- •Тема 1. Означення, види та причини ризику.
- •Ризик у сучасній економічній діяльності та менеджменті: приклади економічних ситуацій з ризиком.
- •Критичний аналіз основних теорій економічного ризику.
- •Причини виникнення економічного ризику та його елементи. Класифікація причин виникнення економічного ризику.
- •Означення ризику. Кваліфікаційна система ризиків.
- •Характеристика підприємницького ризику. Управлінський ризик та його структура.
- •Висновки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 2. Аналіз ризику. План лекцій
- •Особливості організації робіт по аналізу ризику.
- •Зміст якісного та кількісного аналізу ризику.
- •Статистичний, аналоговий та експертний методи кількісного аналізу ризику.
- •Кількісна оцінка ризику в спектрі економічних проблем.
- •Висновки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Рекомендована література: [3-7, 19-23].
- •Тема 3. Оцінка ризику. Питання лекції
- •Матриця цінностей альтернатив
- •Критерії прийняття рішень в умовах невизначеності та ризику.
- •Методика застосування критеріїв для оцінки привабливості інвестиційних проектів; порівняльний аналіз недоліків і переваг кожного з критеріїв.
- •1. Метод чистої сьогоднішньої вартості (чсв)
- •3. Метод періоду повернення вкладених інвестицій
- •4. Балансова норма рентабельності (бнр).
- •5. Індекс прибутковості (іп).
- •Висновки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 4. Теорія очікуваної корисності. Питання лекції
- •1. Поняття лотереї. Лотерея та її детермінований еквівалент. Премія за ризик.
- •Означення функції корисності. Аксіоматика щодо корисності за Нейманом–Моргенштерном
- •Поняття лотереї. Лотерея та її детермінований еквівалент. Премія за ризик.
- •Означення функції корисності. Аксіоматика щодо корисності за Нейманом–Моргенштерном.
- •Висновки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 5. Оптимізація планів в умовах ризику. Питання лекції
- •2. Економічні приклади моделі: “портфельний” підхід в теорії грошей.
- •3. Оптимізація розподілу внесків в різні банки, оптимальне страхування, оптимальне управління запасами та інші.
- •Висновки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 6. Управління ризиком. План лекції
- •Внутрішні способи оптимізації ризику: лімітування, диверсифікація, створення запасів (резервів), здобуття додаткової інформації.
- •Зовнішні засоби зниження ризику: розподіл ризику, зовнішнє страхування.
- •Контроль ризику.
- •Узагальнена схема управління ризиком.
- •Висновки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Перелік рекомендованої літератури
Висновки
Найбільш загальний підхід щодо оцінки ступеня (міри) ризику полягає у введенні функції корисності. Концепція функції корисності є одним з важливих елементів будь – якої сучасної економічної теорії. Вона дозволяє здійснити співвимірність споживчих елементів різних товарів.
Корисність включає важливу психологічну компоненту, тому що люди досягають корисності, отримуючи речі, що приносять їм задоволення. В економічному аналізі корисність часто використовується для того, щоб описати пріоритети при ранжуванні наборів споживчих товарів та послуг.
Застосовуючи різні функції корисності, можна описати будь – які варіанти оцінки випадкової економічної ситуації у вигляді сподіваного значення такої функції.
Завдання для самостійної роботи
Практика використання методики безпосередньої оцінки корисностей наслідків (для невеликої скінченної множини)..
Практика використання методики побудови функції корисності на нескінченній одновимірній множині наслідків..
Рекомендована література: [2-6, 17].
Тема 5. Оптимізація планів в умовах ризику. Питання лекції
1. Загальна модель прийняття рішень з очікуваною корисністю.
2. Економічні приклади моделі: “портфельний” підхід в теорії грошей.
3. Оптимізація розподілу внесків в різні банки, оптимальне страхування, оптимальне управління запасами та інші.
1. Загальна модель прийняття рішень з очікуваною корисністю.
Як надходить підприємець, коли необхідно прийняти рішення - ризикувати чи ні?
Щодо одержуваного середнього виграшу зазначені альтернативи практично еквівалентні, і якщо гравець байдужний до ризику, він зволіє ризикнути, якщо ж він до ризику не байдужна, (а переважна більшість людей саме такі), те вибір буде залежати головним чином від фінансового стану гравця. Гравці, що мають скромний грошовий дохід W зволіють не ризикувати й виберуть гарантований виграш.
Для особи приймаюче рішення (ЛПР), що володіє великим капіталом, коли програш не великий у порівнянні зі своїм капіталом, переважніше буде ризикнути.
Ризикувати будуть також гравці патологічно схильні до азартних авантюр.
Американськими вченими Нейманом і Моргенштерном було показано, що особа приймаюче рішення (ЛПР) при ухваленні рішення буде прагнути до максимально очікуваної корисності, тобто із всіх можливих рішень він вибере те, що забезпечує найбільшу очікувану корисність.
Корисність (W)- це деяке число, приписуване ЛПР кожному можливому результату.
Функція корисності Неймана - Моргенштейна (U(W)) показує корисність, що приписує ЛПР кожному можливому результату.
Причому в кожного ЛПР своя функція корисності, що показує його перевагу до тих або іншим исходам у залежності відносини до ризику.
Як ми вже говорили, якщо гравець до ризику не байдужний, то вибір буде залежати головним чином від фінансового стану гравця.
Очікувана корисність події дорівнює сумі добутків імовірностей исходов на значення корисності цих ісходів.
Тому для ухвалення рішення у випадку не байдужності ЛПР до ризику потрібно спочатку оцінити значення полезностей кожного з исходов.
Нейман і Моргенштейн припустили процедуру побудов індивідуальних функцій корисності, які полягають у наступному:
ЛПР відповідає на ряд питань, виявляючи при цьому свої індивідуальні переваги, що враховують його переваги до ризику. Значення полезностей можуть бути знайдені за два кроки:
1. привласнюються довільні значення полезностей виграшу для гіршого й кращого ісходів. Причому гіршому з ісходів ставиться у відповідність менше значення корисності. Корисність навіть для одного індивіда визначається неоднозначно, а з точністю до монотонного перетворення.
2. Гравцеві пропонується на вибір або одержати деяку гарантовану суму W находящуюся в проміжку між s і S
s<W<S
або взяти участь у грі, тобто одержати з імовірністю р найбільшу грошову S і з імовірністю (1-р) одержати найменшу грошову суму s , При. цьому ймовірність варто змінювати (підвищувати або знижувати) доти, поки ЛПР не стане байдужним відносно вибору між одержанням гарантованої суми й грою.
Для цього значенню s приписують довільне значення u(s) а значенню S довільне значення u(S).
Нехай, зазначене значення ймовірності дорівнює р0. Тоді корисність гарантованої суми (очікувана корисність визначається як середнє значення (математичне очікування корисності найбільшої й найменшої сум) визначається по формулі:
u (x)= pu (S ) +(1- p)u(s).
