- •1) Поняття і предмет міжнародного права
- •2) Поняття норм міжнародного права, форми та методи їх створення
- •3) Класифікація норм міжнародного права та їх ієрархія
- •4) Поняття і види джерел міжнародного права
- •5) Співвідношення національного та міжнародного права та імплементація норм міжнародного права
- •6) Систематизація норм міжнародного права.
- •7) Міжнародний договір - основне джерело міжнародного права
- •8) Міжнародний звичай як джерело міжнародного права
- •9) Допоміжні джерела міжнародного права
- •10) Поняття, ознаки та загальна характеристика видів суб'єктів міжнародного права
- •11)Держава - основний суб'єкт міжнародного права.
- •12) Міжнародні організації як суб'єкти міжнародного права
- •13) Правосуб'єктність націй і народів
- •14) Поняття і особливості принципів міжнародного права
- •15) Класифікація принципів міжнародного права
- •16) Основні принципи міжнародного права, їх зміст і призначення
- •17) Загальні принципи міжнародного права
- •18) Принципи суверенної рівності держав
- •19) Принцип незастосування сили або погрози силою
- •20) Принципи непорушності та недоторканості кордонів
- •21) Поняття і форми реалізації норм міжнародного права
- •22) Міжнародний конвенційний механізм реалізації норм міжнародного права
- •23) Міжнародний інституційний механізм реалізації норм міжнародного права
- •24) Поняття та ознаки міжнародного правопорушення
- •25) Види міжнародних правопорушень
- •26) Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності
- •27) Види і форми міжнародно-правової відповідальності.
- •28) Реалізація міжнародно-правової відповідальності
- •29) Право міжнародних договорів і основні джерела
- •30) Суб'єкти і об'єкти міжнародних договорів
- •31) Поняття і види міжнародних договорів
- •32) Форма і структура договору
- •33) Стадії укладання міжнародних договорів
- •34) Дійсність і дія міжнародного договору
- •35) Припинення і призупинення дії міжнародного договору
- •36) Поняття і способи тлумачення міжнародного договору
- •37) Реєстрація і опублікування міжнародних договорів
- •38) Застереження до договорів
- •39) Правовий статус і повноваження депозитарія
- •40) Поняття і джерела права міжнародних організацій
- •41) Поняття і класифікація міжнародних організацій
- •42) Членство у міжнародних організаціях.
- •44) Генеральна асамблея оон
- •45) Рада безпеки оон
- •46) Міжнародний суд оон
- •47) Спеціалізовані установи оон
- •48) Поняття, джерела та органи зовнішніх зносин
- •49) Дипломатичні представництва, порядок призначення, склад та функції
- •50) Обов’язки, імунітети, привілеї дипломатичних представництв
- •51) Консульські установи та їх функції
- •52) Консульські привілеї та імунітети
- •53) Поняття прав людини, джерела та міжнародні с тандарти в області прав людини
- •54) Класифікація прав людини
- •55) Поняття і правовий статус населення
- •56) Поняття, порядок набуття, зміни і втрати громадянства
- •57) Правовий статус іноземців
- •58) Види режиму іноземців
- •59) Правовий стасус осіб без громадянств і осіб з подвійним громадянством
- •60) Право притулку і порядок надання притулку
- •61) Правовий статус біженців
- •62) Міжнародне співробітництво в галузі прав і свобод людини: форми і напрямки
- •63) Механізм захисту прав і свобод людини
- •64) Поняття, види і статус території
- •65) Державна територія: поняття, складові і їх статус
- •66) Порядок зміни статусу державної території
- •67) Поняття державного кордону і способи встановлення державних кордонів
- •68) Міжнародні ріки, канали та протоки
- •69) Поняття та джерела морського права
- •70) Внутрішні морські води та їх правовий режим
- •71) Територіальне море та його правовий режим
- •72) Характеристика міжнародних просторів, на яких прибережні держави здійснюють повноваження економічного характеру
- •73) Морські простори, що не підлягають територіальній юрисдикції прибережних держав
- •74) Поняття та джерела права повітряного простору
- •75) Правове регулювання міжнародних польотів над державною територією
- •76) Правове регулювання польотів у міжнародному повітряному просторі
- •77) Комерційні права у міжнародних повітряних сполученнях
- •78) Поняття та джерела космічного права та форми співробітництва держав у космосі
- •79) Правовий режим небесного простору і космічних тіл
- •80) Правовий режим космічних об’єктів та космічних екіпажів
- •81) Поняття та принципи міжнародного економічного права
- •82) Джерела міжнародного економічного права
- •83) Міжнародні економічні організації
- •84) Система і правові інститути міжнародного економічного права
- •85) Поняття та джерела права боротьби зі злочинністю міжнародного характеру.
- •86) Види злочинів міжнародного характеру
- •87) Правова допомога, засоби та методи боротьби з міжнародною злочинністю
- •88) Видача злочинців та сучасні тенденції в боротьбі з міжнародною злочинністю.
- •89) Переговори і консультації при розв’язанні міжнародних спорів
- •90) Добрі послуги і посередництво при вирішенні міжнародних спорів
28) Реалізація міжнародно-правової відповідальності
Після скоєння МПД формуються так звані правовідносини відповідальності, в яких суб'єкти набувають певних прав та обов'язків.
Виникнення нових правовідносин між потерпілою державою і державою-порушницею не означає припинення правовідносин щодо порушеного зобов'язання, а те, що в держави-порушниці зберігається обов'язок щодо виконання порушеного зобов'язання.
Держава, що несе відповідальність за МПД, зобов'язана припинити це діяння (якщо воно продовжується), надати належні запевнення і гарантії щодо неповторення діяння, якщо того вимагають обставини. Зазвичай запевнення надають в усній формі, а гарантії неповторення можуть полягати в прийнятті державою відповідних превентивних заходів з метою недопущення повторення порушення.
До обов'язків держав входить також надання повного відшкодування шкоди (матеріальні чи моральні збитки, завдані міжнародно-протиправним діянням), що була спричинена МПД. До матеріальних відносять збитки, завдані майну чи іншим інтересам держави чи її громадянам, які легко вимірюються в грошовому еквіваленті. Моральні збитки охоплюють поняття "болю", "страждання людей", "втрати близьких", "особистої образи", що пов'язані з порушенням недоторканності житла чи права на приватне життя. Головна умова відшкодування - причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою.
Основними формами відшкодування шкоди в сучасному міжнародному праві є реституція, компенсація і сатисфакція.
Реституція - це така форма відшкодування, коли державою-по-рушницею відновлюється стан, що існував до скоєння МПД. Може приймати 4>орму матеріального відновлення або повернення території, осіб чи їх майна, скасування юридичного акта тощо.
Компенсація - це така форма відшкодування, коли держава-по-рушниця компенсує шкоду, причому компенсація охоплює будь-яку шкоду, що обчислюється в фінансовому вираженні, включаючи упущену вигоду. Цю форму відшкодування застосовують у разі неможливості повного відшкодування через реституцію.
Сатисфакція як форма відшкодування є скоріше винятком, оскільки може бути застосована, коли шкоду в повному обсязі не можливо відшкодувати двома попередніми формами. Сатисфакція може полягати у визнанні порушення, офіційному вибаченні, висловленні співчуття тощо. Вона не має матеріально-грошової форми вираження.
У міжнародному праві склалася норма, відповідно до якої потерпіла держава має право на нарахування відсотків на будь-яку основну суму, починаючи з дати нарахування цієї суми і по дату виконання платіжного зобов'язання. При цьому, відсотки не є самостійною формою відшкодування, а нараховуються в додаток до компенсації.
29) Право міжнародних договорів і основні джерела
Право міжнародних договорів — це галузь міжнародного права, яку складає сукупність правових норм, що регулюють відносини суб’єктів міжнародного права із приводу укладення, дії, зміни, скасування та дійсності міжнародних договорів. Особливість цієї галузі полягає в тому, що її об’єктом є одне з основних джерел міжнародного права — міжнародний договір. Суб’єктами права міжнародних договорів є суб’єкти міжнародного права. Держави як носії суверенітету мають універсальну компетенцію щодо укладення міжнародних договорів. Вони можуть вирішувати фактично будь-які питання, пов’язані із міжнародною безпекою та міжнародним співробітництвом. Але це не стосується укладання договорів всупереч основним принципам міжнародного права. Тобто протиправними є договори, що мають за мету здійснення агресії, геноциду, терористичних актів тощо. Щодо здійснення міжнародної договірної правоздатності не має юридичного значення, який у державі соціально-політичний лад, розмір території, національний склад та чисельність населення, її політико-територіальний устрій. Разом із тим на практиці час від часу постає питання про правомірність укладання міжнародних договорів суб’єктами федерацій, автономіями або адміністративно-територіальними одиницями.
Тривалий час основним джерелом права міжнародних договорів був тільки міжнародний звичай. Зараз поряд із нормами звичаєвого права діють договірні. Найбільш важливими універсальними конвенціями, що регулюють відносини у зв’язку з укладанням і застосуванням міжнародних договорів, є: Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 р., що докладно регламентує порядок укладення міжнародних договорів між державами, набуття ними чинності, тлумачення, використання та скасування, а також умови їхньої дійсності; Віденська конвенція про правонаступництво держав стосовно договорів 1978 р.; Віденська конвенція про право договорів між державами і міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986 р. (Конвенція ще не набула чинності, але її норми мають силу звичаєвих).