42. Загальне поняття про водне живлення річок. Типи живлення річок . Фази водного режиму

Річки на поверхні суходолу неначе кровоносні судини Землі. Завдяки постійному руху, вони замикають кругообіг води в природі. Водність річок, їх довжина та розміщення на материках залежать від типів клімату та форм рельєфу. Річки, як і живі істоти, для свого існування мають постійно підживлюватися. Їх “поживою” є вода. Тому, процес поповнення річки водою називають її живленням. Хто з вас не ставив перед собою питання: чому вода в річці ніколи не закінчується? Адже опади – дощ і сніг – бувають не щодня. За рахунок яких чар річка постійно відновлює свої води? У ролі цього чарівника виступає сама природа, яка дає річками такі основині джерела живлення: дощова вода, талий сніг, підземні води, гірські льодовики. Тому існує чотири типи живлення річок: дощове, снігове, льодовикове та підземне (ґрунтове).

У кліматичних умовах, де переважають холодні й тривалі зими, основним типом живлення річок є снігове. Талими водами гірських льодовиків живляться річки, які мають витоки високо в горах. Найвищий рівень води в цих річках влітку (поясніть, чому?). Прикладом, такої річки є Амудар’я, що тече в Середній Азії. Річки, що протікають територіями пустель та напівпустель, підтримують своє існування завдяки підземним водам, які їх постійно підживлюють. Більшість річок має мішане живлення. Наприклад, в одну пору року річкову воду поповнюють тривалі дощі, в іншу – тала вода снігу та льодовика. Завдяки підземним водам ріски не припиняють свого існування навіть, коли взимку вкриваються кригою, або влітку під час тривалої засухи.

43(46).Дати визначення “швидкості”,”пульсації швидкостей”,”миттевій”,”осередній швидкості”.

Осредненная швидкість - середня швидкість в даній точці, що визначається за достатній проміжок часу.

Миттєва швидкість – швидкість у певній точці потоку в данний момент часу. Величина і напрям швидкості безперервно змінюеться.

Пульсацією швидкості називаеться- турбулентнний режим руху води,який характерезуеться перемішуванням водних мас.

44. Причини і правила переносу водомірних постів

Перенесення гідрологічного поста

Зважаючи на величину цінність безперервних тривалих спостережень в одноманітних умовах водного режими і на одному місці, будь-яке перенесення гідрологічного поста є небажаним і допускається , коли подальше виробництво спостережень за рівнем в даному місці стає нераціональним з наступних причин:

А)загроза руйнування постових пристроїв , наприклад , внаслідок зсуву або підриву берега.

Б)порушення вільного водообміну між ділянкою розташування поста і чинним руслом , наприклад, в результаті замулення основного русла і перетворення його на другорядну протоку.

В)наявність небажаних місцевих спотворень рівня, що виявилися в результаті спостережень,яких можна уникнути на іншому місці, наприклад , змінний підпір, заростання русла.

Рішення про перенесення посту може бути прийняте тільки після вивчення та аналізу наявних матеріалів спостережень і проведення рекогносціювання , в результаті якої має бути знайдено нове місце, дійсно у великій мірі задовольняє вимогам, що пред’являються до ділянки спостережень.

Всі обставини та умови переносу, так само як і всі необхідні відомості по посту на новому місці, відображаються в технічній справі поста.