- •Методичнi вказівки з мiкробiологiчної дiагностики менiнгококової iнфекцiї та гнійних бактерiальних менiнгiтiв вступ
- •1. Показання до лабораторного бактеріологічного обстеження.
- •2.Характеристика основних збудників менінгітів
- •2.1.Мікроорганізми роду Neisseriа
- •2.2.Мікроорганізми роду Haemophilus
- •2.3.Пневмококи
- •3. Взяття і доставка матеріалу для лабораторного дослідження
- •Первинні середовища, необхідні для первинного посіву матеріалу
- •4. Порядок проведення досліджень
- •Властивості основних збудників гбм, якi враховуються через 24 години вiд початку бактерiологiчного дослiдження ліквору або крові
- •Диференцiальні властивостi стрептококiв та ентерококів якi викликають менiнгiт
- •Біотипування h.Influenzae
- •5.Методи бактеріологічного та біохімічного вивчення менінгококів, пневмококів та гемофілів
- •5.1.Створення пiдвищеної концентрацiї вуглекислого газу для культивування посiвiв
- •5.2.Проба на каталазу
- •5.3.Проба на оксидазу
- •5.4.Визначення сахаролітичної активності
- •5.8.Застосування дискiв з жовчу для iдентифiкацiї збудників менінгітів
- •5.9.Оптохіновий тест
- •5.10.Визначення ферменту уреази
- •5.11.Визначення індолоутворення
- •5.12.Визначення наявності орнітиндекарбоксилази
- •5.13.Визначення наявності β-галактозидази у штамів h.Influenzae
- •6.Методи серологiчної дІагностики та типування збудників гнійних бактеріальних менінгітів
- •6.1.Реакція латекс-аглютинації.
- •6.2.Реакцiя аглютинацiї на склi
- •Реакцiя аглютинацiї в полiстиролових панелях
- •7. Визначення чутливості до антибіотиків
- •8. Термiни видачi вiдповiдi та її формулювання
- •10. Зберiгання та транспортування видiлених культур
- •11.Організаційно-методична робота бактеріологічних лабораторій
- •12.Обов’язки спеціалістів лабораторій, що проводять дослідження з метою діагностики гнійних бактеріальних менінгітів.
- •13. Штами для контролю якості поживних середовищ та постановки тестів ідентифікації
- •Зони інгібіції тест-штамів на середовищі Мюллер-Хінтон.
- •14. Вимоги безпеки
- •Культуральнi та бiохiмiчнi властивостi нейсерiй I m.(b.) catarrhalis
- •Приготування поживних середовищ та індикаторів
- •1.Сироватковий агар
- •1.1.Сироватковий агар з ристомiцином
- •1.2.Сироватковий агар з лiнкомiцином
- •2.Кров'яний агар
- •3."Шоколадний" агар (кип’ячений)
- •3.1.Шоколадний бульйон
- •3.2.Середовище Левінталя
- •4.Жовчно - сироватковий агар
- •5. Середовища з вуглеводами для визначення сахаролітичних властивостей нейсерій
- •6.Середовище для визначення продукції полісахаридів на агарі з 5% сахарози
- •7.Середовище для тесту відновлення нітратів в нітрити
- •8.Нтм агар (Середовище для тестування гемофілів)
- •9.Реактиви для визначення ферменту уреази за методом Заксе Готується 2 реактиви: а і в.
- •10.Реактив Грісса
- •11.Реактив Касаткіна
- •12.Індикатор феноловий червоний (фенолрот)
- •13.Водний розчин Люголя
- •Застосування реакцiї непрямої гемаглютинацiї для виявлення протименiнгококових антитiл
- •Показання до проведення серологiчних дослiджень
- •2. Реакцiя непрямої гемаглютинацiї (рнга) з еритроцитарними менiнгококовими дiагностикумами
- •Забiр кровi
- •Рекомендованi терміни, кратнiсть обстеження та трактування результатiв серологiчних досліджень
- •4.1. Рнга при генералiзованих формах менiнгококової iнфекцiї
- •4.1.1. Рнга з дiагностикумами а I с
- •4.1.2. Рнга з дiагностикумом серогрупи в
- •4.1.3.Групова специфiчнiсть рнга
- •4.2. Рнга при локалiзованих формах менiнгококової
- •Iнфекцiї (назофарингiт I бактерiоносiйство)
- •4.3.Рнга при iмуно-епiдемiологiчних дослiдженнях
- •4.4. Застосування рнга для оцiнки ефективностi вакцинопрофiлактики менiнгококової iнфекцiї
11.Реактив Касаткіна
Розчин №1 – 0,1%-ний розчин риванолу в дистильованій воді.
Розчин №2 – 12%-ний розчин соляної кислоти (HCl).
Перед виконанням реакції змішують рівні об’єми розчинів №1 та №2. Реактивна суміш придатна для використання протягом 15 хвилин.
12.Індикатор феноловий червоний (фенолрот)
0,4 г порошку фенолрот змішують з 16 см3 0,1N NaOH і витримують в термостаті до повного розчинення при частому струшуванні. Розчин доводять до об'єму 200 см3 дистильованою водою, розливають у флакони і стерилізують при (1212)0С 20 хв.
13.Водний розчин Люголя
Для приготування розчину Люголя беруть калія йодистого – 2 г, дистильованої води – 10 см3, йоду кристалічного – 1 г. Суміш ретельно укупорюють, залишають на добу, потім додають 300 см3 дистильованої води.
14. Транспортнi середовища для видiлення менiнгококiв
з носоглоткового слизу
Як середовища збагачення можна використовувати вірусологічні середовища Ігла або 199.
14.1.Бульйон для приготування змочених тампонiв
Бульйон готують на будь-якiй поживнiй основi з доданням 20% сироватки тварин та ристомiцину з розрахунку 20 МО/см3 середовища. Використовують ватнi тампони на алюмiнiєвих стержнях, вмонтованi в пробiрку. Перед виїздом тампони стерильно змочують бульйоном (10-12 тампонiв в 5 см3 бульйону).
14.2.Рiдке транспортне середовище з лiнкомiцином
Використовують будь-який поживний бульйон або 2% пептонну воду, рН 7,2-7,6. До 100 см3 стерильного бульйону додають 0,5 см3 лiнкомiцину в концентрацiї 1000 мкг/см3. Залишкова концентрацiя лiнкомiцину 5 мкг/см3. Середовище зберiгається при температурi (62)0С не бiльше 2 дiб. Безпосередньо перед взяттям ротоглоткового слизу (можна в примiщеннi, де знаходяться обстежуванi особи) середовище розливається по 1см3 в стерильнi пробiрки. Перед зануренням тампону, пробку виймають, тампон вставляють у пробiрку так, щоб матерiал був занурений в середовище; пробiрку з вставленим тампоном знову закривають. Транспортують у вертикальному положеннi при температурi не нижче +220. В лабораторiї тампони вiдтискають об стiнки пробiрок, проводять посiви на сироватковий агар без антибiотикiв в чашки Петрi. На однiй чашцi можна помiстити 2 посiви.
14.3.Напiврiдке середовище збагачення
До 80см3 напiврiдкого поживного агару додають 20 см3 сироватки та 0,1см3 розчину ристомiцину, що мiстить 20 000 МО/см3 (залишкова концентрацiя 20 МО/см3 поживного середовища). Розливають у пробiрки по 3 см3, витримують 2 доби в термостатi для контролю, зберiгають температурi (62)0С.
15. Диски з жовчу
Стандартнi паперовi диски для антибiотикiв, або квадрати фiльтрувального паперу розмiром 5х5 мм стерилiзують, просочують стерильною жовчу великої рогатої худоби i пiсля сушки в сушильній шафі при температурi 600С (можна в термостатi або при кiмнатнiй температурi протягом доби) поміщають у стерильну пробiрку. Зберiгають при температурi (62)0С 1 рiк.
16.Диски з оптохіном
Стандартнi паперовi диски, попередньо простерилізовані, просочують оптохіном (етилгідрокупреїн гідрохлорид) в концентрації 1:1000-1:5000 (доза підбирається емпірично), висушують, як і диски з жовчу. Зберiгають при температурi (62)0С 1 рiк.
17.Диски з мальтозою та фруктозою
До 2 см3 пептонної води, рН 7,2 додають 1 г вуглеводу i 0,5 см3 1% водного розчину фенолового червоного. Сумiш нагрiвають на водянiй банi до повного розчинення вуглеводу. Розчином просочують диски або квадрати фiльтрувального паперу (10x10мм). Пiдсушують. Зберiгають при температурi (62)0С 1 рік.
18.Тампони для забору носоглоткового слизу
Для забору носоглоткового слизу використовують ватнi тампони, на металевому, краще алюмiнiєвому дротi дiаметром 2-3 мм. Дротики згинають пiд кутом 135 0 на вiдстанi 3-4 см вiд кiнця, на який накручений ватний тампон. Тампони вставляють у пробірки і стерилізують в автоклавi.
-
Додаток 3