ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Клінічна фармація є першою клінічною дисципліною, яка вивчається провізорами і покликана служити теоретичною та практичною базою при здійсненні консультативної роботи серед лікарів та населення з питань раціональної лікарської терапії в їх подальшій професійній діяльності.

Мета викладання дисципліни

Клінічна фармація, як предмет, має на меті підготовку спеціалістів провізорів, які володіють достатнім обсягом теоретичних знань та практичних навичок для проведення разом з лікарем роботи щодо максимально раціональної лікарської терапії у конкретного хворого, що володіють методологією вибору найбільш ефективних та безпечних лікарських засобів, а також їх комбінацій, враховуючи індивідуальні особливості організму, клінічної форми, тяжкості захворювання та наявності супутньої патології для рекомендації лікарям; володіють методологією проведення, разом з лікарем, клінічних випробувань лікарських препаратів.

У процесі навчання клінічної фармації студенти повинні:

• Вивчити загальні принципи діагностики захворювань внутрішніх органів;

• Засвоїти загальні принципи інтерпретації результатів обстеження хворого;

• Засвоїти основи лікарської терапії і клініці внутрішніх хвороб;

• Засвоїти загальні принципи та правила виписування рецептів;

• Сформувати системні знання з клінічної фармакології, питань взаємозаміни препаратів, поєднання та взаємодії лікарських засобів при проведенні комплексної лікарської терапії захворювань внутрішніх органів;

• Засвоїти основні принципи та закономірності підвищення ефективності та зниження побічної дії лікарських препаратів при призначенні їх конкретним хворим;

• Навчитися методології порівняльної оцінки окремих лікарських препаратів;

• Набути навичок проведення інформаційної роботи серед медичних працівників стосовно лікарських препаратів;

• Навчитися консультувати лікаря з питань фармакологічних властивостей різноманітних лікарських препаратів, показань та протипоказань до їх застосування;

• Консультувати лікаря з різноманітних питань вибору оптимального лікарського препарату в конкретній клінічній ситуації;

• Набути необхідних навичок з клінічної токсикології;

• Набути основних навичок проведення клінічних випробувань нових лікарських препаратів.

Студент повинен знати:

1. Основи деонтології, етики спілкування з медичним персоналом, хворими.

Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця.

Кафедра фармакології з курсом клінічної фармакології

Затверджено На засіданні циклової методичної комісії з фармацевтичних дисциплін Протокол №8 від 22.12.2003 р

ЗАВДАННЯ контрольних робіт з клінічної фармації для студентів фармацевтичного факультету (заочна форма навчання)

За редакцією член-кор. НАН та АМН України, проф. І.С.Чекман

Київ, 2004

І

2. Основні клінічні симптоми та синдроми найбільш поширених захворювань, патогенетичні підходи до їх лікарської терапії.

3. Принципи взаємодії лікарських препаратів і організмі хворого.

4. Принципи лікарської терапії найбільш поширених захворювань.

5. Методи оцінки клінічної ефективності препаратів основних фармакологічних груп.

6. Критерії проявів можливих побічних дій різних лікарських препаратів, методів та засобів їх корекції та профілактики.

Студент повинен вміти:

1. Дотримуватися правил фармацевтичної етики та деонтології, вирішувати комплекс завдань, пов’язаних із взаємовідносинами між лікарем та хворим.

2. Інтерпретувати вказівки лікаря, що стосуються можливої взаємодії лікарських препаратів, призначених хворому, враховуючи історію розвитку хвороби, клінічний діагноз, стан хворого та результати його лабораторних аналізів.

3. Здійснювати разом з лікарем вибір оптимальних напрямків фармакотерапії у конкретного хворого.

4. Здійснювати разом з лікарем у конкретній клінічній ситуації вибір оптимальних лікарських препаратів у кожній фармакологічній групі, враховуючи особливості їх фармакодинаміки та фармакокінетики, взаємодії з одночасно або попередньо призначеними ліками.

5. Здійснювати вибір оптимальної лікарської форми, дози, шляхів уведення ліків та термін їх призначення (враховуючи час прийому і склад їжі, вік хворого, принципи хронофармакології).

6. Здійснювати, у разі необхідності, разом з лікарем заміну одного лікарського препарату іншим.

7. Консультувати лікарів та хворих з питань раціонального вживання призначених лікарських препаратів.

8. Г оту вати повідомлення для лікарів про традиційні П нові ліки, методи їх раціонального застосування.

9. Інформувати лікарів про всі випадки нераціонального вживання лікарських засобів.

10.Інформувати лікарів про особливості фармакодинаміки та фармакокінетики нових лікарських засобів, що надходять до аптечної мережі, пропонувати раціональну заміну в разі відсутності препаратів.

План-графік навчального процесу для студентів заочної форми навчання з клінічної фармації

Навчальним планом для заочної форми навчання з метою засвоєння клінічної фармації передбачено читання лекції|_;проведення практичних занять під керівництвом викладача та самостійне виконання студентом контрольної роботи. Кількість годин, передбачених на вивчення дисципліни, наведено нижче.

Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Усього
8 годин	<5 6 годин	годин	годин

Вивчення клінічної фармації завершується іспитом.

Пояснення до завдань контрольної роботи

Завдання з контрольної роботи складаються з таких розділів:

1. Перелік питань для підготовки до іспиту з клінічної фармації.

2. Листи лікарських призначень, що потребують корекції та запитання до

них.

3. Ситуаційні завдання.

4. Список рекомендованої літератури.

Отримавши свій варіант завдання кожний студент повинен детально письмово відповісти на теоретичні запитання і ситуаційні завдання, провести корекцію листів лікарських призначень і відповісти на запитання до них (лист лікарських призначень № 1 містить приклад корекції). Варіанти контрольних робіт наведені у кінці завдань.

Контрольну роботу'кожний студент повинен представити до деканату фармацевтичного факультету у визначений останнім термін.

призначення, ускладнення терапії.

27. Класифікація антагоністів кальцію. Механізм антиангінального ефекту антагоністів кальцію. Ускладнення терапії.

28. Класифікація антигіпертензивних препаратів. Назвати препарати першої, другої лінії та антагоністи імідазолінових рецепторів. Мета застосування антигіпертензивних препаратів та основні принципи лікування артеріальної гіпертензії.

29. Класифікація діуретиків. Механізм гіпотензивного ефекту. Показання для застосування. Ускладнення терапії.

ЗО.Інгібітори АПФ. Фармакодинаміка та основні фармакологічні ефекти, що вони викликають. Протипоказання для їх призначення. Ускладнення терапії.

31. Класифікація антиаритмічних лікарських засобів. Принципові відмінності між підкласами А, В, С першого класу.

32. Фармакодинаміка антиаритмічних препаратів першого класу. Основні фармакологічні ефекти. Протипоказання для застосування. Ускладнення терапії.

33. Фармакодинаміка та фармакокінетика антиаритмічних препаратів третього класу (аміодарон, орнід, соталол). Показання та протипоказання для їх застосування.

34. Основні фармакологічні ефекти серцевих глікозидів. Механізм інотропного та хронотропного ефектів.

35. Показання та протипоказання для застосування серцевих глікозидів. Ускладнення терапії (клінічні та електрокардіографічні ознаки глікозидної інтоксикації).

36. Класифікація неглікозидних кардіотоніків. Основні їх фармакологічні ефекти. Принципові відмінності між серцевими глікозидами та неглікозидними кардіотоніками.

37. Назвати показання для застосування адреноміметиків, глюкокортикоїдів та препаратів кромогліцієвої кислоти у назальних спреях та краплях для носа. Ускладнення терапії.

38. Класифікація протикашльових препаратів.Показання для їх застосування.

39. Класифікація відхаркувальних препаратів. Фармакодинаміка та особливості застосування препаратів рефлекторної дії. Ускладнення терапії.

40. Назвати групи відхаркувальних препаратів з прямим або резорбтивним ефектом. Механізм дії. Особливості застосування. Ускладнення терапії.

41. Класифікація муколітиків. Особливості їх застосування. Ускладнення терапії.

42. Фармакодинаміка та фармакокінетика симпатоміметиків. Показання для їх застосування у хворих на бронхіальну астму .Проти показання.

43. Фармакодинаміка холінолітиків. Показання для застосування їх у хворих на бронхіальну астму. Ускладнення терапії.

44. Фармакодинаміка глюкокортикоїдів. Показання для застосування їх у хворих на бронхіальну астму. Ускладнення терапії.Профілактика ускладнень.

45. Фармакодинаміка та фармакокінетика кромоліну натрію (інтал) та недокромілу натрію (тайлед). Показання для застосування у хворих на бронхіальну астму.

46. Класифікація протигістамінних препаратів. Особливості фармакокінетики і фармакодинаміки.

47. Особливості клінічного застосування протигістамінних препаратів. Ускладнення терапії. Механізм формування кардіотоксичного ефекту препаратів 2-ої генерації.

48. Основні фармакологічні ефекти ксантинів. Механізм бронхолітичного ефекту. Фармакокінетика теофіліну. Ускладнення терапії.

49. Механізм дії антацидних лікарських засобів. Вплив їх на основні фактори агресії та захисту слизової оболонки шлунку.

50. Назвати ускладнення терапії, що викликають антацидні лікарські засоби. Вибір антацидних препаратів при різних ураженнях шлунково-кишкового тракту.

51. Класифікація та механізм дії в'яжучих лікарських засобів. Принципові відмінності між сполуками вісмуту та сукралфатом алюмінію. Ускладнення терапії. ^

Р

1. Обов'язки клінічного фармацевта в забезпеченні ефективності та безпеки фармакотерапії.

2. Дати визначення поняттю "клінічна фармація". Історія виникнення. Зв'язок її з іншими дисциплінами.

3. Клінічна фармакокінетика - визначення. Основні етапи фармакокінетики. Параметри фармакокінетики, їх роль в забезпеченні раціональної терапії (навести приклади).

4. Клінічна фармакокінетика - визначення. Механізми абсорбції лікарських засобів. Біодоступність препарату, її значення для проведення раціональної терапії (навести приклади).

5. Клінічна фармакокінетика - визначення. Варіанти розподілу лікарських засобів в організмі людини. Об'єм розподілу препарату, його значення для проведення раціональної терапії ( навести приклади ).

6. Клінічна фармакокінетика - визначення. Біотрансформація лікарських засобів. Визначення. Етапи біотрансформації. Що таке індукція та інгібіція мікросомальних ферментів (навести приклади).

7. Дати визначення поняттю "фармакогенетика". Фармакогенетичні ензимопатії. їх вплив на безпеку фармакотерапії (навести приклади).

8. Клінічна фармакокінетика - визначення. Основні шляхи виведення лікарських засобів. Основні параметри фармакокінетики, які відображають виведення лікарських засобів.

9. Ускладнення фармакотерапії. Визначення. Класифікація ускладнень фармакотерапії.

10. Основні законодавчі акти, які регламентують призначення лікарських засобів України. Державний реєстр лікарських засобів України.

11. Основні терміни законодавства про лікарські засоби, що діють в Україні - визначення ( лікарські засоби, готові лікарські засоби, діючі речовини, допоміжні речовини, термін придатності лікарських засобів).

12. Основні функції Державного фармакологічного центру і Фармакопейного комітету МОЗ України.

13. Основні принципи проведення клінічних випробувань лікарських засобів. Клінічні бази, методи, об'єкти та суб'єкти клінічних випробувань.

14. Основні принципи клінічної фармакодинаміки. Завдання і методи дослідження.

15. Сучасні уявлення про механізм взаємодії лікарських засобів. Основні види взаємодії. Клінічне визначення.

16. Сучасне уявлення про механізм взаємодії лікарських засобів. Фармацевтична взаємодія (навести приклади). Клінічне значення.

17. Сучасні уявлення про механізм взаємодії лікарських засобів. Фармакокінетична взаємодія (навести приклади). Клінічне значення.

18. Сучасні уявлення про механізм взаємодії лікарських засобів. Фармакодинамічна взаємодія (навести приклади). Клінічне значення.

19. Побічна дія ліків, лікарська алергія, методи профілактики і лікування.

20. Побічна дія ліків, фармакотоксичні реакції, абсолютне і відносне передозування, методи профілактики і лікування.

21. Особливості призначення лікарських засобів у старечому та похилому віці, та під час вагітності (навести приклади).

22. Особливості призначення лікарських засобів у дитячому віці (навести приклади).

23. Класифікація антиангінальних лікарських засобів. Мета призначення препаратів при стабільній та нестабільній стенокардії.

24. Класифікація нітратів. Фармакодинаміка нітрогліцерину. Порівняльна характеристика нітратів. Показання, протипоказання та ситуації ризику при призначенні нітратів. Ускладнення терапії.

25. Класифікація Р-адреноблокаторів. Механізм антиангінального, гіпотензивного та протиаритмічного ефектів р-адреноблокаторів.

26. Принципи відбору Р-адреноблокаторів як антиангінальних засобів (ВСА, ЧСС, АТ). Ситуації ризику при пpизнaчe^ ,р-адреноблокаторів хворим на ішемічну хворобу серця. Протипоказання для

77. Механізм дії нейролептиків Назвати основні фармакокінетичні параметри хлорпромазіну (аміназин). Ускладнення терапії при застосуванні нейролептиків.

78. Класифікація транквілізаторів. Основні фармакологічні ефекти транквілізаторів. Фармакодинаміка та фармакокінетика. Ускладнення терапії.

79. Механізм дії снодійних препаратів. Вимоги до снодійних лікарських засобів. Ускладнення терапії. Фармакодинаміка та фармакокінетика барбитуратів та похідних бензодіазепіну.

80. Класифікація протисудомних лікарських засобів. Фармакодинаміка та фармакокінетика. Ускладнення терапії.

81. Класифікація місцевих анестетиків. Механізм дії. Основні параметри фармакокінетики. Ускладнення терапії.

82. Механізм дії місцевих анестетиків з групи амідів. Основні параметри фармакокінетики лідокаїну гідрохлориду та ультракаїну-ДС. Ускладнення терапії.

83. Класифікація засобів для загальної анестезії. Механізм дії анестетиків, що застосовуються внутрішньовенно. Ускладнення терапії.

84. Класифікація антитромботичних лікарських засобів. Механізм дії, особливості фармакокінетики непрямих антикоагулянтів.Ускладнення терапії.

85. Фармакодинаміка та фармакокінетика гепарина. Основні фармакологічні ефекти.

86. Показання для застосування гепарина. Абсолютні та відносні протипоказання. Ускладнення терапії. Антидот.

87. Фармакодинаміка та фармакокінетика низькомолекулярних гепаринів (клексан, фраксипарин). Показання для їх застосування. Ускладнення терапії. Антидот.

88. Групи антиагрегантів. Механізм дії. Показання для застосування. Ускладнення терапії.

89. Фармакодинаміка та фармакокінетика фібринолітичних препаратів (стрептокіназа, актилізе). Ускладнення терапії.

90. Класифікація гемостатичних лікарських засобів. Прямі коагулянти. Показання для їх застосування.

91. Групи інгібіторів фібринолізу. Фармакодинаміка та фармакокінетика.Ускладнення терапії.

92. Фармакодинаміка та основні параметри фармакокінетики препаратів вітаміну К.

93. Групи антианемічних лікарських засобів. Показання для їх застосування. Ускладнення терапії при застосуванні препаратів заліза.

94. Класифікація лікарських засобів з ноотропним ефектом. Фармакодинаміка пірацетама. Можливі ускладнення терапії.

95. Фармакодинаміка психостимуляторів. Показання для застосування. Ускладнення терапії.

96. Назвати основні фармакологічні ефекти, що викликають глюкокортикоіди. Показання для застосування. Ускладнення терапії.

97. Класифікація тиреотропних засобів. Фармакодинаміка та фармакокінетика. Показання для застосування. Ускладнення герапії.

97. Класифікація гормонів гіпофізу. Основні фармакологічні ефекти, що викликають гормони гіпофізу та гіпоталамічні гормони і їх аналоги.

98. Вітамін Е. Основні фармакологічні ефекти. Показання для застосування. Ускладнення терапії.

99. Вітамін А. Основні фармакологічні ефекти. Показання для застосування. Ускладнення терапії.

100. Вітамін Д. Основні фармакологічні ефекти, особливості фармакокінетики холекальциферолу. Клініка передозування.

101. Класифікація інсулінів. Фармакодинаміка інсуліну. Ускладнення терапії. Гіпо- та гіперглікемічні стани. Невідкладна допомога.

102. Класифікація цукрознижуючих препаратів. Фармакодинаміка похідних сульфонілсечовини. Показання для застосування. Ускладнення терапії.

31. Класифікація лікарських засобів, що пригнічують секрецію соляної кислоти. Фармакодинаміка антихолінергічних засобів. Основні фармакологічні ефекти. Ускладнення терапії.

32. Класифікація антагоністів Н₂-рецепторів. Назвати їх основні фармакологічні ефекти. Порівняльна характеристика препаратів. Особливості застосування в клініці.

33. Класифікація симпатоміметиків. Особливості їх застосування в клініці в залежності від початку дії та тривалості клінічного ефекту. Ускладнення терапії. Механізм формування синдрому "рикошета" та "прозорих легень”.

34. Механізм розвитку противиразкового ефекту блокаторів "протонової помпи". Показання для їх застосування. Ускладнення терапії.

35. Класифікація послаблюючих лікарських засобів. Показання та протипоказання для їх застосування. Ускладнення терапії.

36. Обволікаючі препарати, механізм їх дії, основні фармакологічні ефекти, що вони викликають у хворих з патологією шлунково-кишкового тракту.

37. Показання для застосування ентеросорбентів. Механізм дії. Ускладнення терапії.

38. Класифікація лікарських засобів, що впливають на апетит. Механізм їх дії. Ускладнення терапії. Особливості застосування.

39. Класифікація препаратів, що впливають на перистальтику. Фармакодинаміка стимуляторів перистальтики. Показання для застосування.

40. Назвати групи гепатопротекторів. Показання для їх застосування. Ускладнення терапії.

41. Фармакодинаміка та основні фармакологічні ефекти гепатотропних препаратів, до складу яких входять есенціальні фосфоліпіди (есенціале, есенціале-форте). Особливості застосування, ускладнення терапії.

42. Основні фармакологічні ефекти препаратів росторопши плямистої (дарсіл, легалон, гепабене). Показання та протипоказання для застосування. Ускладнення терапії.

43. Класифікація холеретиків. Основні фармакологічні ефекти. Показання та протипоказання для застосування. Ускладнення терапії.

44. Класифікація холекінетиків. Основні фармакологічні ефекти. Показання та протипоказання для застосування. Ускладнення терапії.

45. Назвати групи ферментних препаратів. Показання для застосування. Ускладнення терапії.

46. Класифікація сечогінних лікарських засобів. Фармакодинаміка осмодіуретиків (манітол, сорбітол). Показання та протипоказання для застосування в клініці внутрішніх хвороб.

47. Назвати групи салуретиків. Фармакодинаміка калійзберігаючих препаратів. Основні параметри фармакодинаміки та фармакокінетики. Ускладнення терапії та їх профілактика.

48. Механізм дії тіазидових діуретиків. Основні параметри фармакодинаміки та фармакокінетіЙіоказання для їх застосування. Ускладнення терапії та їх профілактика.

49. Групи високоактивних діуретиків. Механізм дії фуросеміда та етакринової кислоти. Ускладнення терапії.

50. Загальна характеристика та особливості застосування препаратів, що сприяють розчиненню конкрементів в сечовидільній системі.

51. Класифікація нестероїдних протизапальних лікарських засобів (НПЗЛЗ). Фармакодинаміка та фармакокінетика НПЗЛЗ.

52. Основні фармакологічні ефекти, що викликають НПЗЛЗ. Механізм протизапального ефекту. Назвати препарати з сильною протизапальною дією.

53. Механізми анальгетичного та жарознижуючого ефектів НПЗЛЗ. Назвати препарати з сильним анальгетичним ефектом.

54. Порівняльна характеристика основних параметрів фармакокінетики НПЗЛЗ. Особливості застосування НПЗЛЗ у дітей.

55. Показання для застосування НПЗЛЗ та ускладнення терапії, що вони викликають. Профілактика ускладнень.