- •1) Поняття і предмет міжнародного права
- •2) Поняття норм міжнародного права, форми та методи їх створення
- •3) Класифікація норм міжнародного права та їх ієрархія
- •4) Поняття і види джерел міжнародного права
- •5) Співвідношення національного та міжнародного права та імплементація норм міжнародного права
- •6) Систематизація норм міжнародного права.
- •7) Міжнародний договір - основне джерело міжнародного права
- •8) Міжнародний звичай як джерело міжнародного права
- •9) Допоміжні джерела міжнародного права
- •10) Поняття, ознаки та загальна характеристика видів суб'єктів міжнародного права
- •11)Держава - основний суб'єкт міжнародного права.
- •12) Міжнародні організації як суб'єкти міжнародного права
- •13) Правосуб'єктність націй і народів
- •14) Поняття і особливості принципів міжнародного права
- •15) Класифікація принципів міжнародного права
- •16) Основні принципи міжнародного права, їх зміст і призначення
- •17) Загальні принципи міжнародного права
- •18) Принципи суверенної рівності держав
- •19) Принцип незастосування сили або погрози силою
- •20) Принципи непорушності та недоторканості кордонів
- •21) Поняття і форми реалізації норм міжнародного права
- •22) Міжнародний конвенційний механізм реалізації норм міжнародного права
- •23) Міжнародний інституційний механізм реалізації норм міжнародного права
- •24) Поняття та ознаки міжнародного правопорушення
- •25) Види міжнародних правопорушень
- •26) Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності
- •27) Види і форми міжнародно-правової відповідальності.
- •28) Реалізація міжнародно-правової відповідальності
- •29) Право міжнародних договорів і основні джерела
- •30) Суб'єкти і об'єкти міжнародних договорів
- •31) Поняття і види міжнародних договорів
- •32) Форма і структура договору
- •33) Стадії укладання міжнародних договорів
- •34) Дійсність і дія міжнародного договору
- •35) Припинення і призупинення дії міжнародного договору
- •36) Поняття і способи тлумачення міжнародного договору
- •37) Реєстрація і опублікування міжнародних договорів
- •38) Застереження до договорів
- •39) Правовий статус і повноваження депозитарія
- •40) Поняття і джерела права міжнародних організацій
- •41) Поняття і класифікація міжнародних організацій
- •42) Членство у міжнародних організаціях.
- •44) Генеральна асамблея оон
- •45) Рада безпеки оон
- •46) Міжнародний суд оон
- •47) Спеціалізовані установи оон
- •48) Поняття, джерела та органи зовнішніх зносин
- •49) Дипломатичні представництва, порядок призначення, склад та функції
- •50) Обов’язки, імунітети, привілеї дипломатичних представництв
- •51) Консульські установи та їх функції
- •52) Консульські привілеї та імунітети
- •53) Поняття прав людини, джерела та міжнародні с тандарти в області прав людини
- •54) Класифікація прав людини
- •55) Поняття і правовий статус населення
- •56) Поняття, порядок набуття, зміни і втрати громадянства
- •57) Правовий статус іноземців
- •58) Види режиму іноземців
- •59) Правовий стасус осіб без громадянств і осіб з подвійним громадянством
- •60) Право притулку і порядок надання притулку
- •61) Правовий статус біженців
- •62) Міжнародне співробітництво в галузі прав і свобод людини: форми і напрямки
- •63) Механізм захисту прав і свобод людини
- •64) Поняття, види і статус території
- •65) Державна територія: поняття, складові і їх статус
- •66) Порядок зміни статусу державної території
- •67) Поняття державного кордону і способи встановлення державних кордонів
- •68) Міжнародні ріки, канали та протоки
- •69) Поняття та джерела морського права
- •70) Внутрішні морські води та їх правовий режим
- •71) Територіальне море та його правовий режим
- •72) Характеристика міжнародних просторів, на яких прибережні держави здійснюють повноваження економічного характеру
- •73) Морські простори, що не підлягають територіальній юрисдикції прибережних держав
- •74) Поняття та джерела права повітряного простору
- •75) Правове регулювання міжнародних польотів над державною територією
- •76) Правове регулювання польотів у міжнародному повітряному просторі
- •77) Комерційні права у міжнародних повітряних сполученнях
- •78) Поняття та джерела космічного права та форми співробітництва держав у космосі
- •79) Правовий режим небесного простору і космічних тіл
- •80) Правовий режим космічних об’єктів та космічних екіпажів
- •81) Поняття та принципи міжнародного економічного права
- •82) Джерела міжнародного економічного права
- •83) Міжнародні економічні організації
- •84) Система і правові інститути міжнародного економічного права
- •85) Поняття та джерела права боротьби зі злочинністю міжнародного характеру.
- •86) Види злочинів міжнародного характеру
- •87) Правова допомога, засоби та методи боротьби з міжнародною злочинністю
- •88) Видача злочинців та сучасні тенденції в боротьбі з міжнародною злочинністю.
- •89) Переговори і консультації при розв’язанні міжнародних спорів
- •90) Добрі послуги і посередництво при вирішенні міжнародних спорів
22) Міжнародний конвенційний механізм реалізації норм міжнародного права
Міжнародний механізм як комплекс засобів та інститутів, що використовуютьсядержавами для забезпечення реалізації міжнародно-правових норм,складається з двох взаємопов'язаних компонентів - міжнародного договірно -правового (конвенційного) механізму і міжнародного організаційно -правового (інституційного) механізму.
Міжнародно-правовий (конвенційний) механізм включає:
1) нормотворчість — передбачає наявність двох аспектів: а) попередня нормотворчість, що передбачає створення «пробних» норм права, які переду-ють створенню основних норм, реалізацію яких вона покликана забезпечити, що дозволяє визначити рівень ефективності майбутніх норм, виявити їх не-доліки з метою запобігання їх негативної дії в майбутньому; б) конкретизація, що здійснюється або одночасно зі створенням первинних, основних норм, або в процесі їх реалізації. Конкретизація винятково необхідна, оскільки висо-кий ступінь узагальнення в первинних нормах часто ускладнює їх подальшу реалізацію. Так, ст. 2 Статуту ООН лише перелічує принципи, якими пови-нні керуватися держави у зносинах між собою. Однак конкретне їх змістове наповнення дається лише в Декларації про принципи міжнародного права 1970 р., в Заключному акті НБСЄ 1975 р. та багатьох інших. В них стверджу-ється, що розвиток змісту принципів сприятиме забезпеченню більш ефек-тивного їх застосування. Конкретизація також необхідна, щоби врахувати особливості окремих держав та інших учасників міжнародного права, їх спе-цифічні інтереси, в разі існування такої потреби, а також для створення га-рантій, за якими держави виступатимуть гарантами якого-небудь договору, в зв’язку з чим бере на себе зобов’язання підтримувати конкретне положення міжнародно-правового характеру.
2) тлумачення — може здійснюватися як в процесі нормотворчості, так і в процесі правозастосування. Без тлумачення немислима конкретизація, більше того тлумачення саме часто перетікає в конкретизацію.
3) міжнародний контроль — здійснюється шляхом співставлення інфор-мації про діяльність держави (чи інших суб’єктів) або шляхом порівняння ді-яльності з вимогами норм права на предмет їх відповідності. В основні контр-олю лежать збір та оцінка інформації. Збір інформації ведеться, як правило, шляхом інспектування, моніторингу чи обміну інформацією, що міститься в спеціальних доповідях. Контроль здійснюється, як правило, шляхом вико-ристання міжнародного інституційного механізму, міжнародних органів, ор-ганізацій, комісій.
23) Міжнародний інституційний механізм реалізації норм міжнародного права
Міжнародна правозастосовна діяльність здійснюється в певних організаційно-правових формах, які можна охарактеризувати як інституційний механізм реалізації.
Право припускає його юридичну гарантованість. Встає, таким чином, питання про юридичну забезпеченості норм міжнародного права в випадках спірних ситуацій їх застосування і в разі їх порушення. Засоби сприяння повинні доповнюватися заходами із захисту прав потерпілих держав,з вирішення суперечок і конфліктних ситуацій, заходами відповідальності.
Багато договори містять положення не тільки про сприяння здійсненнюїх норм, але також про заходи у випадках спірних ситуацій, що виникають упроцесі реалізації, в тому числі у зв'язку з порушенням норм. Організаційно -правовими формами розробки і застосування таких заходів є переговори,посередництво та погоджувальні комісії, консультації, зустрічі,конференції, міжнародні організації та органи, міжнародні судова іарбітражна процедури. У своїй основі вони представляють собою сукупністьзасобів мирного вирішення міжнародних спорів.
У визначенні місця і ролі тієї чи іншої організаційної форми в процесіреалізації норм міжнародного права багато чого залежить від рівня і сфериспівробітництва, кількості учасників, зацікавлених у розглядіконкретного питання, від терміновості, складності та характеру питань та іншихобставин.
Переговори. Це - встановлення контактів і обмін думками з метою вирішенняпитань, що становлять взаємний інтерес для держав-учасників. Для вирішення спорів міждержавами, обговорення ходу реалізації норм і прийняття, якщо необхідно,заходів з метою підвищення їх ефективності чи з метою захисту порушених прав. Вони є найбільш поширеною формою обговорення і рішенняміжнародних проблем..
Ні добрих послуг, ні посередництво не є самостійними формамивирішення проблем. Основна мета добрих послуг і посередництва - сприяннямирного врегулювання спорів шляхом переговорів.
Добрі послуги. Це - діяльність третіх держав та організаціїпроведення переговорів між сторонами сперечаються.Добрі послуги можуть бути надані або на прохання сторін спору, або поініціативою самих третіх держав. Посередництво - це діяльність третіх держав або міжнароднихпрорганізацій з метою не тільки організації переговорів, але і надання допомогиу вирішенні спору по суті.
Консультації. У договорах нерідко передбачається, що разом з переговорами держави проводять консультації, зустрічі, причому іноді водному договорі мова йде і про переговори, і про консультації, і про зустрічі.
На консультаціях найчастіше держави обговорюють питання, вжеврегульовані правом, дають по них один одному поради.
Міжнародні конференції. У даному контексті міжнароднаконференція - це тимчасовий форум держав - учасників договору длявизначення заходів щодо забезпечення його виконання. Основні цілі конференцій:обговорення інформації з виконання договору, розробка рекомендацій,установа спеціальних органів для забезпечення виконання зобов'язань задоговору, розгляд і прийняття поправок.
