- •1. Рекреаційна та естетична оцінка ландшафту. Оцінка рельєфу для лікувально-оздоровчого відпочинку.
- •Оцінка рельєфу для гірського туризму і альпінізму. Скельний рельєф .
- •Спелеотуризм та гірсько-лижні курорти.
- •Естетична оцінка ландшафту.
- •Оцінка водних об'єктів для організації відпочинку
- •6. Оцінка грунтово-рослинного покриву
- •7. Оцінка ресурсів грибних і ягідних угідь і угідь з лікарськими рослинами.
- •8. Оцінка кліматичних ресурсів.
7. Оцінка ресурсів грибних і ягідних угідь і угідь з лікарськими рослинами.
Ягідні і грибні угіддя, а також угіддя з проростаючими на них лікарськими рослинами використовують для створення природних рекреаційних парків або територій. Тут відпочиваючі займаються їх збором.
При оцінці таких угідь основними факторами, що визначаючими цінність природного комплексу, є наявність і обсяг ягід, грибів та лікарських рослин, а також ступінь різноманіття і рідкість (екзотичність), їх видів, що забезпечують досить тривалий прогулянко-промисловий сезон.
Дані про ягідних угіддях беруть з таксаційних описів лісів. Правда, там немає відомостей, що стосуються величини площі покриття, що необхідно для оцінки великої кількості ягід.
Найбільш багаті ягодами лісові і гірські території. За болотах поширені журавлина і морошка. У соснових борах сприятливі умови для проростання чорниці і брусниці. Суниця росте в основному на галявинах і узліссях в лісах. Малинник особливо багаті вирубки. У заплавах річок широко поширена червона і чорна смородина. Приблизно так само, як ягідники, можна оцінювати угіддя з лікарськими рослинами. Шкалу оцінки приймають такий же, як у випадку ягідників. Оцінку проводять за п'ятибальною системою, у відповідності з методикою Н. М.Ступіной і Л. І. Мухіною (1973).
Ступінь різноманітності визначається числом видів рослин, які ростуть в розглянутому природному комплексі з урахуванням відносини їх до числа всіх видів, що зустрічаються в даному районі. Наприклад, на території росте близько десяти видів ягід або лікарських рослин. Якщо число видів більше десяти, градацію слід розширити.
Значно складніше оцінювати грибні угіддя. Зазвичай для оцінки великої кількості грибів вдаються до непрямого методу, оцінюючи умови, характерні для місцепроживання конкретних їх видів. Такий метод оцінки придатний і для оцінки великої кількості ягід у тих випадках, коли іншої інформації немає.
Врожайність рослин при рекреаційної оцінці не враховуються, так як основне призначення ягідно-грибних угідь в місцях відпочинку - не промисел, а прогулянка і сам процес пошуку. При оцінці грибних угідь враховують також і такий показник, як рідкісніть виду.
Для отримання інтегральної оцінки ягідного або грибного угіддя підсумовують пофакторні оцінки і суму отриманих балів переводять в загальну інтегральну оцінку у відповідності зі спеціальною шкалою:
Сумарна оцінка / Бали / Інтегральна оцінка / Бали
При побудові оціночної шкали були використані зростаючі інтервали між ступенями. Найвищу сходинку визначали по максимальній сумі, отриманої природним комплексом, використання якого в даному випадку найбільш сприятливо.
Однак для організаторів відпочинку важлива тривалість використання угіддя, тобто потрібно знати тривалість ягідного і грибного сезону і час збору лікарських рослин. Для цього необхідно враховувати терміни дозрівання різних видів ягід і появи грибів. Багато в чому це обумовлюється різноманіття видів. Особливу перевагу слід віддавати угіддям, де протягом теплого періоду відзначається постійна зміна грибів, ягід і лікарських рослин. Так, є місцевості, де збір весняних зморшків і сморжів (квітень-травень) змінюється збором цілющих трав (кінець травня-перша половина червня), грибів, малини, чорниці, смородини (липень), осінніх трав, брусниці (серпень), грибів, горіхів (серпень-вересень), горобини, калини, журавлини . У таких місцевостях доцільно створювати ягідно-гриб-ні рекреаційні парки, оснащені заїжджими дворами і лісової кухнею для переробки дарів природи.
