- •1) Поняття і предмет міжнародного права
- •2) Поняття норм міжнародного права, форми та методи їх створення
- •3) Класифікація норм міжнародного права та їх ієрархія
- •4) Поняття і види джерел міжнародного права
- •5) Співвідношення національного та міжнародного права та імплементація норм міжнародного права
- •6) Систематизація норм міжнародного права.
- •7) Міжнародний договір - основне джерело міжнародного права
- •8) Міжнародний звичай як джерело міжнародного права
- •9) Допоміжні джерела міжнародного права
- •10) Поняття, ознаки та загальна характеристика видів суб'єктів міжнародного права
- •11)Держава - основний суб'єкт міжнародного права.
- •12) Міжнародні організації як суб'єкти міжнародного права
- •13) Правосуб'єктність націй і народів
- •14) Поняття і особливості принципів міжнародного права
- •15) Класифікація принципів міжнародного права
- •16) Основні принципи міжнародного права, їх зміст і призначення
- •17) Загальні принципи міжнародного права
- •18) Принципи суверенної рівності держав
- •19) Принцип незастосування сили або погрози силою
- •20) Принципи непорушності та недоторканості кордонів
- •21) Поняття і форми реалізації норм міжнародного права
- •22) Міжнародний конвенційний механізм реалізації норм міжнародного права
- •23) Міжнародний інституційний механізм реалізації норм міжнародного права
- •24) Поняття та ознаки міжнародного правопорушення
- •25) Види міжнародних правопорушень
- •26) Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності
- •27) Види і форми міжнародно-правової відповідальності.
- •28) Реалізація міжнародно-правової відповідальності
- •29) Право міжнародних договорів і основні джерела
- •30) Суб'єкти і об'єкти міжнародних договорів
- •31) Поняття і види міжнародних договорів
- •32) Форма і структура договору
- •33) Стадії укладання міжнародних договорів
- •34) Дійсність і дія міжнародного договору
- •35) Припинення і призупинення дії міжнародного договору
- •36) Поняття і способи тлумачення міжнародного договору
- •37) Реєстрація і опублікування міжнародних договорів
- •38) Застереження до договорів
- •39) Правовий статус і повноваження депозитарія
- •40) Поняття і джерела права міжнародних організацій
- •41) Поняття і класифікація міжнародних організацій
- •42) Членство у міжнародних організаціях.
- •44) Генеральна асамблея оон
- •45) Рада безпеки оон
- •46) Міжнародний суд оон
- •47) Спеціалізовані установи оон
- •48) Поняття, джерела та органи зовнішніх зносин
- •49) Дипломатичні представництва, порядок призначення, склад та функції
- •50) Обов’язки, імунітети, привілеї дипломатичних представництв
- •51) Консульські установи та їх функції
- •52) Консульські привілеї та імунітети
- •53) Поняття прав людини, джерела та міжнародні с тандарти в області прав людини
- •54) Класифікація прав людини
- •55) Поняття і правовий статус населення
- •56) Поняття, порядок набуття, зміни і втрати громадянства
- •57) Правовий статус іноземців
- •58) Види режиму іноземців
- •59) Правовий стасус осіб без громадянств і осіб з подвійним громадянством
- •60) Право притулку і порядок надання притулку
- •61) Правовий статус біженців
- •62) Міжнародне співробітництво в галузі прав і свобод людини: форми і напрямки
- •63) Механізм захисту прав і свобод людини
- •64) Поняття, види і статус території
- •65) Державна територія: поняття, складові і їх статус
- •66) Порядок зміни статусу державної території
- •67) Поняття державного кордону і способи встановлення державних кордонів
- •68) Міжнародні ріки, канали та протоки
- •69) Поняття та джерела морського права
- •70) Внутрішні морські води та їх правовий режим
- •71) Територіальне море та його правовий режим
- •72) Характеристика міжнародних просторів, на яких прибережні держави здійснюють повноваження економічного характеру
- •73) Морські простори, що не підлягають територіальній юрисдикції прибережних держав
- •74) Поняття та джерела права повітряного простору
- •75) Правове регулювання міжнародних польотів над державною територією
- •76) Правове регулювання польотів у міжнародному повітряному просторі
- •77) Комерційні права у міжнародних повітряних сполученнях
- •78) Поняття та джерела космічного права та форми співробітництва держав у космосі
- •79) Правовий режим небесного простору і космічних тіл
- •80) Правовий режим космічних об’єктів та космічних екіпажів
- •81) Поняття та принципи міжнародного економічного права
- •82) Джерела міжнародного економічного права
- •83) Міжнародні економічні організації
- •84) Система і правові інститути міжнародного економічного права
- •85) Поняття та джерела права боротьби зі злочинністю міжнародного характеру.
- •86) Види злочинів міжнародного характеру
- •87) Правова допомога, засоби та методи боротьби з міжнародною злочинністю
- •88) Видача злочинців та сучасні тенденції в боротьбі з міжнародною злочинністю.
- •89) Переговори і консультації при розв’язанні міжнародних спорів
- •90) Добрі послуги і посередництво при вирішенні міжнародних спорів
26) Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності
Особливістю сучасного міжнародного права є те, що за невиконання його розпоряджень суб'єктами міжнародного права для них наступає відповідальність. Отже, можливо стверджувати, що відповідальність суб'єктів міжнародного права є необхідною умовою й елементом визнання їх саме в якості таких суб'єктів. Міжнародно-правова відповідальність — це юридичний обов'язок суб'єкта-правопорушника ліквідувати наслідки шкоди, заподіяної іншому суб'єкту міжнародного права невиконанням або неналежним виконанням розпоряджень міжнародного права. Невиконання або неналежне виконання міжнародно-правових розпоряджень виявляється в тому, що держава-порушниця своїми діями порушила сформований міжнародний правопорядок або своїми діями заподіяла шкоду іншій державі. Підставами міжнародно правової відповідальності є передбачені нормами міжнародного права об'єктивні і суб'єктивні ознаки. Розрізняють такі підстави міжнародно-правової відповідальності: — юридичні; — фактичні; — процесуальні.
Під юридичними підставами розуміють міжнародно-правові зобов'язання суб'єктів міжнародного публічного права, відповідно до яких те або інше діяння вважається міжнародним правопорушенням. Слід враховувати, що при міжнародному правопорушенні порушується не сама норма міжнародного права, а зобов'язання суб'єктів додержуватися її розпорядження, що містить міжнародне правило поведінки. Тому перелік джерел юридичних основ відповідальності є більш широким, ніж коло джерел міжнародного права. Юридичними підставами відповідальності є: — міжнародний договір; — міжнародний порядок; — рішення міжнародних судів і арбітражів; — резолюції міжнародних організацій (наприклад, статті 24 і 25 Статуту ООН установлюють юридичну відповідальність для всіх держав-членів ООН рішень Ради Безпеки ООН); — односторонні міжнародно-правові зобов'язання держав, що встановлюють юридично обов'язкові правила поведінки тільки для держави, що взяла такі зобов'язання, (у формі нот, заяв, декларацій і т.д.). Фактичною підставою міжнародно-правової відповідальності є саме міжнародне правопорушення, тобто діяння (дія або бездіяльність) суб'єкта міжнародного права (його органів або посадових осіб), що порушують міжнародно-правові зобов'язання. Під процесуальними підставами міжнародної відповідальності розуміють процедуру розгляду справ про правопорушення і порядок притягнення винних суб'єктів до відповідальності. В одних випадках такий процесуальний порядок детально регламентований і закріплений у міжнародно-правових актах, в інших — його вибір залишений на розсуд органу, що застосовує міри відповідальності.*
27) Види і форми міжнародно-правової відповідальності.
Існує два види міжнародно-правової відповідальності держав: політична і матеріальна.
Політична відповідальність, як правило, супроводжується застосуванням у відношенні держави-поруш-ниці примусових заходів і сполучається з матеріальною відповідальністю. Найбільш поширеними формами політичної відповідальності є: сатисфакція, ресторація, різноманітні форми обмежень суверенітету (наприклад, призупинення членства або виключення із міжнародної організації декларативні рішення. Сатисфакція (задоволення) як форма політичної відповідальності припускає обов'язок держави-правопоруш-ниці надати задоволення не матеріального характеру, відшкодувати моральну шкоду, заподіяну честі і гідності іншої держави.
Ресторація — це такий вид політичної відповідальності, що являє собою відновлення правопорушником колишнього стану (статуса-кво) і виконування ним усіх несприятливих наслідків цього. Прикладом ресторацій можуть служити звільнення незаконно зайнятої території і несення в зв'язку з цим майнових витрат.
Матеріальна відповідальність наступає в зв'язку з порушенням державою своїх міжнародних зобов'язань, пов'язаних із заподіянням матеріальної шкоди, і покликана покласти на винну державу обов'язок загладити цей збиток, заподіяний правопорушенням. Матеріальна відповідальність може бути виражена у формі репарації, реституції і субституції. Під репараціями (від лат. reparatio— відновлення) — розуміють відшкодування державою-порушницею заподіяної нею шкоди.
Реституція являє собою відшкодування правопорушником матеріального збитку в натурі (повернення неправомірно захопленого майна: того ж самого — конкретні твори мистецтва, транспортні засоби, устаткування заводів та ін.). Різновидом реституції виступає субституція — заміна неправомірно знищеного або ушкодженого майна однорідним майном.