ЛітературНий огляд

Літературний огляд у вигляді самостійної глави (розділу) займає більшу частину роботи. На цю главу відводиться приблизно 25-30% загального обсягу рукопису. Назва розділу формулюється з урахуванням конкретної проблеми, наприклад

Розділ 1

ЛІТЕРАТУРНІ ДАНІ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ

ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ПРИ ОПІКОВІЙ ХВОРОБІ

У цьому розділі розглядається, порівнюється та аналізується точка зору авторів-дослідників з основних питань теми (проблеми), що розглядаються у вітчизняних та зарубіжних джерелах.

Літературний огляд рекомендується проводити в 3 етапи: 1) підбір і складання списку спеціальної літератури (значну допомогу в підборі відповідних публікацій дають різні біографічні показники); 2) аналіз тексту (читати необхідно повільно, осмислюючи зміст публікацій, намагаючись зрозуміти головні ідеї та думки автора); 3) запис основного змісту тексту.

Перед ознайомленням зі змістом корисно ознайомитись з вихідними даними книги (в якому місті вона надрукована, яке видавництво її випустило, в якому році, яким тиражем, хто редактор), що дозволить оцінити сучасність та її характер (науковий, навчальний, популярний). Потім слід прочитати вступ (передмову). Він дає можливість зорієнтуватися у головному змісті книги, зрозуміти головні ідеї автора. Далі треба переглянути список рекомендованої літератури, щоб ознайомитись з додатковою літературою з обраної теми й оцінити її обсяг.

Приступаючи до читання основного матеріалу в книзі, доцільно виписати всі незнайомі слова й терміни у спеціальний словник з вказівкою з’ясованого смислу. Завершальним етапом вивчення літературних джерел є запис його основного змісту у вигляді цитування, складання плану тез або конспектів.

Всі літературні джерела, на які є посилання в літературному огляді, повинні бути включені в перелік посилань і пронумеровані.

У дипломній роботі треба робити посилання, яке містить тільки номер публікації за списком. Воно береться у квадратні дужки. Наприклад: [12], [15], [1-5], [5,12, 15].

Як правило, посилання розміщують в кінці сформульованої тези. В кінці розділу роблять висновки, які містять кінцевий висновок о стані проблеми, які розділи аспектів недостатньо є розробленими та на чому слід зосередитися під час виконання експериментального дослідження.

МЕТА, Завдання, організація ТА МЕТОДИ дослідження

В цьому розділі після зазначення мети дослідження послідовно та логічно формулюються завдання дослідження. Ця глава займає 3-5 сторінок друкованого тексту.

Кожне поставлене завдання повинно мати рішення, що відображається , кількість котрих повинна відповідати в подальшому висновкам з роботи.

Наприклад: Аналізуючи літературні джерела, автор прийшов до висновку, що для прискорення процесів реабілітації при опіковій хворобі потрібні комплекси дихальних вправ В зв’язку з цим завданнями дослідження можуть бути:

Мета дослідження – виявити ефективність запропонованої методики занять для профілактики ускладнень з боку дихальної системи при опіковій хворобі.

Для досягнення цієї мети були поставлені наступні задачі:

Задачі дослідження:

1. Проаналізувати стан проблеми в науково-методичній літературі, узагальнити досвід і практику по питанню профілактики ускладнень з боку дихальної системи при опіковій хворобі.

2. Запропонувати модифіковану методику занять для профілактики ускладнень з боку дихальної системи при опіковій хворобі.

3. Оцінити ефективність запропонованої методики порівняно з загальновідомими.

Після визначення завдань указується, які методи дослідження використовувались для їх вирішення.

Наприклад:

2.2. Методи дослідження

Для вирішення поставлених задач були використані наступні методи:

1.Метод аналізу літератури.

2. Метод медико-біологічного дослідження:

- вимірювання екскурсії грудної клітки;

- проба Штанге;

- проба Генчі;

- довжина контрольної, вольової, максимальної паузи;

- вимірювання життєва ємкість легень;

- розрахунок життєвого індексу.

3. Метод педагогічного експерименту

4. Метод фізичної реабілітації.

5. Метод математичної статистики.

Якщо застосовувались відомі загальноприйняті методи, то їх детально не описують, а тільки вказують назву методу.

Застосування нової оригінальної методики вимагає повного опису з малюнками, схемами, формулами і т.д. Повністю описуються всі власні модифікації, зміни, доповнення до методики інших авторів.

Далі описуються всі об’єкти дослідження і організація дослідження (заклад, час та умови дослідження, особливості експериментальних груп порівняно з групою контролю). Предмет дослідження – фізична реабілітація дихальної системи при опіковій хворобі, як засіб профілактики ускладнень.

Об’єкт дослідження – дихальні вправи, як засіб профілактики ускладнень з боку дихальної системи при опіковій хворобі.

2.3. Організація дослідження

Дослідження були проведені на базі Міської клінічної лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги (МКЛЕтаШМД) міста Запоріжжя в опіковому центрі.

У дослідах приймали участь 20 пацієнтів з опіками нижніх кінцівок ІІ – ІІІ А ступеню і 10-15%. Серед них було 14 чоловіків і 6 жінок віком від 45 до 60 років.

Пацієнти були поділені на дві групи: експериментальну і контрольну, за ознакою застосування дихальних вправ.

Усім пацієнтам проводилося обстеження, включаючи в себе оцінку функціонального стану дихальної системи: екскурсія грудної клітки, проба Штанге, проба Генчі, КП, ВП, МП і життєвий індекс.

Виходячи з того, що у пацієнтів не виявлялися чітко виділені стадії протікання опікової хвороби дослідження проводилися лише на початку захворювання і в період видужання.

Пацієнтам, в першу чергу, проводилася медикаментозна і оперативна терапія, потім застосовувався курс фізіотерапії (інгаляції з еуфіліном, преднізолоном, хлорфіліптом, сиропом від кашлю ’’Лінкас’’, гідрокарбонатом натрію; біоптрон та магніто терапія на обпечену ділянку тіла). Курс становив 10 процедур, щоденно по 15-20 хвилин.

В експериментальній групі з метою профілактики ускладнень з боку дихальної системи при ОХ, додатково застосовувався комплекс дихальних вправ протягом 3 тижнів. Запропонований комплекс було спрямовано на покращення ССС, дихальної системи, поліпшення функції зовнішнього дихання, збільшення екскурсії грудної клітки і профілактику легеневих ускладнень.

Вправи даного комплексу виконувалися у повільному темпі, з акцентом уваги на глибину вдиху та повноту видиху, лежачі на спині та сидячі у ліжку.

Дослідження повинні бути порівняльними Порівнюють результати експериментальної групи з результатами контрольної групи, результати до та після проведеного курсу реабілітації процент змін до та після реабілітації в контрольних та експериментальних групах.. У зв’язку з цим ставляться особливі вимоги до підбору досліджуваних: досліджувані особи експериментальної і контрольної групи повинні бути максимально ідентичними за своїми діагнозами, базовим лікуванням розподілені по групах в залежності від вікових та статевих ознак. Важливим при підборі досліджуваних є визначення їх кількості. У різних за спрямованістю дослідженнях кількість досліджуваних буде неоднаковою. При масових обстеженнях кількість досліджуваних буде більшою. Якщо вимагається багаторазова реєстрація показників у одного і того ж досліджуваного, то їх кількість може бути невеликою. Орієнтована кількість пацієнтів в кожній групі - 10 – 12. Як виключення, може бути досліджена одна група до та після реабілітації, однак в цьому випадку треба аргументовано довести, що на зміни показників не вливали інші фактори ( вік, фізіологічні зміни та інше). Група при цьому збільшується, докази можуть бути запозиченими з літературних джерел. Треба передбачити застосування математичного апарату, достатнього для досягнення поставленої мети, наприклад, крітерій Ст’.