- •Організаційна структура системи управління персоналом.
- •Кадрове і документаційне забезпечення системи управління кадрами.
- •Інформаційне і технічне забезпечення системи управління кадрами.
- •Нормативно-методичне забезпечення системи управління персоналом.
- •Зміст, завдання та принципи кадрового планування.
- •Методи визначення потреби персоналу.
- •Види планів персоналу.
- •Побудова штатного розпису організації.
- •Суть професійного розвитку персоналу.
- •Організація системи професійного навчання персоналу.
- •Методи і форми професійного навчання.
- •Управління діловою кар’єрою.
- •Створення умов для ефективної діяльності працівників.
- •Розподіл обов’язків і відповідальності. Посадові обов’язки.
- •Підтримка встановленого ритму виробництва.
- •Етика ділових відносин з персоналом.
- •Економічні аспекти збагачення праці.
- •Психологічні аспекти збагачення праці.
- •Технологія побудови компенсаційної системи.
- •Процес оцінки персоналу: суть, цілі та завдання.
- •Система оцінки персоналу та її види.
- •Методи оцінки персоналу.
- •Атестація персоналу.
- •Нормативно-правове регулювання системи праці та соціального захисту.
- •Поняття системи управління персоналом та методи її побудови.
- •Оперативний план роботи з персоналом.
- •Організація добору кадрів. Джерела залучення персоналу.
- •Відбіркова співбесіда як метод добору персоналу: її переваги та недоліки.
- •Психофізіологічні компоненти адаптаційного процесу.
- •План розвитку персоналу.
- •Принципи професійного навчання.
- •Підготовка нових працівників. Перепідготовка і підготовка за суміжними професіями.
- •Типи, етапи і цілі кар’єри.
- •Поточне обслуговування виробничих і трудових процесів.
- •Типи і види винагород.
- •Етапи побудови системи мотивації персоналу організації.
- •Критерії оцінки персоналу.
- •Модель комплексної оцінки персоналу.
- •Оцінювання управлінського персоналу.
- •Тактичний план персоналу.
- •Інтерв’ю, тестування, анкетування як методи відбору персоналу.
- •Теорія партисипативного управління.
- •Змістовні теорії мотивації.
- •Метод “ессе”. Графічна шкала оцінок. Ранжування. Алфавітно-числова шкала. Біхевіорістична шкала.
Відбіркова співбесіда як метод добору персоналу: її переваги та недоліки.
Проведення первинної співбесіди – наступна стадія відбору персоналу.
Первинна співбесіда проводиться спеціалістом відділу кадрів. Його мета – більш летальне знайомство з претендентом, що дозволяє визначити його придатність до виконання майбутньої роботи. У процесі співбесіди претендент повинен одержати також інформацію про підприємство і майбутню діяльність, що визначить ступінь його зацікавленості у пропонованій роботі. На цей аспект первинної співбесіди спеціалісти відділу кадрів звертають, як правило, значно менше уваги. Разом з тим, одержання працівником найбільш повної інформації про характер майбутньої діяльності є важливим фактором зниження майбутньої плинності кадрів. Попередня співбесіда є також засобом реклами, що інформує про імідж підприємства. Усе це варто враховувати при підготовці до проведення попередньої співбесіди.
Головна задача менеджера, що проводить інтерв'ю, – одержання аналіз інформації. Тому у кожному інтерв'ю необхідно прагнути до удосконалення:
• техніки формулювання питань для одержання максимального обсягу необхідної інформації;
• критеріїв оцінки отриманої інформації і визначення її значення для прийняття рішення.
Основною метою відбіркової співбесіди (інтерв'ю) є одержання відповіді на питання: чи зацікавлений претендент у даній роботі і чи здатний він її виконувати.
В процесі відбіркової співбесіди повинні бути отримані відповіді на наступні питання:
• чи зможе кандидат виконувати дану роботу?
• чи буде він її виконувати?
• чи підійде кандидат для даної роботи (чи буде він найкращим)?
Багато організацій використовують стандартну схему проведення інтерв'ю, в основі якої лежить типова форма, що містить фіксований набір питань до кандидата. Але варто враховувати, що на різні посадові позиції може знадобитися розробка нових стандартних форм з урахуванням вимог до посади (наприклад, інтерв'ю при відборі продавця буде значно відрізнятися від інтерв'ю при відборі директора магазина або комерційного директора торговельного підприємства).
Інтерв'ю не повинно створювати у кандидата враження, що його опитують за заздалегідь підготовленою анкетою. Кандидата слід заохочувати, щоб він більше розповідав про себе, про свій досвід, знання, ставив питання і пропонував свої ідеї.
В процесі відбіркової співбесіди необхідно одержати інформацію за наступними блоками [25]:
1. Життєвий шлях, автобіографічні дані
2. Загальноосвітній рівень
3. Практичний досвід
4. Характеристика останнього місця роботи
5. Одержувана винагорода
6. Індивідуальні характеристики
Деякі питання відноситься до фактичних даних і їх легко перевірити: наприклад, зовнішній вигляд, попередня робота, кваліфікація. Але інші неможливо з'ясувати прямо. Так, неможливо ставити питання: "Ви розумні?", "Продемонструйте мені Ваші здібності" і т.п. Дана інформація повинна отримуватися непрямим шляхом і підводити до відповідних висновків. Наприклад, про інтелект людини можна судити по таких непрямих ознаках, як: загальний кругозір, поведінка під час співбесіди, інтереси і т.д.
В промесі відбіркової співбесіди слід також з'ясувати, чи буде кандидат виконувати запропоновану роботу і чи буде він якнайкраще відповідати вимогам, що ставляться до даної роботи. Тому необхідно зібрати інформацію про тс, що являє собою претендент. При цьому не слід ігнорувати такі важливі сфери людського життя, як заняття у вільний час і в роки навчання. Ретельне опитування кандидата під час інтерв'ю про те, як він проводить свій вільний час. допоможе одержати потрібну інформацію про нього. Чи товариський він? Чи енергійний? Чи можуть зовнішні інтереси (хобі) перешкодити роботі? З яким типом людей ця людина може ладити і чи є працівники підприємства саме такими людьми?
Якщо співбесіду проводять небагато фахівців, слід розподілити ролі між ними, тому що кожному повинна бути визначена конкретна "сфера діяльності" і кожен з них повинен утримуватися від своїх зауважень і коментарів в ході співбесіди.
Вважається, що в ході відбіркової співбесіди 70 % часу повинен говорити кандидат і 30 % – інтерв'юер. Це вимагає від менеджера уміння формулювати питання.
