Форма № У-509 Затв. наказом Мінвузу УРСР від 3 серпня 1984 р., № 253
Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка
(назва вищого навчального закладу)
Спеціальність:	6.050100 «Економіка і підприємництво»		Семестр:		VIII (денна форма навчання)
Навчальний предмет:		«Обґрунтування господарських рішень»

Екзаменаційний тест №

1. Наведіть визначення рішення в загальному вигляді:

1. будь-який результат розумової діяльності людини;

2. дії керівників у межах своїх функцій;

3. розпорядження керівників, підкріплені колективом;

4. вказівки керівних органів.

2. Класифікація ГР за прогнозованою ефективністю:

1. неординарні;

2. професіональні;

3. ординарні;

4. нестандартні.

3. Класифікація ГР за прогнозованою ефективністю:

1. неординарні;

2. професіональні;

3. нестандартні;

4. асинергічні;

4. Класифікація ГР за прогнозованою ефективністю:

1. неординарні;

2. синергічні;

3. професіональні;

4. нестандартні.

5. За ступенем обов’язковості виконання ГР бувають:

1. жорсткі;

2. корпоративні;

3. колегіальні;

4. орієнтуючі.

6. За ступенем обов’язковості виконання ГР бувають:

1. жорсткі;

2. директивні;

3. колегіальні;

4. корпоративні.

7. За ступенем обов’язковості виконання ГР бувають:

1. жорсткі;

2. корпоративні;

3. колегіальні;

4. рекомендаційні.

8. Економічна сутність рішення має прояв у тому, що:

1. для розроблення та реалізації рішення підприємство повин­но мати: необхідний персонал; документи, які регламентують повноваження, права, обов’язки та відповідальність працівників і самого підприємства;

2. для розроблення й реалізації будь-якого рішення потрібні фінансові, матеріальні та інші витрати;

3. у можливості забезпечення персоналу, що здійснює розроблення та реалізацію рішень, необхідними технічними, інформаційними ресурсами;

4. у механізмі управління персоналом, задля узгодження діяльності всередині колективу.

9. Організаційна сутність рішення має прояв у тому, що:

1. для розроблення та реалізації рішення підприємство повин­но мати: необхідний персонал; документи, які регламентують повноваження, права, обов’язки та відповідальність працівників і самого підприємства;

2. для розроблення й реалізації будь-якого рішення потрібні фінансові, матеріальні та інші витрати;

3. у можливості забезпечення персоналу, що здійснює розроблення та реалізацію рішень, необхідними технічними, інформаційними ресурсами;

4. у механізмі управління персоналом, задля узгодження діяльності всередині колективу.

10. Соціальна сутність рішення має прояв у тому, що:

1. для розроблення та реалізації рішення підприємство повин­но мати: необхідний персонал; документи, які регламентують повноваження, права, обов’язки та відповідальність працівників і самого підприємства;

2. для розроблення й реалізації будь-якого рішення потрібні фінансові, матеріальні та інші витрати;

3. у можливості забезпечення персоналу, що здійснює розроблення та реалізацію рішень, необхідними технічними, інформаційними ресурсами;

4. у механізмі управління персоналом, задля узгодження діяльності всередині колективу.

11. Технологічна сутність рішення має прояв у тому, що:

1. для розроблення та реалізації рішення підприємство повин­но мати: необхідний персонал; документи, які регламентують повноваження, права, обов’язки та відповідальність працівників і самого підприємства;

2. для розроблення й реалізації будь-якого рішення потрібні фінансові, матеріальні та інші витрати;

3. у можливості забезпечення персоналу, що здійснює розроблення та реалізацію рішень, необхідними технічними, інформаційними ресурсами;

4. у механізмі управління персоналом, задля узгодження діяльності всередині колективу.

12. Ефективне рішення — це:

1. найкраще рішення відповідно до критерію (системи критеріїв) оптимальності;

2. рішення, реалізація якого приводить до остаточних результатів;

3. рішення, що приводить до потрібних і дієвих результатів;

4. коли всі попередні характеристики виконуються одночасно.

13. Оптимальне рішення — це: