47. Що таке гідрометрична вертушка? Перелічити з яких частин вона складається.

Вертушка гідрометрична, прилад для виміру швидкості перебігу води. Дія приладу заснована на залежності між швидкістю перебігу води і числом зворотів лопатевого гвинта, поміщеного в рухомий потік. Число зворотів гвинта передається системою електричної сигналізації спостерігачеві або фіксується механічним лічильником, розташованим на корпусі приладу.

- корпус з клемами;

- лопатевий гвинт;

-стопарний гвинт;

-затискна муфта зі зворотною різьбою;

-осьова гайка;

- два підшипники ;

- зовнішня муфта;

- внутрішня муфта;

- вісь з червячним або сигнальним механізмом.

48. Побудова графіків відповідних рівнів

Основною причиною коливання рівнів води є зміна витрати води в річках, а також деформація, заростання русла, льодові явища, гідротехнічні споруди, припливи і відпливи тощо. Рівнем води називають висоту водної поверхні, яку відлічують відносно деякої сталої площини порівнняння, яку називають нулем графіка водомірного поста і яка призначається не менше як на на 0.5 м нижче мінімального історичного рівня води .

Спеціальна обробка рівнів води включає визначення характерних рівнів, побудову графіків зв’язку відповідних рівнів так кривих повторюваності і тривалості стояння рівнів води. Рівні на сусідніх водомірних постах, які характеризують одну й ту саму фазу (максимальні на підйомі, мінімальні на спаді та ін.) режиму рівнів річки, називають відповідними. Відповідні рівні на верхньому і нижньому постах можуть спостерігатися в різні дні. Невідповідність у часі залежить від тривалості добігання води між постами.

На основі цього графіка за рівнями води одного поста можна відновити рівні, яких бракує, іншого поста. Графіки зв’язку відповідних рівнів використовують також для прогнозу рівнів води нижнього поста за спостережуваними рівнями верхнього поста. Вихідними даними для побудови кривих повторюваності та тривалості є річна таблиця середньодобових рівнів.

49.Способи вимірювання глибини. Проведення промірів по косих галсах.

Застосовують наступні способи промірів: по поперечниках, по продольнікам і косим галсами.  Вимірювання глибин по поперечникам на малих річках виконують з гідрометричних містків або колисок, підвішених на тросі, на середніх і великих - з човнів або катерів. Глибини вимірюють наміткою, рейкою, штангою або лотом. Положення промірних вертикалі щодо постійного початку (закріпленою на березі точки відліку відстаней) при роботах з містка визначають з допомогою мірної стрічки або рулетки, а при вимірах з люльки по мірному тросу, натягнутому паралельно їздовому троса і розміченому марками через 1-2 м.  На річках шириною до 300 м при швидкостях течії до 1,5 м / с проміри зазвичай виконують з човна, що переміщається уздовж туго натягнутого через річку сталевого розміченого троса.  На річках шириною більше 300 м становище промірних вертикалей на поперечнику визначають за допомогою геодезичних кутомірних приладів (теодоліта, гоніометра, кіпрегеля з мензулою та ін), встановлених на березі, або секстантом з човна.  На одному з берегів прокладають базис, перпендикулярно до якого розбивають і закріплюють геодезичними вішками промірні створи - поперечники (рис. 2.5). На річках шириною до 500 м для позначення поперечника достатньо двох віх на одному березі, а на річках, ширина яких перевищує 500 м, необхідна установка вешек в створі поперечника і на іншому березі. 

Відстані між поперечниками призначають залежно від ширини річки, рельєфу дна, завдань промірних робіт. Зазвичай вони складають 1/3-1/4 ширини річки. Місце встановлення геодезичного інструменту на базисі вибирають так, щоб з одного стоянки добре проглядався ряд поперечників вгору і вниз за течією, а кути між напрямком поперечника і променем візування були не менше 30 °.  При використанні мензули призводять планшет в горизонтальне положення, орієнтують за сторонами світу, завдають точку стоянки, базис, поперечники, контур берегів по урізу. Проміри виконують із човна (або катера), що переміщається від одного берега до іншого строго в створі поперечника. Менза-лист у кіпрегель стежить за човном і посигналу з неї в момент вимірювання глибини наводить вертикальну вісь візування на намітку або лотлінь, робить зарубку на відповідному поперечнику і записує номер промірних точки і колір сигнального прапорця. Зазвичайсигнали подаються по черзі червоним і білим прапорцями. Сигнальник на човні записує в журнал номер поперечника, номер промірних точки, колір прапорця і глибину. До промерам на наступному поперечнику приступають тільки після звірки кількості промірних точок в журналі і на планшеті для поперечника, де проведені вимірювання. 

При великих швидкостях течії (понад 1,5 м / с), коли човен (катер) важко утримати в створі поперечника, переходять до вимірювань глибин по продольнікам і косим галсами.  При промірах по продольнікам (рис. 2.6 а) на базисі встановлюють два кутомірних інструменту (мензули з кіпрегеля, теодоліти і т.п.). Човен (катер) переміщається за течією приблизно паралельно берегової лінії. У момент вимірювання глибини за сигналом з човна засікається положення промірних вертикалі одночасно двома інструментами. Продольнікі призначаються зазвичай через 1/10-1/20 ширини річки, біля берега частіше, ніж у середній частині річки.  При промірах по косих галсами (рис. 2.6 б) човен під впливом течії перетинає річку під кутом 30-45 ° до фарватеру; траєкторія руху має вигляд кривої лінії (галс). Проміри та зарубки координат промірних точок при цьому способі виконують так само, як і по продольнікам, застосовуючи два кутомірних інструменту. Галси своєму розпорядженні приблизно через 1/4-1/2 ширини річки.