Питання на екзамен з адміністративного менеджменту 2014

1. Адміністративні органи управління та їх різновиди

2. Американська школа адміністративно-державного управління.

Суттєвий внесок в розвиток американської школи державного адміністрування вніс Л. Уайт, який вважається одним із засновників класичного напряму в американській школі. Стверджував, що оптимізація використання засобів у адміністративно-державному управлінні має бути орієнтована на досягнення поставлених цілей з максимальною ефективністю за мінімальних витрат. В 20-50-ті роки представники руху за людські стосунки М. Фоллетт (звернула увагу на те, що чітко розроблені адміністративні структури і висока заробітна плата співробітників не завжди сприяли підвищенню продуктивності праці), Е. Мейо, А. Маслоу(рекомендував використовувати прийоми управління людськими стосунками, що включають створення сприятливого психологічного клімату в колективі) та ін. спробували пояснити реальне функціонування адміністративних служб через аналіз поведінки працюючих у них індивідів і груп. У 50-ті роки XX ст. в США виникає новий напрям у теорії адміністративно-державного управління – поведінковий підхід. Д. Істон запропонував вісім основних принципів біхевіоральної методології: - Закономірності; - Верифікація- Методика; - Кількісні методи; - Цінності; - Систематичність; - Чиста наука; - Інтеграція. Найцікавішими концепціями управління, розробленими в рамках поведінкового підходу, є теорії X та Y Д. Мак-Грегора(Теорію X називають статичною стратегією управління., теорію «Y» названу динамічною стратегією управління) і теорія мотиваційної гігієни Ф. Герцберга(Він поділив усі чинники, що позначаються на мотивах трудової поведінки, на дві групи: ті, що сприяють і ті, що перешкоджають задоволенню від праці.). Із середини 50-х років XX ст. в теорії адміністративно-державного управління стає популярним структурно-функціональний метод; цьому сприяли роботи Д. Істона, Г. Алмонда, Т. Парсонса(структурно-функціональний аналіз у державному адмініструванні пов'язаний з двома принципами: розподілом та інтеграцією. Розподіл зосереджується на засобах і неминуче веде до конфлікту, інтеграція ж – на цілях і взаємозв'язку цілей і створює стабільність адміністративно-державного управління). В останні десятиліття в США великий інтерес викликає концепція організаційного розвитку- зростання швидкості та ускладнення характеру змін соціального середовища.

3. Базові принципи створення та функціонування партнерств.(Басок)

Базові принципи створення та функціонування партнерств

Практичний досвід впровадження ДПП у багатьох країнах світу демонструє, що ця форма співробітництва між публічними та приватними організаціями повинна бути заснована на базових принципах

• Прозорість Надання органами влади повної інформації інвесторам, концесіонерам, усім зацікавленим сторонам

• Змагальність Створення рівних умов щодо залучення до партнерства для

всіх потенційних приватних партнерів

• Підзвітність Відповідальність усіх партнерів перед громадськістю і взаємні зобов’язання, які є визначеними в договірному порядку

• Законність Створення партнерств у формі, яка дозволяється чинним законодавством та іншою нормативно-правовою базою

• Зрозумілість іпередбачуваність Зрозумілість формулювання умов партнерства, зокрема у відповідному договорі, забезпечення можливості їх виконання без суттєвих змін специфіки

• Економічна та фінансова сталість Врахування рівня споживання послуг, що створюються в результаті партнерства, і позитивних наслідків для розвитку

економіки в цілому

• Гнучкість Забезпечення можливості швидкого реагування та враху-

вання змін у середовищі, в якому діє партнерство

• Рівність Забезпечення доступу до послуг для соціально вразливих

прошарків населення, зокрема бідних

• Соціальне залучення Створення умов для залучення до процесу планування та реалізації партнерств різних суспільних груп