4. Методика вивчення величини час

Усе життя людини тісно пов’язане з часом, з умінням вимірювати, розподіляти, цінувати час. Час збігає безперервно, його не можна ні спинити ні повернути, тому за тривалістю дуже важко сприймати проміжки часу, порівнювати події. Як відомо, наше сприймання часу недосконале: нам здається, що час збігає то швидше, то повільніше залежно від того, чим заповнений той або інший проміжок часу. Тому час – одна з важких для вивчення величин.

Поняття часу більш складне ,ніж поняття довжини і маси. В повсякденному житті час – це те, що відокремлює одну подію від другої. В математиці і фізиці час розглядають як скалярну величину, тому що проміжки часу володіють властивостями подібними до властивостей довжини, площини, маси.

Проміжки часу можна порівнювати. Н-д, на один і той же шлях пішохід витратить більше часу ніж велосипедист.

Проміжки часу можна додавати. Так, лекція в інституті триває стільки, скільки 2 уроки в школі.

Проміжки часу можна віднімати, множити на додатнє дійсне число. Н-д: від Коломиї до Львова автобусом можна приїхати за 6 год, а машиною за 2 год.

Проміжки часу вимірюють. Але процес вимірювання часу відрізняється від вимірювання довжини. Для вимірювання довжини можна багатократно використати лінійку, переміщуючи її з точки до точки. А особливість вимірювання часу полягає в тому, що час минає безповоротно. Тому двічі його вимірювати неможливо. Для вимірювання часу треба початок відліку і одиниця вимірювання.

Початок відліку – суспільно-важливі і встановлені суспільством – це початок літочислення, початок року, початок доби, початок місяця. Всі початки відліку мають назву календар.

Проміжок часу прийнятий за одиницю, може бути використаний лише раз. Тому одиницею часу повинен бути регулярно-повторний процес. Такою одиницею в Міжнародній системі одиниць названа секунда. Поряд з секундою використовуються і інші одиниці часу: хвилина, година, доба, рік, тиждень, місяць, століття.

Одиниці відліку є природні і придумані людиною. За природну одиницю відліку беруть ті тривалості процесів, які циклічно повторюються. Такими природними одиницями часу є рік та доба. Рік – це час, за який Земля робить повний оберт навколо Сонця. Рік складається приблизно з діб. Доба – це час за який Земля робить повний оберт навколо своєї осі. Такі одиниці часу як година, хвилина, секунда, придумані людиною і пов’язуються з природними. Так генеральною конференцією мір і ваг в 1960 р. встановлено, що

Пізніше, ця величина ще уточнювалась

хв =60 сек, год = 60 хв, доба – 24 год, тиждень – 7 діб, місяць – 28-29-30-31 діб.

Але рік життя людей складається з цілого числа діб. Том у замість того, щоб до кожного року додавати 6 годин додають цілу добу до кожного четвертого року. Цей рік складається з 365 діб і називається високосним. Це виражається такими даними:

1 рік = 365 діб

З означення секунди випливає, що в 1 році = 31556926 сек. Враховуючи що 1 год = 60 · 60 = 3600 сек, а 1 доба = 24 год = 3600 · 24 = 86400 сек, то 1 рік = 31556926 : 86400 = 365 діб (20926 сек.). Тоді 2096 : 3600 = 5 год (2926 сек) = = 365 діб 5 год (2926 : 60) 48 хв 46 сек = діб.

11 хв, 14 сек – похибка.

Календар з таким чергуванням років ввів в 46 році до н.е. римський імператор Юлій Цезар з метою впорядкування тодішнього дуже запутаного календаря. Тому новий календар називався Юліанським. Він проіснував майже 1500 років. Відповідно до нього новий рік починається з 1 січня і складається з 12 місяців (365 діб). Збереглась у ньому і така міра часу як тиждень, придумана ще вавилонськими астрологами.

В Древній Русі тиждень називався сімицею, а неділя – днем тижня (коли нема роботи) чи просто тижнем, днем відпочинку. Тепер в російській мові день відпочинку називається воскресенье – від слова “воскресати”, надавати сили, оживляти. Назва наступних 5-днів тижня вказують скільки днів пройшло після неділі. Понеділок – відразу після неділі (тижня), вівторок – 2-ий день, середа – середина, четвер і п’ятниця – 4-а і 5-а доба, субота – кінець роботи.

Місяць – не точно визначена одиниця часу. Він може складатися з 31, 30 і 28 (29 в високосний рік) днів. Ця одиниця часу існує з древніх часів і пов’язана з рухом Місяця навколо Землі. 1 оберт навколо Землі, Місяць робить приблизно 12 обертів. Ці дані і послужили основою для створення древніх календарів. Протягом багатьох століть вони вдосконалювались і результатом є календар, яким користуються в даний час.

Юліанський календар прийнятий християнською церквою ,поширився серед усіх європейських народів і проіснував більше 16 сторіч. Але поступово люди стали зауважувати, що результати вимірювання часу по календарю не сходяться по результатах вимірювання Сонцю. Н-д: – 21 березня день весняного рівнодення в 16 столітті припав на 11 березня по календарі. Звідки взялась ця різниця в 10 днів? Вона накопичувалась поступово з року в рік, оскільки рік по юліанському календарі на 11 хв. 14 с більший від сонячного року і за 400 років набігло приблизно 3 доби з надлишковими добами. Щоб далі розбіжностей не виникало, у 1583 р. голова католицької церкви папа Григорій ХІІІ запропонував новий Григоріанський календар у якому було зменшено число високосних років. По Юліанському календарі високосними були всі роки, число яких ділилось на 4. Н-д: 1324 рік – високосний, бо ділиться на 4; 1413 рік – не високосний, бо не ділиться на 4.

По Григоріанському календарі з числа цих років виключали ті, котрі були віковими і не ділилися на 400. Н-д: 1600 рік високосний рік, а 1700, 1800, 1900 - з числа високосних виключались, вони містились по 365 діб. 2000 рік – високосний, віковий, 2100, 2200, 2300 – не високосні.

Цей календар був прийнятий у всіх європейських держав, але він не був прийнятий всіма державами світу. У зв’язку з цим появлялось багато незручностей.

Замітимо, що ясно Юліанський календарний рік довший сонячного на, 11 хв., то григоріанський всього на 26 с. Залишкові доби накопичуються тільки в 50 ст. н.е.

Григоріанський календар прийнятий не всіма державами світу. Н-д: Єгипет і інші країни Сходу користуються іншим календарем – місячним. Рік по цьому календарю рівний 12 місяцям і коротший сонячного на 11 днів. Крім того, якщо по григоріанському календарю 1986 рік, то н-д, Ірані це 1406 рік. Чим це викликано?

Щоб вести відлік, треба мати початок відліку. У часу немає початку і немає кінця. Він тече і тече. Тому, щоб рахувати час, треба самим встановити початок відліку. Встановити початок діб, року можна різними способами. Так древні єгиптяни вели літочислення по роках правління фараонів; китайці – по роках царювання імператорів, римляни – від заснування міста Риму і від першого року царювання того чи іншого імператора, інші народи від міфічного “створення світу” чи від “народження Христа”.

В Древній Русі рік починався в березні, коли приступали до польових робіт. Введенням християнства на Русі був прийнятий Юліанський календар і початок і початок літочислення від “створення світу” християнська церква приурочила до 5508 року до “різдва Христового”, а початок року вважали 1 вересня. Такий відлік років вівся на Русі до початку XVIIІ століття. указом Петра І Руська держава перейшла на друге літочислення: початком року стало 1 січня, а роки стали рахувати не від “створення світу”, а від “різдва Христового”. Відповідно до нього рік прийняття указу 7208 став 1700 роком. Відлік років від різдва Христового в даний час прийнятий більшістю держав і називається нашою ерою.

Сучасний поділ діб на 24 години також виходить з глибокої давнини, він був введений в Древнім Єгипті. Хвилина і секунда появилась в Древнім Вавилоні. Вавилонськими вченими була створена 60-річна система числення, в якій сказано, що в 1 годині 60 хвилин, а в 1 хв 60 сек.

ІІ 1). Перші уявлення про час діти дістають в дошкільний період. Зміна дня і ночі, пір року ,повторення режимних моментів у житті дитини, - все це формує часові уявлення. Однак як часову послідовність подій (що було раніше, що пізніше), так і особливо уявлення про тривалість подій діти засвоюють з великими труднощами. Типовими є помилки дітей щодо послідовності подій (н-д., діти плутають поняття “учора” і “завтра”).

У групі сьомого року життя передбачається ознайомлення дітей з одиницями. часу: секундою, хвилиною, годиною. Вдосконалюється орієнтування в часі: діти повинні під час виконання практичних завдань вкладатися у відведений для цього час, планувати і розраховувати дії, орієнтуючись за годинником – звичайним і пісковим.

Робота починається з повторення, уточнення й закріплення знань, здобутих у попередніх групах. Діти вчаться більш точно визначати частини доби, виділяти такі орієнтири, як “північ” і “полудень”, “світанок”, “сутінки” та ін. За допомогою спостережень і порівнянь вихователь пояснює дітям поняття “небесний звід”, “горизонт”. Звертається увага на колір небесного зводу вранці і ввечері, висоту стояння сонця відносно лінії горизонту, фіксується його положення щодо окремих предметів на ділянці дитячого садка: над деревами, за будинками тощо. На ділянці, яка освітлюється, сонцем, можна вбити кілок і спостерігати за напрямом і довжиною тіні від нього. Такі спостереження дають дітям змогу переконатися, що вранці і ввечері сонце знаходиться в різних частинах горизонту, що в ці періоди доби воно стоїть, невисоко відносно горизонту. Вдень сонце піднімається вище. Тіні від .предметів удень коротші, ніж вранці і ввечері. Опівдні сонце високо на небі, діти в цей час гуляють, граються на ділянці.

Спостерігаючи за заходом сонця, слід нагадати дітям, що час, коли сонце починає сідати за лінію .горизонту, називають вечором, а саме це явище – “заходом сонця”. Вранці сонце з'являється із-за горизонту, і називається це явище “схід сонця”. Ввечері, після заходу сонця на вулиці починає сутеніти – це “сутінки”, а вранці, коли сонце сходить, щохвилини стає світліше –: це “світанок”. Про ці періоди кажуть: “на світанку”: або “присмерком”.

Для закріплення цих понять вихователь пропонує дітям картини, ілюстрації і проводить за ними бесіди. Так, можна використовувати картини; “Ранок у сосновому лісі”, “Полудень на околицях Москви”, “Ранок”, “Останній промінь” та ін. При цьому вихователь повинен звертати увагу на те, щоб діти не ототожнювали понять “сутінки” і хмарну погоду.

Поняття про рік як міру обчислення часу також починають формувати з повторення знань дітей про пори року, характерні, ознаки кожного сезону. Слід спинитися на тому, що кожна пора року триває протягом певного відрізку часу, що пори року повторюються. Саме це ритмічне повторення і навело людей на думку взяти загальну тривалість зими, весни, літа та осені разом за міру для визначення великих проміжків часу. Назвали цю міру “рік”. “Рік має багато днів, – говорить вихователь, – їх стільки, скільки листочків у цьому календарі” (педагог показує відривний .календар).

Увагу дітей звертають на те, що роками вимірюють великі проміжки часу, наприклад вік. Слід з'ясувати з дітьми відповідність-між-віком і кількістю прожитого часу (кількістю років). Використовуючи образотворчу наочність, спираючись на досвід дітей, вихователь роз'яснює їм, що означають певні слова: хлопчик, юнак, чоловік, дідусь; дівчинка, дівчина, жінка, бабуся.

На наступному етапі навчання-дітям пояснюють, що для зручності люди розділили рік на дванадцять менших; відрізків, які назвали місяцями. “А який тепер місяць? – запитує вихователь. – Що ви можете розповісти про цей місяць?” Діти розповідають, що цей місяць називається вереснем. Першого вересня – початок навчального року у школі; – вересень – перший місяць осені. Потім вихователь називає інші місяці осені: жовтень, листопад. Пояснює, чому люди назвали так ці, місяці. Спостереження дітей за явищами у природі і діяльності людей створюють потрібні асоціації в уявленнях дітей про кожний місяць. Наприклад, січень – ялинка, прикрашена вогнями;, лютий – хуртовина, довга ніч, занесені снігом будинки; березень – берізка, над якою кружляють граки, будують гнізда і т.н.

Щоб закріпити відомості про те, що рік поділяється на чотири пори року, а в кожній з них – по 3 місяці, вихователь може використати казку О. Я. Маршака “Дванадцять місяців”. Діти запам'ятовують назви місяців по порядку і щодо кожного сезону: зимові, весняні, літні та осінні місяці. Дітям пояснюють, що за календарем кожний новий рік починається з січня, взимку, а закінчується також взимку – у грудні, щоб діти краще запам’ятали грудень, вихователь використовує прислів’я: рік закінчує, а зиму починає (грудень).

Внаслідок цілеспрямованої роботи у дітей формуються уявлення і поняття про деякі властивості часу: об'єктивність, тобто неможливість уповільнити або прискорити його; необоротність – час завжди йде вперед, не можна повернути день вчорашній. На різних прикладах життєвих ситуацій треба показати важливість обліку часу, точного визначення його. Спираючись на досвід дітей, слід підкреслити, що час вимірюють особливими приладами – .-годинниками. Діти ознайомлюються з циферблатом годинників, у них формуються поняття про годину, хвилину, секунду.

На одне із занять вихователь приносить демонстраційний годинник (картонний циферблат з рухомими стрілками) і повідомляє дітям, що вони будуть вчитися визначати час за годинником. Діти розглядають циферблат годинника. “Якої форми циферблат? Якої довжини стрілки? Як вони рухаються? Яка стрілка рухається швидше? Поверніть довгу стрілку так, щоб вона пройшла повне коло. За який час велика стрілка, робить один оберт? Який шлях за цей час проходить коротка (маленька) стрілка? За який відрізок часу пройде велика стрілка половину кола?”

На наступному занятті вихователь ; закріплює знання дітей про циферблат, годинника. “Які. стрілки є на циферблаті годинника? – запитує вихователь. Що; показує кожна із стрілок? Якщо велика стрілка стоїть на 12, то час визначають цифрою, на яку вказує маленька стрілка годинника. Поставте стрілки так, щоб годинник показував рівно 3 години. Розкажи, Сашко, як ти поставив стрілки, на які цифри вони показують? Котра зараз година?” Такі завдання повторюють кілька разів.

Потім вихователь може запропонувати дітям розглянути таблицю або картинку “О котрій годині прокинувся ведмедик? Скільки зараз годин на. годиннику? На які цифри показують велика і маленька стрілки?” та ін. Дітям наводять приклади з. режиму дня (вдома і в дитячому садку) . При цьому діти: самі встановлюють маленьку стрілку, на годиннику. “Якщо маленька стрілка показує на 12, то котра це година? Правильно, це 12 годин дня; або 12 годин; ночі. О 12 годині ночі закінчується .доба і починається нова. Це північ. Діти повинні засвоїти, - що, може бути 2 години дня і 2 години ночі, 6 годин вечора і 6 годин; ранку.

Знання-дітей актуалізуються, якщо вони закріплюються в життєвих ситуаціях. Починаючи заняття, вихователь звертає увагу на годинник: зараз 9 годин і 5 хвилин;. Заняття закінчиться через півгодини. Котра година буде на годиннику? У кінці заняття діти знову дивляться .на годинник, уточнюють, як-довго тривало заняття.

Після того “як діти засвоять поняття година:”, “півгодини”, можна ознайомити їх з поняттями “чверть години” і “без чверті година”.

Діти пригадують, як вони: .ділили круг на чотири; частини, що таке чверть, половина і три чверті або круг, без однієї чверті. На. циферблаті можна також умовно виділити чотири частини. Визначаючи час, люди - часто говорять не точно, а називають частини: чверть на першу, половина другої, без чверті три години. Потім можна запропонувати .дітям поставити, стрілки так, щоб вони показували чверть на п'яту, половину; на третю або без чверті чотири.

При ознайомленні дітей - з меншими одиницями часу (хвилина, секунда) вихователь може, - використати пісковий годинник Спостереження за часом формує в дітей відчуття часу, дбайливе ставлення до нього.

Внаслідок вивчення теми “Час і його вимірювання” в учнів мають бути сформовані певні уявлення про такі одиниці вимірювання часу, як століття, рік, місяць, тиждень, доба, година, хвилина, секунда. Вони повинні знати таблицю міру часу, порядок днів тижня і місяців у році; вміти перетворювати іменовані числа, виражені мірами часу, та виконувати дії додавання й віднімання над ними; вміти визначити час за годинником, використовувати табель-корабель та модель годинника. Важливо навчити дітей розв’язувати задачі з визначенням тривалості події, її початку або кінця в межах доби, місяця та року.

Перші уявлення про вимірювання часу діти дістають що до школи. Вони оперують свідомо такими словами, як “один день”, “два дні” тощо. Багато дітей знає, що тиждень складається із 7 днів. Треба мати на увазі, що слово “день” діти розуміють по-різному. 1 день – доба, і день як світла частина, на відміну від вечора, ночі, ранку.

Тема: Формування часових понять.

Як відомо, сприймання часу людиною недосконале. Часові уявлення у дітей розвиваються повільно, в процесі тривалих спостережень, нагромадження життєвого досвіду, вивчення інших величин. Під час вивчення до числового періоду завданням вчителя є вияснити, як орієнтуються діти в часі, розвивати почуття часу в межу практичних потреб першокласника.

На життєвому досвіді дітей, на зрозумілих сюжетах вчимо дітей оцінювати послідовність подій: “була, є, буде”, “зараз”, “пізніше”, “вчора, сьогодні, завтра”, порівнювати людей за віком: “старший, молодший, наймолодший”.

Розглядаючи картинки, ілюстрації, з’ясовуємо, що роблять люди вранці, вдень, ввечері, вночі. Обговорюємо з першокласниками режим дня. Визначаємо, чи знають діти назви днів тижня, назви пір року, дату свого народження. Можна провести бесіду про вимірювання часу за допомогою годинника. При цьому широко використовуються спостереження, бесіди, читання, переказування казок, віршів, розгляд картин, ілюстрацій ,дидактичні ігри.

Багато другокласників уже вміють визначати час з годинником, знають назви і послідовність днів у тижні, рідше – назви і послідовність місяців у році. Тема “Міри часу”, яка віднесена до 2-го року навчання календарно завершує розділ програми “Сотня”. Вона має в основному узагальнюючий характер.

Внаслідок вивчення теми у дітей мають формуватися достатньо чіткі уявлення про такі проміжки часу, як хвилина, година, доба; учні засвоюють відношення між хвилиною і годиною, годиною і добою, основані не на “десяткових” співвідношеннях. Учні мають також засвоїти відношення між такими одиницями вимірюв. часу, як тиждень і місяць, місяць і рік.

Кожний учень на закінчення 2 класу повинен уміти визначати час за годинником з точністю до 1 хв, застосовуючи такі загальноприйняті вирази, як “зараз 22 хв на першу”, “зараз за 5 хв дванадцята”, “зараз чверть на третю”, “зараз за чверть п’ята”, “зараз пів на шосту, або 5 год. 30 хв” тощо. Діти повинні навчитися користуватися табелем-календарем, засвоїти послідовність назв днів тижня, місяців у році.

Продумуючи методику, вчитель повинен урахувати, що поняття про той чи інший проміжок часу можна дати лише на основі порівняння з яким-небудь добре відомим дітям проміжком, н-д тривалість уроку або перерви.

Ознайомлення з такими одиницями, як рік, місяць, тиждень пов’язано з використ. табеля-календаря. Крім зовсім невеличкого числа вправ, запропонованих у підручнику, спеціальні вправи для цього не потрібні. Необхідні відомості дають дітям в поточній роботі. Н-д, коли в зошитах записується дата “30 листопада” їм повідомляються, що 30 листопада – останній день місяця, що листопад – останній місяць осені, що завтра почнеться грудень тощо.

З опорою на табель-календар розв’язуються важливі практичні задачі на визначення тривалості подій, якщо указано дату її початку і кінця.

Тема. Табель-календар

Обладнання: табель-календар звичайного року і високосного, відривний календар.

Підготовча робота.

Провести бесіду за казкою “Дванадцять місяців”.

Ознайомлення.

Вчитель ознайомлює з відривним календарем, та з табелем-календарем. Розгляньте кожен листочок відривного календаря. Про що можна дізнатися?

Ознайомлюємо із структурою табеля-календаря (бажано продемонструвати табель-календар – високосного року і звичайний). Тут є цілий рік: назви місяців, днів тижня, кількість днів у місяці, святкові, й вихідні дні. Скільки всього місяців? З якого місяця починається відлік. Назвіть перший, другий . місяці. Кількість днів З0 або 31, у лютому: 28 або 29. Рік, в якому лютий має 29 днів називається високосним. Діти записують в зошит номер місяця; назву, кількість днів. Це слід запам’ятати. Кількість днів у місяці легко визначити за допомогою зігнутого кулака: кісточка 31 день. “долина” – 30 днів. Промовляємо: січень – 31, лютий28 або 29 березень – 31 і т.д.

У році є чотири пори року: зима, весна, літо, осінь. Зимові місяці: грудень, січень, лютий. Весняні місяці: березень, квітень, травень. Літні: червень, липень, серпень. Осінні: вересень, жовтень, листопад. Цікаві загадки, співанки, народні прикмети допоможуть дітям запам’ятати назви місяців, пір року.

Розв’язування задач на визначення тривалості подій за табелем-календарем.

– Скільки днів тривають весняні канікули?

– На який день тижня в цьому році припаде 1 вересня? Ваш день .народження?

– Скільки днів триває зима? Весна?

– Лелеки відлітають до вирію в серпні, а прилітають у Південну Африку в середині грудня. Скільки місяців лелеки летять до теплих країв?

– Сашко поїхав із сестрою відпочивати до літнього табору 20 липня, а повернувся 14 серпня. Скільки тривав відпочинок?

– Спортивні змагання з гірськолижного спорту у Ворохті тривали: 10 днів і закінчились 24 січня. Коли розпочалися змагання?

– Помідори посіяли 17 лютого, а перші сходи появилися через 9 днів. Коли появилися сходи?

Навчаючи вимірювати час за годинником (з точністю до хвилин), слід використовувати модель циферблата з рухомою годинною і хвилинною стрілками, а також настільний годинник. У класі треба мати демонстраційну модель і моделі малих розмірів для кожного учня. Відповідні навички не можуть бути вироблені однаково добре в усіх учнів за відведені на вивчення цієї теми 5-6 уроків. Роботу слід продовжувати і далі, приділяючи увагу тим учням, які ще недостатньо засвоїли це питання.

На момент ознайомлення з годиною і хвилиною учні вже мають уявлення про частки одиниці. Це слід використати, ознайомлюючи дітей з такими виразами, як “чверть на третю”, “пів на десяту”, “за чверть третя” тощо. Для цього на моделі циферблата годинника крейдою проводять 2 діаметри, що ділять циферблат на 4 чверті. Це допоможе ілюструвати зміст відповідних виразів.

Конкретне уявлення про добу, годину й хвилину формується в учнів на основі власних спостережень і їх практичної діяльності.

Година – це приблизно тривалість уроку і перерви. Хвилина – це час, протягом якого, наприклад, можна назвати 60 двоцифрових чисел чи прочитати певну кількість слів, або пройти певну відстань. Такі завдання вчитель пропонує з метою відчути час, наприклад тривалістю в 1 хв. На цьому ж уроці діти запису­ють співвідношення між одиницями вимірювання часу:

1 доба = 24 год, 1 год = 60 хв, 1 хв = 60 с.

Тема. Доба. Година. Хвилина. Секунда

Обладнання: табель-календар, годинник, секундомір, моделі годинника для учнів, таблиця залежності між одиницями часу.

Підготовча робота.

Бесіда про рік, місяць, тиждень, пори року. Робота з табелем-календарем.

Ознайомлення.

Доба – це проміжок часу від сьогоднішнього уроку математики до завтрашнього уроку математики.

Доба; – де день і ніч. Добу інколи поділяють, також на 4 частини: ранок, день, вечір, ніч. Доба не має скорочення, записуємо 1 доба, 4 доби. Що; відбувається в природі вранці? (Сходить сонечко, розвиднюється, розквітають квіти, співають пташки). Чим займаються люди? (Прокидаються. вмиваються, роблять зарядку, снідають, йдуть на роботу, до школи). Аналогічно з’ясовуємо ознаки інших частин доби.

Година – це тривалість уроку і перерви, це приблизно ча демонстрування кінофільму, це час, за який можна, доїхати автомобілем з Коломиї до обласного центру. Коротко 1 год.

Хвилина – також одиниця часу, вона менша, ніж. 1 година. Добираємо текст, який читають 1 хв, або приклади, для вирішення яких потрібно приблизно 1 хвилину. Коротко 1 хв.

Секунда – найменша одиниця часу. За одну секунду ми промовляємо, число 22 або “раз і”, робимо два кроки. Секунду використовують при визначенні часу бігуна на короткій дистанції. Коротко записуємо 1 с (без крапки), дальше ознайомлюємо із залежністю між вивченими одиницями часу.

В 1 добі 24 години 1 год = 60 хв

В 1 годині 60 хвилин 1 хв = 60 с

В 1 хвилині 60 секунд

Вчитель ознайомлює із годинником – приладом, з допомогою якого визначають час у годинах, хвилинах, секундах. Годинники бувають двох видів: із стрілками (аналоговий) та із цифрами, що змінюються (цифровий).

Хоч вони виглядають по-різному, час показують однаково:. Можна провести бесіду з історії винайдення годинника, які годинники бувають. Діти розглядають циферблат годинника і визначають, що тут є шкала, 12 великих поділок і між ними по 5 малих (годинні й хвилинні поділки), Є три стрілки: найкоротша – годинна стрілка, найдовша – хвилинна, секундна стрілка – тоненька.

Для визначення часу в секундах інколи користуються секундоміром. Повідомляємо, що за 1 добу годинна стрілка .робить два оберти. Хвилинна стрілка робить один оберт за годину, секундна робить один оберт за хвилину. Пропонують вправи з використанням моделі годинника:

1) назвати час, який показує годинник;

2) показати на циферблаті годинника час, який називає вчитель.

Вправи на закріплення.

а) Діють різні форми читання показів годинника:

– 9 годин З0 хвилин. З0 хвилин на десяту, пів на десяту;

– 4 години 45 хвилин, 45 хвилин на п'яту, без 15 хвилин п’ять, без чверті п’ять.

б) За допомогою моделі годинника розв'язати задачі на визначення тривалості подій, початку або кінця її.

в) За календарем: скільки повних діб минуло від початку місяця до сьогодні? Що довше, 5 діб чи тиждень? 40 діб чи місяць?

Як йшлося вище, важливо не тільки навчити дітей пізнавати час за годинником, а й зброїти їх конкретними уявленнями про тривалість проміжків часу.

Виконуючи практичні вправи з моделями годинника, учні навчаються визначати час за годинником. З допомогою моделі годинника виконують завдання: читають по-різному час, який зображено на моделі; розміщують годинну і хвилинну стрілки за вказівками вчителя, розв'язують задачі на час.

Тема. Визначення часу за годинником.

Обладнання: циферблати годинників у кожного учня, схематичний малюнок доби для визначення години.

Повторення вивченого.

Назвіть відомі вам одиниці часу, починаючи від найменшої і закінчуючи роком. Пригадати залежність між одинцями вимірювання часу і їх скорочені записи. Ознайомлення.

У добі – 24 години. Доба починається опівночі. Якщо користуватися 12 поділками годинника, то до показу малої стрілки слід назвати частину доби.

Наприклад: час читають так: перша година ночі, 5 година ранку, друга година дня, сьома година, вечора, 12 година ночі. Якщо користуватися 24 поділками, то від півночі до півдня називаємо годину, не вказуючи частини доби: перша година, друга година, одинадцята, дванадцята година, Від півдня до півночі до показів малої стрілки годинника додають 12 годин.

Наприклад: 5 година дня = 5 + 12 = 17 год.

І називають: тринадцята година, чотирнадцята, дванадцята, двадцять четверта година.

24 годинним часом користуються на вокзалах, автостанціях, в аеропортах, у програмі телепередач.

Вправи на закріплення.

1)Поставте стрілки на 16 год, на 5 год ранку, на 21 годину і т.п., назвіть, котру годину доби показує годинник?

2)Запишіть за 24 годинною лічбою часу:

5 год 40 хв ранку, 1 і год вечора, 5 год 1,5 хв дня,

3 год 45 хв ночі, 8 год вечора, 3 год10 хв дня.

З)Користуючись циферблатом годинника, випишіть рівні числа за зразком: 7 год вечора = 19 год

7 год .вечора 11 год вечора 4 год

4 год ранку 2 год ночі 23 год

0 год 2 год 19 год

5 год дня 17 год 24 год

Корисно встановити з дітьми, що тривалість уроку дорівнює 45 хв, що перерва триває 10 хв, що за 1 хв середнім кроком можна пройти 60-70 м або полічити не дуже швидко від 1 до 60. треба систематично давати учням завдання для систематичного вимірюв. часу дома: скільки часу (для кожного) треба, щоб встати і зібратися до школи, скільки часу витрачається на виконання домашніх завдань, яка тривалість робочого дня батьків. Такі вправи, розвиваючи часові уявлення дітей мають і велике виховне значення. Треба привчати дітей берегти час, раціонально його використовувати.

Основна мета вивчення теми “Міри часу” в розділі “Багатоцифрові числа”– узагальнити нагромаджені уявлення і знання про вимірювання часу. Однак тут діти ознайомл. і з новими одиницями вимірювання – століттям та з розв’язуванням найпростіших, але практично важливих для дальшого навчання задач. Це задачі, в яких обчислюються дати початку і кінця та тривалість тієї чи іншої події в межах не тільки однієї або кількох діб, а й одного або кількох століть.

На першому з уроків, присвячених вивченню теми “Міри часу”, систематизуються раніш набуті знання про вимірюв. часу. Учитель проводить коротку бесіду з використ. таблиць, циферблата годинника, глобуса. Під час бесід можна повідомляти дітям, що доба –перша природна міра часу, яку помітила людина. Вона визначається законами обертання землі навколо своєї осі. Пригадується, що 1 доба = 24 год, 1 год = 60 хв, 1 хв = 60 с. Спостерігаючи за зміною довжини сонячної тіні, яку кидає вертикально поставлена палиця, людина придумала сонячний годинник. Найкоротша тінь буває точно в полудень – 12 год дня. Для визначення часу в ночі і в похмурі дні в давні часи користувал. пісочними і водяними годинниками. Тепер час вимірюють складними приладами – механічними й електричними годинниками. Рік – це час, протягом якого Земля робить повний оберт навколо Сонця. 100 років утворюють ще одну одиницю часу – 1 століття. простий рік має 365 діб. Після кожних 3-х років (1 рік з 4-х) настає рік, що має 366 діб. Такий рік назив. високосним. Можна помітити, що Олімпійські ігри організуються у високосні роки.

Знання про систему одиниць часу розширюють. Діти дізнаються, що основними одиницями вимірювання часу є доба – час, протягом якого Земля робить повний оберт навколо своєї осі, і рік – час, протягом якого Земля робить повний оберт навколо Сонця. З цих основних одиниць утворені всі інші. Учні під керівництвом учителя складають таблицю одиниць часу, а потім у процесі різних вправ застосовують її.

Зазначимо, що багато дітей засвоюють таблицю мір часу з деякими труднощами, зумовленими різними співвідношеннями між одиницями часу, на відміну, н-д, від десяткових співвідношень між мірами довжини. Тому засвоювати таблицю учні повинні постійно: перехід від однієї одиниці часу до іншої слід показувати на невеликих числах і по можливості ілюструвати різними прикладами і засобами навчання.

Перші вправи на перетворення іменованих чисел ,виражених одиницями часу, коментує сам вчитель.

На основі готового розв’язання він пояснює додавання і віднімання іменованих чисел, виражених у міру часу.

34 хв 25 с 23 хв 34 с 57 хв 59 с 38 хв 48 с 13 хв 34 с 51 хв 82 с 52 хв 22 с

12 год 34 хв 8 год 43 хв 3 год 51 хв

Тема. Одиниці вимірювання часу.

Обладнання: таблиці залежності між одиницями часу циферблати годинників. Повторення вивченого.

а) Фронтальна бесіда.

– З яких частин складаєтьєя доба?

– Скільки годин в добі?

– Що більше, 1 год чи 1 хв?

– Яку найменшу одиницю часу ви знаєте?

– Скільки секунд в 1 хв?

Поглянемо на таблицю, пригадаємо, що

1 доба = 24 год

1 год = 60 хв

1 хв = 60 с

б) Робота з годинником.

– Скільки обертів за добу робить мала стрілка?

– Скільки обертів за добу робить велика стрілка?

– Яка стрілка рухається найшвидше?

– Покажіть 7 год 20 хв, пів на десяту, 24 години, час

– закінчення уроку.

Формування вмінь і навичок.

Основну увагу звертаємо на визначення часу за годинником, та на перетворення іменованих чисел, виражених одиницями часу.

Перші вправи на перетворення коментує вчитель.

• Запиши у секундах 5 хв.

Міркуємо так: у одній хвилині міститься 60 секунд, а в 5 хвилинах у 5 разів більше, тобто 60x5 = 300 с.

• Запиши у хвилинах 180 с.

Хід міркування: 60 с – це 1 хвилина а у 180 с – стільки хвилин, скільки разів по 60 вміститься у числі 180, тобто 180:60 = З (хв).

• Запиши у секундах 3 хв 50 с.

Пояснюємо: 3 хвилини, це 60 х 3 = 180 с, та йде 50 с, маємо 180 + 50 = 230 (с)

Робота з годинником.

Котру годину показує годинник (годину вечора, дня, доби)? Визнач час за годинником, коли відомо, що він відстає на 15 хв (поспішає на 20 хв).

Який час буде показувати годинник через 45 хв?

Для розвитку початкових часових уявлень про століття передбачають спеціальні вправи, на основі яких виробляється, н-д, навичка визначати століття, в якому відбулася певна подія.

Тема. Міри часу. Століття.

Обладнання: прилад телурій.

Розповідь вчителя.

Одиниці вимірювання часу пов'язані з рухом нашої планети Земля навколо Сонця і рухом Місяця навколо Землі, Землі навколо своєї осі.

Земля обходить навколо Сонця 1 раз за 365 діб або у високосному році за 366 діб.

За час, коли 3<рмля обходить навколо Сонця 1 раз, Місяць обходить навколо Землі 12 раз, тому 1 рік – 12 місяців. Земля обертається навколо своєї осі за 1 добу.

Година – це І/24 частина доби, 1 доба – 24 години.

Хвилина – це 1/60 частина години, 1 год.= 60 хв.

Секунда – це 1/60 частина хвилини, 1 хв=60 с.

Найбільшими проміжками часу є століття і тисячоліття, 1 століття = 100 р. і тисячоліття = 1000 р. На найбільшій одиниці часу – тисячолітті до 2000 року не акцентували. Сьогодні це актуальна одиниця часу, адже ми живемо в третьому тисячолітті. .

Складають і записують таблицю.

Одиниці часу	Скорочене позначення	Співвідношення між одиницями часу
Секунда	с
Хвилина	хв	1 хв = 60 с
Година	год	1 год = 60 хв
Доба		1 доба = 24 год
Місяць	міс.	1 міс = 30 або 31 день
Рік	р.	1 звичайний рік = 365 діб 1 високосний рік = 366 діб
Століття	ст.	1 століття = 100 років
Тисячоліття	тис.	1 тисячоліття 1000 років

Перші вправи на перетворення іменованих чисел, виражених одиницями часу, коментує вчитель.

Завдання 1.

187 с подати в хвилинах. 1 хв – це 60 с. У 187 секундах є стільки хвилин, скільки разів у числі 187 вміщується по 60.

187:60 = 3 (залишок 7), отже, 187 с = 3 хв 7 с.

Завдання 2:

а) скільки років становить 4 століття, 12 століть? (Якщо 1 ст. – 100 р, то 4 ст., у 4 рази більше: 100 х 4 = 400 р.);

6) скільки століть становлять 800 років? (У числі 800 є 8 сотень, отже 800 р. – 8 ст.);

в) скільки мовних століть становлять 925 років, 1941 рік (стільки, стільки, всього сотень у числі).

2 а) Формування уявлень про час відбувається найважче у порівнянні з іншими величинами. На це є ряд причин:

а) механізм сприймання часу в людини є недосконалим (це залежить якою діяльністю ті часові проміжки заповнені, які порівнюємо).

б) діти часто плутають теперішній, минулий і майбут. час ,тобто поняття завтра, вчора, сьогодні.

в) у одиницях вимірюв. часу найшли відображення різні системи числення:

7-кова, 12-кова (відмінні від 10-твої), 60-кова, яким дітям оперувати важко.

З практичних міркувань формув. часових понять бажано здійснювати швидше.

Тому цим необхідно займатися не лиш на уроках математики, а й на інших і в позаурочний час.

В поч. класах формув. часових понять здійснюється в ході дотримування режимних моментів, в ході спостережень за календарем, за явищами природи і т.д.

б) Часові уявлення першокласників формуються, як і в дошкільників, насамперед у процесі їхньої практичної навчальної діяльності: режим дня, ведення календаря природи, сприймання послідовності подій під час читання казок ,оповідань, перегляду кінофільмів, щоденний запис у зошитах дат роботи– усе це допомагає дитині побачити зміни часу, відчути перебіг часу.

У 1 класі програма передбачає ознайомлення дітей з назвами днів тижня, і їх послідовністю. Як наочний посібник корисно мати в класі відривний календар, або модель настільного календаря, яким треба навчити дітей користуватись.

Починаючи з першого класу, треба практикувати порівняння відомих дітям часових проміжків, які часто трапляються на практиці. Н-д, що триває довше: урок чи перерва, навчальна чверть чи зимові канікули, що коротше в часі: заняття учня в школі чи робочий день батьків? Такі завдання сприяють розвиткові почуття часу.

У процесі розв’язув. задач, пов’язаних з поняттям різниці, діти порівнюють вік людей і поступово опановують важливі поняття: старший, молодший, однакові за віком. Зважаючи на велику практичну потребу, корисно ознайомити першокласників з тим, як за годинником визначають час. При цьому достатньо, якщо діти навчаться визначати час із точністю до години.

Ознайомл. з одиницями часу сприяє уточненню часових понять дітей. Знання кількісних відношень одиниць вимірювання допомагає порівнювати й оцінювати з а тривалістю проміжки часу, виражені тими чи іншими одиницями часу. Такі одиниці часу, як місяць, рік, доба, хвилина, вивчають у 2 кл., а століття і секунди в 3 кл. треба формувати в дітей конкретні уявлення про кожну одиницю часу, добиватись засвоєння їх співвідношень, добиватись засвоєння їх співвідношень, навчитись користуватись календарем і годинником і за їх допомогою розв’язувати нескладні задачі на обчислення тривалості події, якщо відомі її початок і кінець, а також задачі, обернені даній (тобто на визначення початку і кінця події).

Щоб підготувати дітей до сприйняття одиниць часу, у 2 кл. треба продовжити систематичну роботу з календарем розпочату в І класі. Підводячи підсумки і узагальнюючи спостереження, корисно звертати увагу дітей на послідовність місяців і кількість днів у кожному місяці. Під час записування дати в зошитах треба частіше задавати дітям запитання на з’ясовування послідовності місяців. (Сьогодні 1 жовтня. Як називається попередній місяць? Який наступний місяць після жовтня? і т.д.).

в) Почати роботу з формування в учнів уявлень про рік і місяць доцільно з повідомлення про те, що одиниці вимірювання часу пов'язані з рухом планети Земля навколо Сонця, рухом Місяця навколо Землі, обертанням Землі навколо власної осі. Земля робить оберт навколо Сонця приблизно за 365 днів і 6 год. Для зручності лічби з давніх часів прийняли 3 роки називати простими, по 365 днів у кожному, а четвертий – високосним. У високосному році 366 днів. За час, протягом якого Земля робить оберт навколо Сонця 1 раз, Місяць навколо Землі робить 12 обертів. Тому рік поділяють на 12 проміжків –12 місяців. Проміжок часу обертання Землі навколо своєї осі – доба – ділиться на 24 рівні частини – години. 1 год – це 1/24 доби. Година поділяється на 60 рівних частин – хвилин, а хвилина – на 60 секунд, 1с – це 1/60 хвилини.

Ознайомлюючи дітей з місяцем і роком, учитель використовує табель-календар. З нього діти виписують назви місяців по порядку кількість днів у кожному місяці. Відразу ж виділяють однакові за тривалістю місяці, називають найкоротший місяць у році – лютий (28 або 29 днів). Користуючись календарем, учні визначають порядковий номер місяця. (Як називається перший місяць у році? Яким є місяць липень? і т, д,), встановлюють день тижня, коли відомо число і місяць і навпаки, на які числа місяця припадають певні дні тижня (в який день тижня буде свято 8 Березня в цьому році? На які числа припадають неділі в березні? і т.д.).

За допомогою календаря учні розв’язують .задачі на визначення тривалості події (в межах одного року). Наприклад, скільки днів тривали весняні канікули? Скільки місяців тривають літні канікули? Учитель навиває початок і кінець канікул, і учні підраховують кількість днів і місяців за календарем. Треба показати, як можна швидко визначити за календарем кількість днів, знаючи, що в тижні 7 днів. Аналогічно розв’язують обернені задачі.

г) Поняття про добу розкривають через близькі дітям поняття про частини доби – ранок; день, вечір, ніч (або день зранку до вечора і ніч). Крім того, спираються на уявлення часової послідовності: вчора, сьогодні, завтра. Дітям пропонують перелічити, чим вони займались від учорашнього ранку до сьогоднішнього ранку, що робитимуть, починаючи з сьогоднішнього вечора і до завтрашнього вечора і т. д. “Такий проміжок часу,– повідомляє вчитель,– називається добою”. Діти встановлюють, скільки діб минає з учорашнього вечора .до завтрашнього вечора (від позавчорашнього ранку, до післязавтрашнього ранку і т. д.)., скільки діб минуло з початку тижня (понеділка) до суботи, яка. за числом доба настане, поясню­ють прислів'я: “День і ніч – доба пріч”. Далі аналогічну роботу можна виконати за календарем: скільки повних діб минуло з початку місяця до сьогоднішнього дня, яка за числом настала доба? Щоб установити зв’язок з вивченими одиницями часу, можна запропонувати завдання на порівняння; що довше триває: 5 діб чи тиждень, 40 діб чи місяць?

д) Потім вивчають годину і хвилину. Конкретні уявлення про відповідні проміжки: часу також формують через практичну діяльність дітей, через спостереження. Так, година – це приблизно тривалість одного уроку і перерви. Щоб відчути час .тривалістю 1 хв, розв'язують вправи, за допомогою яких діти дізнаються, що можна зробити за 1 хв (до. якого числа встигнеш полічити, скільки можна розв'язати прикладів, яку відстань пройти і т.д.). Доречно тут пояснити зміст прислів'я: “Хвилина годину береже”.

Конкретне уявлення про тривалість секунди діти дістають на підставі спостережень (визначають, що можна зробити за 1 сек).

Велике виховне значення мають приклади з життя нашої країни, числові дані про те, скільки продукції випускають заводи і фабрики за 1 хв, за 1 год, за 1 робочий день.

На першому уроці, коли вивчають годину і хвилину, повідомляють відношення між одиницями часу: в 1 добі – 24 години, в 1 годині 60 хвилин. Для закріплення розв’язують вправи виду: скільки годин становлять дві (три, чотири) доби? Скільки хвилин становлять години ( години, години і т.д.).

Важливим моментом на цьому етапі є ознайомлення з годинником. Щоб діти навчились визначати; час, користуючись годинником, корисно заздалегідь виготовити з учнями на уроках праці циферблат з .рухомими стрілками ї, використовуючи цю модель годинника, виконувати практичні вправи. Учні пригадують, які годинники вони бачили або якими користувалися в житті. Учитель пояснює що всі годинники побудовані так, що, поки велика стрілка рухається від однієї маленької поділки до іншої, минає 1 хв, а поки маленька стрілка .рухається від однієї великої поділки до іншої, минає 1 година. Час відлічують від півночі до півдня (12 год дня) і від півдня до півночі. Потім пропонують вправи з використанням моделі годинника: назвати позначений час або позначити час, який називає вчитель чи самі учні. Дають різні форми читання показів годинника, наприклад 9 годин ЗО хвилин, ЗО хвилин на десяту, пів на десяту; .4 години 45 хвилин, 45 хвилин на п'яту, без 15 хвилин п'ять, без чверті п’ять і т. д. За допомогою моделі годинника розв’язують задачі на визначення тривалості події початку або, кінця її (у межах однієї доби).

Засвоєнню відношень між одиницями часу допомагає таблиця мір, яку треба повісити в класі на деякий час, а також систематичні вправи на перетворення іменованих чисел, виражених у мірах часу (скільки хвилин становить 1 година і ЗО хвилин, скільки діб становлять 72 години і т. д.), порівняння їх, знаходження різних частин будь-якої одиниці часу, розв’язування задач на обчислення часу.

е) Із поняттям століття учні знайомляться в 4 кл.

Століття.– найбільша з одиниць часу, що розглядаються-в молодших класах. Деяке уявлення про тривалість проміжку часу в 100 років діти можуть дістати, порівнюючи свій вік, вік близьких людей, “вік” нашої держави з століттям.

Для розвитку початкових часових уявлень про століття передбачаються спеціальні вправи, на основі яких виробляється, наприклад, навичка визначати століття, в якому відбулася певна подія ; (наприклад, О. С. Пушкін помер у 1837 році. В якому столітті це було?). Спочатку на основі співвідношення І століття = 100 років встановлюється, наприклад:

1) скільки років в трьох (п'яти, семи і т. д.) століттях;

2) скільки століть становлять 800 років, 1200 років;

3) скільки повних століть становлять 387 років 1024 роки.

Відповіді на ці запитання інтерпретуються за допомогою шкали (шлюпок до задачі № 960, М. 3). Потім розглядається питання про події, що відбулися в 1812, 1870, 1917, 1941–1945, у 1961 роках та. ін. Визначається, в якому сто­літті відбувалися ці події.

є) Впевнившись, що діти засвоїли таблиці, можна переходити до вивчення правил додавання нескладних задач, в яких треба виконати дії над числами, що означають час.

На уроці, де розглядається додавання, спочатку виконуються вправи, в яких сума хвилин (секунд) менше від 60, а сума годин менша від 24.

5 діб 3 год

3 доби 17 год або 8 діб 20 год 10 хв 25 с 25 хв 11 с або 35 хв 36 с

Після цього розглядаються складніші випадки виду:

5 діб 12 год + 4 доби 15 год

Під час розв’язування наведених (або аналогічних) прикладів виникають труднощі, пов’язані з тим, що у першому прикладі сума годин становить 27 год, або 1 добу З год, тому 1 добу треба додати до суми діб (9 діб + 1 доба = 10 діб); у другому прикладі сума секунд, число 65 с, перевищує 1 хв і дорівнює 1 хв. 5 с. Тут між хвилинами і секундами має місце інше співвідношення (1 хв =60 с), ніж між добою і годинами (доба = 24 год), і учень повинен це пам’ятати. Тому на перших порах розв'язування таких прикладів бажано, щоб перед очима дітей була “Таблиця мір часу” або щоб вони користувалися таблицями, вміщеними на обкладинці підручника.

Розгляд дії віднімання доцільно починати з розв’язування прикладів виду: 1 год – 25 хв; 2 хв – 37 с; 12 діб – 1 доба 17 год та ін. При цьому спочатку можна використати записи:

1 год – 25 хв = 60 хв – 25 хв = 35 хв;

2 хв – 37 с = 1 хв 60 с – 37 с = 1 хв 23 с; 12 діб – 1 доба 17 год = 11 діб 24 год – 1 доба 17 год = 10 діб 7 год.

Як і в 2 кл., для розвитку часових уявлень використовують розв’язування задач на обчислення тривалості подій, її початку і кінця. Найпростіші задачі н обчислення часу в межах року (місяця) розв’язують за допомогою табеля-календаря, а в межах однієї доби – за допомогою моделі годинника.

Формуючи навички додавання і віднімання, слід розв’язувати на уроках і такі, наприклад, задачі: “Туристи йшли пішки 2 год 45 хв, пливли човном 1 год 50 хв. Скільки часу рухалися туристи?”.

Одним з важких питань є розгляд “12-годинної” і “24-годинної” лічби часу в добі. Ознайомленню з цим питанням бажано присвятити спеціальний урок.

На цьому уроці слід використати циферблат годинника, модель, зображену на малюнку 65. Учитель розповідає (і показує на зазначених посібниках), що доба починається опівночі. В цей час обидві стрілки годинника показують 12 год ночі. 12 год ночі збігаються також з кінцем доби-24 год, що відповідає 0 год — початку наступної доби. Креслення до .вправи № 942 (М.3) допомагає учням дізнатися, що 17 год – це 5 год вечора, 9 год вечора – це 21 год тощо. Виконуються завдання в яких треба прочитати покази годинника або розмістити стрілки так, щоб годинник показував 21 год, 19 год, 155 год та. ін.

Набуті знання застосовуються під час розв’язування задач, наприклад таких: “Екскурсія почалася о 9 год і закінчилася через 6 год. Коли закінчилась екскурсія?” Учні дістають результат: 15 год, Відповідають: “О 15 год або о третій годині дня”.

12 год 32 хв

– 7 год 48 хв

4 год 44 хв

18 років 10 міс

– 8 років 11 міс

9 років 11 міс

Крім цих задач значна кількість вправ на знаходження частин від числа і числа за його частиною пов’язана з одиницею часу скільки становить год.

Задачі на час.

Підготовчі вправи такі: Який час показує годин­ник? Який час покаже цей годинник через 15 хв? Який час показу­вав годинник ЗО хв тому?

Перші задачі на час учні розв'язують за допомогою годинникового циферблата.

Задача. Магазин відкривається о 8 год ранку, а закривається о 9 год вечора. Скільки годин працює магазин, якщо обідня перерва триває одну годину?

Діти на годинниковому циферблаті показують, що від 8 до 12 год минуло 4 год. Від 12 до 9 вечора — ще 9 год.

Усього минуло 13 год. Перерва триває 1 год, отже, магазин працює 12 год.

Для опрацювання на одному уроці всіх трьох типів задач можна взяти такі:

1. Перерва розпочалася о 9 год 15 хв і тривала 10 хв. Коли закінчилася перерва?

2. Перерва тривала ЗО хв і закінчилась 10 год 35 хв. Коли розпочалася перерва?

3. Перерва розпочалася о 10 год 10 хв а закінчилася о 10 год ЗО хв. Скільки часу тривала перерва?

Під час фронтальної роботи учні розв'язують задачі за допо­могою арифметичних дій, а перевірку правильності відповіді ви­конують практично на циферблаті.

Зразок запису розв'язання третьої задачі:

10 год ЗО хв —10 год 10 хв = 20 хв

Якщо в задачі числове значення подається з вказівкою про час­тину доби, то обчислення варто практикувати двома способами.

Задача. На шкільному городі учні почали копати картоплю об 11_год 25 хв, а закінчили працювати о 1 год 40 хв дня. Скільки часу учні копали картоплю?

Перший спосіб

12 год —11 год 25 хв = 35 хв 35 хв + 1 год 40 хв = 2 год 15 хв

Другий спосіб 1 год 40 хв дня — це 13 год 40 хв

13 год 40 хв —11 год 25 хв = 2 год 15 хв