Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Архітектура та родзинки столиць країн Латинсько...docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
35.47 Кб
Скачать

Архітектурне та монументальне мистецтво столиць країн Латинської Америки. «Родзинки» країн.

Б р а з и л і я

Ріо-де-Жанейро

Бог створив світ за шість днів.

На сьомий він створив Ріо-де-Жанейро

Жарт бразильців

Ріо-де-Жанейро (буквально — Січнева ріка) — друге за величиною (після Сан-Паулу) місто Бразилії, адміністративний центр однойменного штату, з 1764 до 1960 року — столиця Бразилії, з 1808 до 1821 — також столиця Португальської держави. Населення – понад 6 млн. Зазвичай відомо просто як «Ріо» (особливо серед його мешканців), має прізвисько «Дивовижне місто».

Місто знамените своєю видовищною природою, святкуваннями карнавалу, самбою й іншою музикою, сонячними пляжами, готелями, добродушним і гостинним стилем життя своїх мешканців. Серед найвизначніших пам'яток міста – гігантська статуя Ісуса Спасителя на горі Корковаду, гора Цукрова голова з канатною дорогою, Самбодром — величезний центр парадів, що використовується впродовж Бразильського карнавалу, стадіон Маракана́, один з найбільших у світі.

Христос-Спаситель

Статуя Ісуса Христа має розмір 39,6 м заввишки (розмах рук 28 метрів), важить 1145 тонн, і знаходиться на вершині 710-метрової гори Корковаду в межах міста. Збудована як символ християнства, статуя стала символом Ріо-де-Жанейро і Бразилії.

Проект статуї був складений бразильським інженером Ейтором да Сілва Коста, її спорудження було проведено під керівництвом Поля Ландовського, французького скульптора польського походження. Спорудження монументу зайняло п'ять років — з 1926 по 1931 року — і 12 жовтня 1931 року статую було відкрито. Вартість пам'ятника склала 250 тисяч доларів США.

Самбодром

Це вулиця в Ріо-де-Жанейро, призначена для проведення вуличних походів, карнавалів самби та інших масштабних дій. Створена в 1984 році.

Споруда, являє собою обгороджену 700-метрову вулицю, по обидва боки якої знаходяться трибуни для глядачів. Загальна площа Самбодрому дорівнює 85 тис. м2, на якій можуть поміститися до 80 тис. чоловік. Територія розділена на 12 секторів трьох категорій: 1) загальна - відносно дешеві квитки без вказівки певного місця; 2) 9-й турсектора - місця в ньому пронумеровані; 3) vip-ложі - розраховані на компанії з 10 осіб, для яких тут є м'які дивани та бар.

Під час традиційного бразильського карнавалу щоночі на Самбодроме проходять по 6 шкіл. Загальна ж кількість шкіл одно 24, 12 з яких прийнято називати елітними, а 12 - початківцями.

Зазвичай карнавал триває 4 ночі з 21.00 до світанку. В першу і другу ніч карнавалу по Самбодрому проходять школи Другий Ліги, а далі - Першої. Після підрахунку голосів журі у Попільну Середу і виявлення переможців проходить Парад чемпіонів, в якому беруть участь кращі школи.

Cтадіон «Маракана́»

Офіційна назва – Стадіон журналіста Маріу Філью — стадіон в місті Ріо-де-Жанейро. Це найбільший стадіон Бразилії та один із найбільших у світі. Був відкритий у 1950 році. Вміщує близько 78 тисяч вболювальників.

Бразиліа

Бразиліа — столиця держави Бразилія із населенням — 2,6 млн. мешканців.

Місто було спеціально побудовано як столичне приблизно за три роки (офіційне відкриття відбулося у 1960 р.) та відоме своїм сучасним плануванням, неповторною архітектурою та швидким зростанням населення.

В Бразиліа кожна будівля має свій неповторний архітектурний стиль. Місто планувалося побудувати зовсім не схожим на інші. Специфічна планування вулиць, унікальні проекти будівель - все це додало бразильській столиці свій неповторний шарм і чарівність. Місто занесене до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Кафедральний Собор Пресвятої Діви Марії Це найбільш яскравий шедевр сучасної архітектурної творчості і будівельної майстерності. Ця споруда вражає своєю футуристичної формою і змістом. Автором цього дива став талановитий бразильський архітектор, «батько» нової побудованої бразильської столиці - Оскар Німейєр.

Собор досить складно назвати церквою в класичному розумінні. Релігійна споруда являє собою купол, створений з 16 взаємопов'язаних колон, що символізують підняті до неба руки.

Вільний простір між колонами займають майстерно зроблені яскраво-сині вітражі, що додає внутрішньому оздобленню храму прохолодне світло. А щоб увійти в собор Пресвятої Діви Марії, потрібно пройтися по темному і довгому коридору.

Архітектор використовував три основні матеріали: залізобетон, метал і скло, але не продумав хорошу систему вентиляції та акустики. У храмі досить погана акустика, а в сонячні дні будівля досить швидко нагрівається.

Тим не менш, католицька церква освятила цей храм. І зараз у його стінах можуть помолитися до 4000 парафіян. Його загальна площа складає 3848 кв. метрів, а його висота - приблизно 40 метрів.

У народі Собор Пресвятої Діви Марії називають через його схожість з божественним артефактом - «терновий вінець». Вся ця конструкція в поєднанні з прозорістю вітражів наповнює приміщення собору сонячним світлом, робить його більш просторим. Вся конструкція побудована на грі світла й уяви.

Всередині самого собору відкривається приголомшливе видовище. Під куполом парять фігури ангелів. Зроблені з легкого авіаційного алюмінію, вони дійсно виглядають в польоті.

В 1988 році архітектор отримав за цей амбітний проект Прітцкерівську премію.