
Розділ 3. Матеріали для мурування
3.1.Штучні кам’яні матеріали.
Керамічними називаються штучні кам'яні матеріали, що отримуються спіканням глин та їхніх сумішей з мінеральними домішками.
Керамічні матеріали і вироби класифікуються за ознаками: залежно від шпаристості:
шпаристі - з водовбиранням не більше 5 %;
щільні - з водовбиранням понад 5 %;
призначенням:
стінові матеріали - цегла і камені керамічні, стінові цегляні панелі;
цегла і камені спеціального призначення - цегла керамічна лекальна, камені для каналізаційних споруд, цегла для дорожнього покриття;
керамічні вироби для облицювання фасадів будівель - цегла і камені керамічні, лицьові, фасадні плитки, килимова кераміка (набір тонкостінних глазурованих і неглазурованих плиток, наклеєних на паперову основу); керамічні вироби для внутрішнього облицювання - плитки для облицювання стін санітарно-технічних вузлів і приміщень із підвищеною вологістю або для підлог; покрівельні матеріали - глиняна черепиця: штампована і стрічкова, плоска і хвиляста стрічкова, S-подібна стрічкова і конькова.
Основною сировиною для отримання керамічних матеріалів і виробів є глини. Для поліпшення їхніх властивостей до них додають спіснені й вигоряючі домішки.
Звичайну керамічну цеглу виготовляють з легкоплавких, середньої пластичності глин, що містять 40-50 % піску. Існують два способи виробництва цегли (рис. 3.1):
пластичного пресування;
напівсухого пресування.
Оскільки цегла напівсухого пресування щільніша, в ній роблять пустоти (так звана п'ятистінна цегла). Вона має гладкі грані й значно менше дефектів ніж цегла пластичного пресування.
Рис. 3.1. Цегла: а) пластичного пресування, б) напівсухого пресування
1 - постіль; 2 - ложок; 3 поперечник.
Цегла напівсухого пресування має меншу морозостійкість. Її випускають у невеликій кількості через складність пресування сировини і невисоку продуктивність пресів.
Керамічну цеглу випускають розміром: 250x120x65 мм; рідше: 288x138x65 мм (модульна) і 250x120x88 мм (потовщена). Оскільки вага 1 цеглини не повинна перевищувати 4 кг, потовщену і модульну цеглу роблять з пустотами. Прийняті наступні назви граней цегли: великої - постіль (1); бокової довгої ложкова (2); торцевої тичок (поперечник) (3) - (див. рис. 20).
Щільність звичайної керамічної цегли 1600-1900 кг/м³, водовбирання не метне 8 %.
За міцністю на стискування і вигин вона поділяється на вісім марок від 75 до 300.
За морозостійкістю на чотири марки: 15; 25; 35; 50 (циклів).
Допустимі відхилення від розмірів і форми цегли встановлені ДСТУ БВ. 27-36-95:
по довжині ± 5 мм;
по ширині ± 4 мм;
по товщині ± 3 мм;
не прямолінійність граней і ребер (не більше): по постілі 3 мм, по ложку - 4 мм;
наскрізні тріщини по ложковій і тичковій гранях: не більше однієї при довжині її по постілі не більше 30 мм;
відбитість і притуплюваність ребер і кутів не більше двох на цеглині завглибшки не більше 5 мм і завдовжки 10-15 мм.
Звичайна керамічна цегла, завдяки досить високим показникам фізико-механічних властивостей і довговічності, широко використовується у сучасному будівництві для мурування зовнішніх і внутрішніх стін будівель, фундаментів, димарів тощо.
Цеглу напівсухого пресування не можна застосовувати для зведення цоколю фундаментів, зовнішніх стін вологих приміщень.
На складах цеглу зберігають у штабелях заввишки до 1,6 м, складеною на ребро (ложкову грань). При механізованому навантаженні, розвантаженні та транспортуванні використовують дерево-металеві піддони, на які цеглу вкладають на ребро з перев'язкою у «ялинку» (з нахилом 45° до центру пакета). До торців піддонів прибивають бруски, на які спирається цегла. Перевозять піддони звичайними автомобілями без додаткових кріплень. Навантаження, розвантаження і подачу пакетів на робоче місце виконують із застосуванням спеціальних футлярів. Без піддонів цеглу перевозять складеною у штабель з перев'язкою.
Транспортування цегли навалом забороняється, оскільки при цьому багато її б'ється.