Зовнішні засоби зниження ризику: розподіл ризику, зовнішнє страхування.
Антиризикова діяльність здійснюється за допомогою страхування.
Страхування – фінансова операція, направлена на грошове відшкодування можливих втрат при реалізації окремих фінансових ризиків (настання страхового випадку). Розрізняють внутрішнє і зовнішнє страхування фінансових ризиків.
Нейтралізація ризиків за рахунок внутрішніх механізмів фінансової стабілізації у ряді випадків є неможливою. В цьому разі єдиним запобіжним заходом по усуненню збитків від настання ризиків є зовнішня їх нейтралізація.
Сутність зовнішнього страхування фінансових ризиків полягає в “передачі” фінансових ризиків (а відповідно, і фінансових втрат по них) стороннім господарюючим суб’єктам – партнерам по господарській діяльності, страховим компаніям тощо. На ринку страхових послуг страхові компанії надають послуги із страхування:
кредитних ризиків (товарних, експортних тощо);
інноваційних ризиків;
депозитних ризиків;
відповідальності;
ризиків на випадок недосягнення планового рівня рентабельності тощо.
В процесі зовнішнього страхування фінансові ризики “передаються” повністю або частково. Критерієм вибору страховика в процесі зовнішнього страхування фінансових ризиків є рейтинг страхової компанії, рівень її платоспроможності, перелік послуг по страхуванню конкретних видів цих ризиків, що надаються нею.
Контроль ризику.
Контроль над ризиком становить істотну частину успішної торгівлі. Ефективне керування ризиком вимагає не тільки уважного спостереження за розміром риска, але також стратегію мінімізації збитків. Стосовно системи управління контроль може бути внутрішнім і зовнішнім. Контроль. який є підсистемою управління інвестиційною діяльністю підприємства, називається внутрішнім інвестиційним. Організація внутрішнього контролю являє собою систему взаємопов'язаних заходів, спрямованих на перетворення інформації за допомогою механізму, яким є кадрове, організаційне, методичне, технічне та програмне забезпечення під управлінням нормативно-правових положень. Організацію контролю розглядаємо з позицій системного підходу, згідно з яким організація являє собою сукупність елементів, пов'язаних між собою певними взаємозв'язками. Елементами організації контролю є інформаційне, кадрове, організаційне, методичне, технічне, програмне забезпечення, нормативно-правова база. Зв'язками виступають відношення між елементами організації внутрішнього контролю, які виникають в процесі здійснення контролю і перетворення інформації для отримання рекомендацій, що використовуються апаратом управління для прийняття рішень.
Узагальнена схема управління ризиком.
У загальному виді алгоритм керування ризиками представлений на рисунку Як ми вже відзначали раніше, оцінка ризиків починається з їхнього аналізу, що складається з виявлення невизначеності уточненні ризикованості й оцінці ризиків. Після реалізації всіх етапів аналізу ризиків ризик-менеджер повинен ухвалювати рішення щодо впливу на ризики.
Контроль результатів
