перебувають під суверенітетом держав-учасників, якщо інше не передбачено в самому договорі.

Поняття «дія міжнародного договору» і «дійсність міжнародного договору» співзвучні, але по суті різні. Дія договору в основному характеризується тимчасовим фактором, а дійсність визначається його відповідністю нормам міжнародного права. Породжувати юридично значимі наслідки для суб'єктів міжнародного права можуть тільки дійсні міжнародні договори Недійсність міжнародного договору залежно від ступеня його невідповідності нормам міжнародного права може бути двох видів: абсолютна й відносна. Абсолютна недійсність міжнародного договору носить об'єктивний характер і не залежить від волевиявлення суб'єктів, його що уклали. Такий договір уважається юридично незначним ab initio (із самого початку). Абсолютно недійсними міжнародними договорами є ті, які суперечать імперативним нормам загального міжнародного права (jus cogens), наприклад основним принципам міжнародного права.

Відносна недійсність міжнародного договору означає його оспоримость однієї зі сторін. Найчастіше відносна недійсність договору обумовлена помилкою, обманом, підкупом представника держави, порушенням повноважень або конституційних положень при його висновку.

35) Припинення і призупинення дії міжнародного договору

Припинення міжнародного договору звільняє його учасників від подальшого виконання зобов'язань за ним. Проте припинення не зачіпає прав і зобов'язань, що з'явилися внаслідок виконання договору.

Призупинення міжнародного договору означає тимчасове припинення його дії і може здійснюватися як відносно всіх учасників договору, так і щодо якогось окремого учасника відповідно до положень договору або з відома всіх учасників. Крім того, два або декілька учасників багатостороннього договору можуть укласти угоду про припинення його дії у відносинах між собою, якщо таке припинення передбачається договором або ним не забороняється, а також якщо воно не впливає на реалізацію прав та обов'язків інших учасників і не є несумісним з метою та об'єктом договору.

Учасники міжнародних договорів повинні дотримуватися правила естопеля. Відповідно до цього правила учасник договору втрачає право посилатися на підстави припинення, призупинення або недійсності міжнародного договору. Відбувається це тоді, коли учасник договору, знаючи про наявність таких підстав, ясно або мовчазно погодився (через його поведінку) з тим, що договір залежно від випадку дійсний, зберігає силу або залишається у дії (ст. 45 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р.).

На практиці застосування естопеля - складне і суперечливе, оскільки поняття "поводження держав" має вельми широку інтерпретацію зацікавленими учасниками договору.

Так, двосторонні політичні угоди (про дружбу і співпрацю, про ненапад, про створення союзу, про дипломатичні та консульські зносини і т. ін.), що були в силі на момент початку війни, припиняють свою дію. Призупиняють дію договори економічні і зі спеціальних питань (про науково-технічну, культурну та інші види співпраці). Після закінчення війни держави ухвалюють рішення про їх відновлення або припинення. Багатосторонні договори з початком війни між деякими учасниками цих договорів продовжують у цілому діяти, проте із призупиненням дії у взаємовідносинах воюючих держав до закінчення війни. У взаємовідносинах нейтральних учасників договору і воюючих учасників такі договори зберігають свою силу. Деякі міжнародні договори, укладені на випадок війни, починають застосовуватися з початком бойових дій.