41. Психофізіологічні компоненти адаптаційного процесу.

Ефективність адаптації людини пов'язується з такими поняттями як адаптивність та адаптаційні можливості. В узагальненому вигляді співвідношення адаптивності та адаптаційних можливостей є таким: адаптивність - це сама спроможність людини до адаптації, а адаптаційні можливості - це ті властивості, які цю спроможність забезпечують.

Адаптивність - це природжена та набута здатність до адаптації, тобто пристосування до всієї багатоманітності життя при будь-яких умовах (В.І. Гарбузов).

Адаптаційні можливості людини являють собою стійкі резистентні характеристики індивідуально-типологічного та особистісного рівня людської індивідуальності, які забезпечують спроможність успішно адаптуватись до різноманітних вимог життєдіяльності і виявляються як у фізіологічному плані (від біохімічного рівня до рівня безумовно- та умовно-рефлекторної регуляції діяльності), гак і (найголовніше) у психологічному плані, спрямовуючи поведінку особистості.

Наприклад, до адаптаційних можливостей відносять: інстинкти, темперамент, конституцію, емоції, рівень природжених властивостей інтелекту, спеціальні здібності, зовнішні дані і фізичний стан організму; а до проявів високої чи нормальної адаптивності - сприятливі психофізичні дані, високу працездатність, витривалість, стресотолерантність, психічну і фізичну гармонійність, гармонійність природжених і сформованих за життя особистісних якостей. При цьому рівень адаптивності підвищується чи знижується під впливом виховання, навчання, умов і способу життя, а полегшують чи утруднюють адаптацію людини у реальному житті її особистісні особливості, орієнтації, вибір, ієрархія систем цінностей, цілей і потреб, рівень вербального інтелекту і культури, емоціональної експресії і міжособистісних стосунків. (В.І. Гарбузов).

В якості суттєвого компоненту адаптаційних можливостей людини можна розглядати поняття особистістю адаптаційного потенціалу, який характеризує рівень розвитку взаємопов'язаних психологічних характеристик, що найбільш значущі для регуляції психічної діяльності й процесу адаптації, і зумовлює величину діапазону факторів зовнішнього середовища, до яких організм може пристосуватись (А.Г. Маклаков).

Адаптаційні можливості людини характеризує здатність швидко іі ефективно ліквідувати або компенсувати дію несприятливих факторів оточуючого середовища.

42. План розвитку персоналу.

Головні елементи плану з розвитку персоналу - це заходи з професійної освіти, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, у тому числі всередині підприємства, а також планування кар'єри.

Заходи з освіти та перепідготовки кадрів спрямовані на розвиток навичок і формування нових професійних знань. При цьому розрізняють професійне навчання та перепідготовку. Професійне навчання поділяється: на первинне навчання, яке формує базові знання і може здійснюватися як на робочому місці за допомогою співробітників-наставників, так і в спеціалізованих навчальних закладах (училищах, коледжах, вузах); підвищення кваліфікації, що передбачає поглиблення отриманих знань з певних областях професійних умінь і навичок (курси з використання інтернет-технологій у продажу послуг готелів і т. д.); перепідготовку, яка передбачає отримання знань, умінь і навичок, що виходять за рамки вже наявної вузькоспеціалізованої професійної підготовки. Наприклад, менеджер з реклами проходить перепідготовку з документування управлінської діяльності, що забезпечує широту кругозору працівника, можливість його переміщення, взаємозамінність. По кожному заходу цього плану необхідно розрахувати витрати, включаючи плату за навчання (джерело фінансування цих витрат - в основному чистий прибуток підприємства), а також оплату праці працівників, які на час навчання будуть відірвані від роботи (ці витрати включаються до витрат з оплати праці) . Заходи з освіти та перепідготовки кадрів повинні супроводжуватися вмотивованістю співробітників до кар'єрного росту. Тому для ефективної реалізації плану з розвитку персоналу спочатку визначаються цілі та мотивація співробітників (персоналу) підприємства щодо зміни свого статусу (положення) всередині підприємства. Для цього доцільно, щоб співробітники (при їх бажанні) у письмовій або навіть в усній формі висловили потребу в кар'єрному зростанні, необхідності професійного вдосконалення. Ці плани кар'єрного росту співробітників в певній мірі повинні бути в основі плану з розвитку персоналу. Крім того, план з розвитку персоналу формується виходячи з планів з формування конкурентних переваг продукції або послуг (наприклад, постійне проведення тренінгів по застосуванню сучасних методів виробництва, витрати по яких включаються до витрат з оплати праці); по переходу на нові, сучасні технології управління, виробництва, обслуговування. Ці заходи доцільно планувати в комплексі з основними планами (наприклад, з планом щодо формування конкурентоспроможності підприємства, бізнес-планом підприємницького проекту з модернізації системи управління і т. д.). План з розвитку персоналу завершується розрахунком обсягів витрат на проведення заходів з розбивкою за джерелами фінансування (з чистого прибутку або включаються у витрати за відповідними статтями відповідно до НК РФ і положенням з бухгалтерського обліку), а також прогнозуванням ефекту від реалізації намічених заходів (зростання продуктивності праці, скорочення втрат робочого часу, скорочення плинності кадрів, підвищення якості продукції та послуг, оптимізація витрат на оплату праці і т. д.). Слід мати на увазі, що всі витрати, в тому числі пов'язані з розвитком персоналу, повинні бути економічно виправдані, тобто ефект повинен перевищувати витрати на його отримання. Сумірність ефекту і витрат здійснюється