- •Методика організації індивідуальних навчально-дослідних проектів з використанням технології intel®
- •Приклади планів навчально-дослідних проектів теорія виховання
- •Тематика творчих проектів на безвідривну педагогічну практику
- •Додаток а
- •Планування реалізації проекту «Вища освіта України – міфи і реальність»
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Листок оцінювання студентської доповіді
- •Листок оцінювання мультимедійної студентської презентації:
- •Листок оцінювання студентської публікації
- •Додаток ґ
Методика організації індивідуальних навчально-дослідних проектів з використанням технології intel®
На сучасному етапі збільшується обсяг різноманітної інформації, відбувається її бурхливий розвиток і швидкісне старіння. А звідси й знецінення набутих знань. Природно, що за таких умов вимагати від студентів запам’ятовувати інформацію, яка до закінчення навчання може застаріти – справа, що не має логічної перспективи. Єдиним виходом є перебудова підходу до навчального процесу таким чином, щоб забезпечити засвоєння знань, які б дали можливість не тільки безпосередньо їх застосовувати, але й сформувати здатність до самостійного пошуку і засвоєння нових досягнень психолого-педагогічної науки. Саме на такий підхід орієнтоване запровадження у вищих навчальних закладах кредитно-модульної системи організації навчального процесу1
Для організації індивідуальної роботи студентів з використанням проектної технології необхідно окреслити основні вимоги, які висуває проектна технологія до її організації, а саме:
наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання), що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв'язання (наприклад, дослідження проблеми якості освіти у різних регіонах України; проблема впливу різноманітних факторів на виховання особистості тощо);
практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів (наприклад, доповідь для подання у відповідні служби, аналіз факторів, що впливають на стан проблеми, розкриття тенденцій, що простежуються у розвитку цієї проблеми, спільний випуск газети, альманаху тощо);
самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність студентів;
структурування змістової частини проекту (з указуванням поетапних результатів);
використання дослідницьких методів: визначення проблеми і досліджуваних завдань, що випливають з неї, формулювання гіпотези та її доведення або спростування, обговорення методів дослідження, аналіз отриманих даних, оформлення кінцевих результатів, підбиття підсумків, корегування, висновки.
Теми проектів може бути сформульовано викладачами з урахуванням змісту предмета, інтересів і здібностей студентів. Тематику проекту можуть запропонувати і самі студенти в рамках змісту відповідного змістового модуля дисципліни.
Результати проектів повинні бути матеріальними, тобто відповідно оформленими — відеофільм, альбом, комп'ютерна газета, альманах, наукове повідомлення, вебсайт тощо.
Реалізація проектів у навчально-виховному процесі, на наш погляд, має здійснюватися у три етапи: підготовчий, реалізаційний (накопичення фактичного матеріалу), підсумковий (презентація результатів й оцінювання). Розглянемо діяльність керівника і студентів на кожному із етапів більш детально.
На підготовчому етапі керівник проектів визначає (уточнює, коригує) їх тематику, за необхідності розробляє дидактичне забезпечення (ключові, тематичні і змістові питання, основний список літературних джерел, необхідні матеріали та ресурси, навчальні цілі та діяльність студентів), що відображається у плані індивідуального навчально-дослідного проекту.
Особливу увагу слід звернути на формулювання ключових і тематичних питань. Ключове питання проекту характеризується неможливістю дати на нього однозначну відповідь, відповідь одним реченням чи висловом. Щоб глибше збагнути їхню суть, необхідно поставити багаторівневі запитання, які розкривають багатство та складність теми. З огляду на це саме ключове питання вказує на визначальні, основні, базові теми та ідеї навчальної дисципліни. Ключове питання проекту не завжди вказує прямий шлях до розв’язання певної проблеми, незважаючи на те, що воно має всеосяжний та стимулюючий характер. Питання, як правило, може виявитися занадто глобальним, абстрактним. Отже, виникає необхідність у конкретизації ключового питання більш простими запитаннями, необхідними для того, щоб розпочати та продовжити подальше вивчення теми. Такі питання прийнято називати тематичними. Вони є більш конкретними і більше залежать від теми навчальної дисципліни, а тому вважаються прийнятними для оформлення запитів і здебільшого уточнюють ключові питання. Тематичні питання мають відповідати таким ознакам:2
Вони вказують шлях до ключових питань залежно від предмета і теми. Тематичні питання охоплюють цілі групи проблем. Вони мають бути розроблені таким чином, щоб вказувати на ключове питання та розкривати його за допомогою конкретних тем.
На них немає однозначно «правильної» відповіді. Відповіді на тематичні питання не є очевидно істинними. У тематичних питаннях пропонується багато шляхів дослідження та обговорення, у них не приховуються полемічні проблеми і безвихідні ситуації, що постають довкола певних явищ, а навпаки, подаються шляхи їх вирішення. Вони започатковують дискусії та формулюють саму проблему, а не просто ведуть до пошуку відповідей, потрібних педагогу.
Вони формулюються таким чином, щоб викликати та підтримати зацікавленість студентів. Питання часто бувають алогічними, важкими для розуміння та суперечливими, заохочуючи таким чином студентів до довготривалих роздумів, досліджень, до постійного пошуку. Вони мають бути доволі відкритими, щоб врахувати різні інтереси і стилі навчання, дозволяти творчий підхід з боку студентів.
Для успішної реалізації проектів важливим є детальне планування діяльності учасників проекту (керівника, студентів, обслуговуючого персоналу та ін.) План реалізації проекту має враховувати діяльність учасників на підготовчому, реалізаційному і підсумковому етапах проекту. Орієнтовний план реалізації проекту наведено на прикладі проекту «Вища освіти України – міфи і реальність», і може бути використаний для реалізації інших проектів (Дод. А).
Для презентації студентам проектів з певного модуля керівник розробляє рекламні публікації. Такі буклети (див. дод. Б) містять інформацію про тему проекту, вступ, змістові питання, перелік творчих груп та їх завдання, терміни проведення проекту.
Для виконання проектів академічна група поділяється на декілька підгруп, кожна з яких виконує свій проект. Підгрупа поділяється на творчі групи для виконання частин проекту. Визначення кількості творчих груп, їхні завдання здійснюється під керівництвом викладача, а їх склад визначається студентами самостійно, але не більше трьох осіб в одній творчій групі. Студенти мають самостійно і спільними зусиллями розв’язувати проблему, застосовуючи необхідні знання, одержати конкретний результат.
Наведемо орієнтовний перелік творчих груп та їх завдання у проекті «Вища освіти України – міфи і реальність».
1. Вивчення літературних джерел. Члени групи мають опрацювати наукову літературу, періодичні публікації присвячені проблемі якості вищої освіти у різні історичні періоди. Визначити шляхи реформування вищої освіти України в наш час.
2. Вивчення електронних джерел. Учасники групи мають ознайомитися з матеріалами представленими на електронних носіях, що присвячені проблемі модернізації вищої освіти України в ХХІ столітті.
3. Проведення опитування. Учасники групи мають розробити опитувальник для студентів, щодо їх думки про якість вищої освіти України. Провести опитування відповідного контингенту, опрацювати і узагальнити результати.
4. Комп’ютерної підтримки та дизайну. Учасники групи забезпечують оформлення поточних і кінцевих результатів проведеної роботи іншими групами у вигляді публікацій, презентацій, газет, веб-сайтів. Електронна обробка результатів опитування.
Оцінювання результатів роботи студентів здійснюється шляхом оцінки різних видів діяльності (доповідь і відповіді на запитання, презентація, підготовлена публікація) (Дод. В).
По закінченню роботи над проектом студенти подають на кафедру електронне портфоліо проекту, яке включає наступні матеріали: план роботи над проектом; розподіл творчих груп; доповідь для захисту проекту; мультимедійну презентацію про результати дослідження; публікацію (буклет, спецвипуск факультетської газети тощо) про результати проведеного дослідження; список використаних джерел оформлений у відповідності з вимогами; анкети; електронну таблицю зведених результатів анкетування. Структуру портфоліо зображено на рис.1. На паперових носіях студенти представляють заповнені бланки опитувальних матеріалів.
Рис.1. Структурна схема портфоліо проекту.
У процесі організації роботи студентів над ІНДЗ – проектами з використанням технології INTEL® необхідно враховувати ряд наступних особливостей.
У ході реалізації проектів студенти активно і цілеспрямовано застосовують інформаційні технологій, що дозволяє підвищити зацікавленість у діяльності, розширити можливості пошуку необхідної інформації, опрацювання отриманих результатів та їх демонстрацію, забезпечити консультування студентів викладачами ВПНЗ через засоби електронної комунікації, формувати інформаційну компетентність.
Для успішної реалізації завдань проекту студенти мають володіти навичками роботи з програмами пакету MS Office а саме: MS Excel, MS Word, MS Power Point, MS Publisher або їх аналогами, здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет.
Керівнику проекту необхідно володіти знаннями з інформаційних технологій для успішних консультацій і оцінки результатів проектів.
Коротко розглянемо можливості використання інформаційних прикладних програм пакету Microsoft Office під час виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань з курсу «Педагогіка».
Створення паперових публікацій.
Володіння програмами для створення публікацій (MS Publisher) необхідно для створення електронних та паперових публікацій.
Публікаціями (лат. publico – оголошувати публічно) називають процес видання якого-небудь твору. Сам виданий (оприлюднений) твір теж називають публікацією.
В залежності від способу оприлюднення документа розрізняють друковані публікації і електронні. До друкованих публікацій відносять книги, брошури, журнали, газети, бюлетені, буклети, листівки тощо. До електронних публікацій відносять документи розміщені в Інтернеті, як правило на веб-сайтах, передані по радіо або телебаченню тощо.
На відміну від текстових процесорів видавничі системи типу Microsoft Publisher орієнтовані не на введення і редагування тексту та інших об’єктів, а на верстку – процес компонування текстових і графічних об’єктів для створення сторінок публікації у відповідності з принципами дизайну і технічними вимогами. За своєю конструкцією публікації виділяють такі види друкованих публікацій:
Книжкова публікація – у вигляді блоку з’єднаних (переплетених) по корінцю листів друкованого матеріалу довільного формату з обкладинкою або в оправі.
Листова публікація – у вигляді окремих листів друкованого матеріалу довільного формату без скріплення.
Газетна публікація - у вигляді одного чи кількох не зʼєднаних листів визначеного формату, в якій враховано специфіку цього періодичного видання.
Буклет – у вигляді одного листа, двічі або більше разів зігнутого довільним способом.
Карткова публікація – у вигляді картки визначеного формату, надрукованої на більш цупкому папері (картоні).
Плакат – у вигляді одного листа друкованого матеріалу визначеного формату, з друком на одній чи на обох сторонах, призначеного для експонування.
Листівка - у вигляді карткової публікації, з друком на одній чи на обох сторонах.
Microsoft Publisher забезпечує:
автоматизацію процесів розміщення блоків тексту та графічних зображень відповідно до типу публікації (макетування);
імпортування фрагментів тексту та графічних зображень, створених у різних прикладних програмах;
опрацювання фрагментів тексту з використанням різних стилів та розширених можливостей із встановлення відстані між символами та між рядками;
автоматизацію створення списків змісту та посилань;
використання розширеного набору шрифтів і їх використання відповідно до вимог поліграфії;
збереження файлів публікації у форматах, що використовуються у поліграфії.
забезпечення високоякісного друку на пристроях різного типу.
Розглянемо можливості використання Microsoft Publisher для створення буклетів, що коротко презентують теми пропонованих студентам проектів. Буклет – публікація, виготовлена на одному аркуші і складена згинанням у кілька сторінок так, що її можна переглядати, не розрізаючи сторінок, а розкриваючи, як ширму. Як правило, буклет складається з одного аркуша формату А4, розміщеного в альбомній орієнтації і розділеного на три рівні частини. По межах цих частин буклет згинається. Друк здійснюється, як правило, з обох сторін аркуша.
Основні відмінності у роботі з буклетом визначаються його призначенням і формою.
Оскільки основне призначення буклета – реклама: навчального закладу, підприємства, організації, особи, творчого проекту, нової акції тощо, а відомості повинні бути розміщені на одному аркуші, зміст буклета повинен містити невеликі за обсягом фрагменти тексту, які точно передають основні відомості про об’єкт, а також фотографії і малюнки, що ілюструють ці відомості. Фотографії та малюнки повинні бути високої якості і містити незначну кількість об’єктів, які чітко розрізняються.
Як правило, буклет має титульну і заключну сторінки. На титульній сторінці, вказується заголовок буклета – його основну тему і фотографію або малюнок з цієї ж теми. Можуть вказуватися дані про того, хто випустив цей буклет. На заключній сторінці вказуються контактні дані тієї організації або особи, яка випустила цей буклет. У додатку Б наведено зразок буклету студентських проектів.
Процес розробки інформаційного бюлетеня і буклету (публікацій) включає такі етапи:
1. Формулювання мети публікації.
2. Розробка структури публікації.
3. Робота над проектом:
3.1. Вибір типу публікації та відповідного макету.
3.2. Введення тексту до місцезаповнювачів (полів) з клавіатури.
3.3. Переміщення по сторінках, додавання та видалення сторінок.
3.4. Вибір полів, зміна їх місця розташування та розмірів, видалення полів.
3.5. Додавання нових полів.
3.6. Вставляння графічних об’єктів.
3.7. З’єднування та роз’єднування зв’язаних полів.
4. Попередній перегляд публікації.
5. Створення вихідної публікації.
6. Збереження результатів роботи:
6.1. Збереження публікації у звичайному форматі.
6.2. Збереження публікації за допомогою пакувальника або в необхідному для подальшого розмноження форматі (наприклад .pdf, txt, mht, jpg, tif, bmp, docx).
7. Друк публікації.
Створення сайту для реалізації проекту.
Наявність власного сайту організації, навчального закладу, класу тощо стає актуальним питанням сьогодення. Вміння створювати прості сайти і веб-сторінки є надзвичайно актуальним для майбутніх вчителів. Тому для формування у студентів умінь створювати веб-сторінки з конкретною метою, використовувати їх для популяризації результатів педагогічних досліджень, розширення можливостей для збору інформації з теми дослідження доцільним є створення веб-сторінок проектів. Розробку сайту можна замовити у дизайн-студіях або здійснити самостійно, наприклад з допомогою Microsoft Publisher. У будь-якому разі розробка складається з кількох етапів. Ці етапи подібні до етапів розв’язування задач з використанням комп’ютера.
1. Постановка завдання. На цьому етапі визначається мета створення сайту, його основна тематика, обирається тип сайту, здійснюється аналіз існуючих сайтів такої самої або схожої тематики. У результаті розробник повинен знати:
• мету, з якою створюється сайт;
• тематику сайту;
• тип сайту: домашня сторінка, форум, Інтернет-магазин, портал тощо;
• відмінності сайту від інших сайтів такої самої тематики;
• аудиторію потенційних відвідувачів сайту: вік відвідувачів, стать, коло інтересів тощо;
• перелік сервісів для розміщення на сайті: форум, чат, пошукова система, веб-каталог, електронна пошта, опитування та ін.;
• перспективи розвитку сайту.
2. Визначення структури сайту та його окремих сторінок. На цьому етапі важливо скласти перелік розділів сайту для формування системи навігації, список сторінок, визначити зв’язки між ними. Кількість сторінок залежатиме від того інформаційного наповнення, яке планується на ньому розмістити. Результатом повинна стати мапа (карта) сайту – діаграма, що візуально відображає ієрархію сторінок сайту, схему зв’язків та переходів між ними, тобто внутрішню структуру сайту.
Мапу сайту створюють у текстовому редакторі або редакторі презентацій, малюють на папері тощо. Наприклад, для сайту-візитки вашого проекту, основними відвідувачами якого будуть студенти та педагогічні працівники, мапа сайту може бути такою, як зображено на рисунку 2.
Рис.2. Мапа сайту для проекту «Учитель – міфи та реальність»
Наступним завданням етапу є розробка так званої зовнішньої структури сайту, яка визначає зовнішній вигляд веб-сторінок. Оскільки для більшості сторінок сайту рекомендується застосовувати єдиний стиль оформлення, то потрібно визначити схему розташування на сторінках основних блоків: як буде розташований основний матеріал, додаткові інформаційні та рекламні блоки, анонси, меню, лічильник відвідувачів тощо.
Як правило, на веб-сторінках передбачено розміщення:
• верхнього блоку – заголовку, у якому містяться логотип і назва сайту;
• меню для переходу до основних розділів сайту;
• інформаційного блоку з основним матеріалом, що займає центральну частину сторінки;
• нижнього блоку – підвалу, для розміщення контактних даних, повідомлення про авторські права тощо.
Схему зовнішньої структури – так звану модульну сітку (рис. 3) бажано намалювати у графічному редакторі або на папері. Якщо розробка сторінок сайту буде здійснюватись автоматизованими засобами, то зовнішня структура може бути запропонована у шаблоні сторінки.
Блок заголовку |
|
Блок меню |
Інформаційний блок |
Підвал |
|
Рис. 3. Приклад схеми зовнішньої структури веб-сторінки. |
|
Особливе значення у виборі дизайну відіграє призначення веб-сайту, а не лише його естетичне сприйняття. Будь-який відвідувач сайту завдяки дизайну повинен швидко зрозуміти, чому присвячений сайт, легко знайти корисні для себе інформаційні матеріали, інтуїтивно зорієнтуватися у навігації сторінками сайту. Аналіз найбільш популярних веб-сайтів доводить, що чим простіший дизайн, тим легше користувачу орієнтуватися на сайті. Велика кількість графічних елементів може відволікати увагу від дійсно корисних матеріалів, заради яких відвідувач потрапив на ваш сайт.
З огляду на ці та інші фактори, можна запропонувати такі правила оформлення веб-сторінок:
• Оберіть кольорову гаму для вашого сайту, враховуючи ваші вподобання, тематику сайту та вподобання потенційних відвідувачів. Використайте для оформлення не більше 2-3 кольорів.
• В процесі визначення кольорової гами сторінки вибирайте контрастні кольори для тексту та фону, щоб текст легше читався.
• Розбивайте текст на абзаци, між якими зробіть збільшені відступи.
• Вирівняйте заголовки по центру, а основний текст – по ширині.
• Для структурування тексту використовуйте таблиці. Розміщуючи фрагменти тексту та графічні зображення у таблицях, можна створити цікаві композиційні рішення на веб-сторінках.
• Не зловживайте флеш-анімацією, відео, музичними та графічними елементами. Вони можуть відволікати увагу від корисних матеріалів та уповільнювати завантаження сторінок.
• Зробіть гіперпосилання для переходу між сторінками сайту, але не розміщуйте на сторінках занадто багато гіперпосилань. Виділяйте гіперпосилання кольором, щоб користувач бачив, що це посилання і які з них він вже відвідував.
• Зробіть логотип сайту, зображення або текст у заголовку гіперпосиланням на головну сторінку сайту.
• Створіть для відвідувачів мапу сайту для спрощення переходу на сторінки з потрібними матеріалами.
Для прикладу навидимо зразок головної сторінки сайту, створеного для реалізації проекту «Учитель – міфи та реальність» (Рис. 4).
Рис. 4. Титульна сторінка сайту проекту «Учитель – міфи та реальність
З допомогою сайту не тільки поширюється інформація про діяльність студентів, їх дослідження, а й розширюється географія респондентів, які приймають участь у дослідженні. Створена сторінка з анкетою дозволяє опитати думку зацікавлених осіб з різних регіонів нашої держави і зарубіжжя, що значно підвищує цінність отриманих в ході дослідження результатів (Рис. 5).
Рис. 5. Зовнішній вигляд веб-сторінки для інтерактивного опитування.
Окрім того наявність сайту дає можливість спілкуватися зі студентами, педагогічними працівниками, батьками через електронну пошту.
Створення електронних таблиць для обчислення даних.
Знання електронних таблиць (Microsoft Excel) дозволяє викладачеві консультувати студентів з метою:
створення, форматування і друкування таблиць даних отриманих в ході проведення досліджень;
проведення розрахунків різного рівня складності;
побудови й оформлення діаграм та графіків різних типів на основі складних табличних даних;
аналізу даних та побудови зведених таблиць та звітів;
упорядкування табличних даних за різними ознаками;
пошуку та фільтрації даних з використанням простих і складних критеріїв пошуку.
Велика частина даних, які накопичуються та опрацьовуються людиною, подається у вигляді прямокутних таблиць. Значна кількість даних цих таблиць використовується з метою виконання над ними подальших обчислень. До таких таблиць відносяться бухгалтерські, інженерні розрахунки, облік обігу товарів і матеріалів на складах та в магазинах, зведені дані соціологічних опитувань тощо. Для опрацювання прямокутних таблиць на комп’ютері використовуються спеціальні програми, які називаються електронними таблицями, або табличними процесорами. Електронна таблиця — це програма для автоматичного опрацювання даних, поданих у вигляді таблиці. Microsoft Excel – це сучасний табличний процесор, який входить до складу Microsoft Office і використовується для організації розрахунків та аналізу даних.
Табличний процесор підтримує три типи даних – текстові, числові та формули.
Текстові дані – будь-яка комбінація літер, розділових знаків тощо, тобто все, що не бере участі у числових обчисленнях. Текстові дані не обмежуються межею клітинки. Якщо сусідня клітинка не порожня, відображення тексту “обрізається” тільки на екрані, але не в пам’яті комп’ютера.
Числові дані існують двох типів: числа, які відображають кількісні величини, та числа, подані як дата. Числа відображаються в дійсному та еспоненціальному форматах. Для впровадження від’ємних значень перед числом ставлять знак мінус (-). У дробових числах використовують кому, як десятковий роздільник.
Дані типу дата вводяться в клітинку електронної таблиці як числа і можуть використовуватися у формулах, але за умови, що був вибраний формат дати для їх інтерпретації.
Дані типу формул є виразами, за якими виконуються обчислення на аркуші. Формула звичайно складається зі знака рівняння; адрес клітинок з числовими значеннями, розділеними знаками арифметичних дій над числами.
Під час організації ІНДЗ електронні таблиці доцільно використовувати на етапі обробки і узагальнення даних досліджень та розрахунку підсумкової оцінки учасників проектів. Наведемо деякі приклади використання Microsoft Excel у виконанні навчально-дослідних проектів з педагогіки. Для цього нагадаємо, що кожна робоча таблиця складається з 65536 рядків і 255 стовпчиків. Рядки нумеруються від 1 до 65536, а стовпчики позначаються латинськими літерами: від А до Z – перші 26 стовпчиків, від AA до AZ – другі 26 стовпчиків, BA до BZ – наступні 26 стовпчиків і т.д. Обчислення в клітинках робочого аркуша виконуються з використанням формул. Формула звичайно складається зі знака рівняння; адрес клітинок з числовими значеннями, розділеними знаками арифметичних дій над числами: “^” - піднесення до ступеня, “*” –множення, “/” – ділення, “+” –додавання, “-“ віднімання; чисел; вбудованих функцій. Не всі зазначені складові обов’язкові, наприклад, існують формули і без вбудованих функцій та адрес клітинок: =2+45^7.
Пріоритетність виконання арифметичних дій саме такі, як у математиці. Дужки () допомагають змінити послідовність виконання обчислень, якщо це потрібно3.
Для проведення опитування батьків з теми «Учитель – міфи і реальність» була розроблена анкета, що містила 29 якостей (Дод. Ґ), серед яких батькам пропонувалося обрати шість найважливіших з їх точки зору для сучасного вчителя. Результати анкетування зручно звести у електронну таблицю, фрагмент якої представлено на рис. 5. Для зручності опрацювання в електронних таблицях отриманих даних якості вчителя представлені їх порядковим номером у опитувальнику. Замість назви листа «Лист 1» перейменуємо його на «Зведені дані».
Рис. 5. Зведена таблиця результатів анкетування батьків проекту «Учитель – міфи і реальність».
Підрахунки результатів анкетування можна виконати автоматично, оформивши на наступному листі (назвемо його «Результати анкетування») таблицю розрахунків, фрагмент якої представлено на рис. 6.
Рис. 6. Таблиця підрахунків результатів опитування батьків проекту «Учитель – міфи і реальність»
У цьому прикладі використано формулу розрахунку частоти, яка дає можливість автоматично розраховувати частоту, з якою зустрічається певне значення у інтервалі чисел. Таким інтервалом є дані, розміщені на аркуші «зведені дані» у стовпчику з координатами Е4; Е16 (рис. 6 рядок введення функції fx). Створення такої таблиці з відповідними формулами дає можливість пришвидшити процес підрахунків результатів, оскільки ми отримаємо їх зразу після внесення даних опитування у зведену таблицю результатів опитування батьків.
Зручно використовувати електронні таблиці для розрахунку підсумкової оцінки учасників проекту. Для цього створюємо таблицю, зображену на рис. 7.
У стовпчики «Оцінювання презентації», «Оцінювання публікації», «Оцінювання доповіді» заносяться результати оцінювання у відповідності з критеріями, наведеними в додатку В (табл. В.1., В.2, В.3). Розрахунок суми балів здійснюється за формулою 1.
=C6+D6+E6. (1)
Рис. 7. Таблиця розрахунку підсумкової оцінки учасників проекту.
Оцінка ECTS розраховується у відповідності до таблиці В5 додатка В, за формулою 2.
=ЕСЛИ(F6>89;"A";ЕСЛИ(F6>81;"B";ЕСЛИ(F6>74;"C";ЕСЛИ(F6>66;"D";ЕСЛИ(F6>59;"E";ЕСЛИ(F6>34;"FX";ЕСЛИ(F6>1;"F"))))))) |
(2) |
Національна оцінка розраховується за формулою 3.
-
=ЕСЛИ(F6>89;"Відмінно";ЕСЛИ(F6>74;"Добре";ЕСЛИ(F6>60;"Задовільно";"Незадовільно"))).
(3)
Особливістю створення формул у Microsoft Excel є можливість копіювати формули у потрібну кількість клітинок. Наприклад, створивши формулу (1) для клітинки з адресою F6, для решти клітинок стовпчика «Бали» цю формулу копіюють, для чого необхідно поставити курсор у правий нижній кут клітинки і утримуючи праву кнопку миші перетягти формулу у потрібну кількість клітинок стовпчика F. Аналогічно чинять з формулами стовпчиків G й H.
Використання електронних таблиць викладачами для розрахунку підсумкової оцінки значно підвищує точність оцінювання, дає можливість студенту наочно побачити важливість кожної складової виконаної роботи, значно прискорює процедуру оцінювання за кількома шкалами одночасно.
Створення презентацій
На підсумковому етапі проекту необхідною умовою представлення результатів пошукової роботи є презентація. Термін презентація походить від англійського “presentation”– показ. Зазвичай презентація є слайд фільмом із рекламно-інформаційним змістом, орієнтованим на певну категорію глядачів.
До пакета Office входить універсальна, проста у використанні й достатньо різноманітна щодо можливостей програма підготовки презентацій PowerPoint. Це потужний і водночас нескладний інструмент, яким має володіти кожен викладач і студент. Презентації, створені завдяки цьому інструменту, можуть містити фотознімки, діаграми, малюнки, комп’ютерну анімацію процесів та явищ, звуковий супровід. Створені засобами цієї програми, презентації можуть допомогти студентам унаочнити викладання результатів проведеної пошукової роботи.
Під час створення презентацій бажано врахувати вимоги до змісту презентації4.
Стислий виклад матеріалу, максимальна інформативність тексту.
Використання слів і скорочень, уже знайомих цільовій аудиторії.
Відсутність нагромадження, чіткий порядок у всьому.
Ретельно структурована інформація.
Наявність коротких та лаконічних заголовків, маркованих та нумерованих списків.
Важливу інформацію (наприклад, висновки, визначення, правила тощо) треба подавати великим та виділеним шрифтом і розміщувати в лівому верхньому кутку слайда.
Другорядну інформацію бажано розміщувати внизу слайда.
Кожному положенню (ідеї) треба відвести окремий абзац.
Головну ідею треба викласти в першому рядку абзацу.
Використовуйте табличні форми подання інформації (діаграми, схеми) для ілюстрації найважливіших фактів, що дасть змогу подати матеріал компактно й наочно.
Графіка має органічно доповнювати текст. Кількість блоків інформації під час відображення статистичних даних на одному слайді має бути не більше чотирьох.
Пояснення треба розміщувати якнайближче до ілюстрацій, із якими вони мають з'являтися на екрані одночасно.
Слайди мають бути не надто яскравими — зайві прикраси лише створюють бар'єр на шляху ефективної передачі інформації.
Усю текстову інформацію потрібно ретельно перевірити на відсутність орфографічних, граматичних і стилістичних помилок.
Вимоги до врахування фізіологічних особливостей сприйняття кольорів і форм5 наведені нижче.
Стимулюючі (теплі) кольори сприяють збудженню й діють як подразники (за спаданням інтенсивності впливу: червоний, оранжевий, жовтий).
Дезінтегруючі (холодні) кольори заспокоюють, викликають сонливий стан (у тому самому порядку: фіолетовий, синій, блакитний, синьо-зелений, зелений).
Нейтральні кольори: світло-рожевий, жовто-зелений, коричневий.
Поєднання двох кольорів — кольору знака й кольору фону - суттєво впливає на зоровий комфорт, причому деякі пари кольорів не тільки стомлюють зір, а й можуть спричинити стрес (наприклад: зелені символи на червоному фоні).
Найкраще поєднання кольорів шрифту та фону: білий на темно-синьому, чорний на білому, жовтий на синьому.
Кольорова схема має бути однаковою для всіх слайдів.
Будь-який малюнок фону підвищує стомлюваність очей і знижує ефективність сприйняття інформації.
Будь-який другорядний об'єкт, що рухається (анімований), знижує якість сприйняття матеріалу, відвертає увагу, порушує її динаміку.
Загальні правила використання шрифтів
1. Кожен шрифт (гарнітура + написання) має одне змістове навантаження. Для сталої гарнітури традиційними, щонайменше, з XIX ст. є такі:
напівжирний шрифт — назви структур документа;
курсив — логічний наголос, зокрема, на формулюванні основних положень, означень тощо;
«прямий» звичайний — основний масив інформації.
2. Тексти презентацій, які використовують у психологічно напруженій нестандартній ситуації, треба подати гарнітурою зі спрощеним алгоритмом розпізнавання, наприклад шрифтом Агіаl.
3. Уникайте використання більше трьох різних шрифтів на одному слайді. Інакше читач передчасно втомиться, постійно намагаючись вибрати алгоритм розпізнавання шрифту. Виняток становить інструкція з використання шрифтів.
4. Математичні формули подаються гарнітурою, близькою до Times New Roman, причому всі змінні — курсивом, а решта — дужки, знаки математичних дій, усталені назви функцій (sin, cos, sign тощо) — звичайним «прямим» шрифтом.
Рис. 7. Приклад слайду презентації проекту «Учитель – міфи і реальність».
Наведемо приклади деяких тем навчально-дослідних проектів для курсу «Педагогіка».
