26. Психологічні аспекти збагачення праці.

У психологіч­ному аспекті мотив — це те, що активізує поведінку або підтримує й спрямовує її, тільки-но організм виведений зі стану спокою «...«позбав­лення» приводить до виникнення «потреби», «потреба» викликає «спо­нукання», а «спонукання» веде до «дії».

Мотив – виступає, як схильність до досягнення основних цілей. Основні теорії мотива­ції:  

«Ієрархія потреб» А. Маслоу;  Відповідно з теорією А. Маслоу існує п'ять груп потреб

- фізіологічні (їжа, вода, одяг, повітря, тепло, секс тощо);

- безпеки і захищеності (захист від фізичної і психологічної небезпеки);

- соціальні (відчуття причетності до певних соціальних груп: сім'я, школа, трудовий колектив);

- поваги та визнання (повага з боку оточення - керівників, підлеглих, самоповага);

- самовираження (реалізація власних можливостей).

Згідно з А. Маслоу перші дві групи потреб є первинними (вимагають першочергового задоволення), три інші - вторинними. Людина передусім задовольнятиме перші дві групи потреб, що слід брати до уваги в менеджменті. При цьому на формування потреб значною мірою впливають національні особливості, рівень культури, освіти, праве забезпечення рівності при задоволенні потреб підлеглих із вигодою для організації.

Теорія А. Маслоу найвідоміша з теорій мотивації і дає можливість з'ясувати як ті або інші потреби можуть впливати на мотивацію людини до діяльності і як надати можливість людині задовольнити свої потреби.

Потреба у владі, успіху (досягненні цілей) та афіліації» Д. Макклеланда»;  пов'язана з вивченням впливу на поведінку людини потреб досягнення, участі і влади.

Потреба досягнення проявляється у людини в прагненні досягати цілі більш ефективно ніж це вона робила раніше. Люди з такою потребою багато і якісно працюють, але не люблять ділитися своєю роботою з іншими, вони прагнуть отримувати результат індивідуально.

Потреба участі проявляться в людини у вигляді прагнення до дружніх стосунків з оточуючими. Люди з такою потребою намагаються встановлювати і підтримувати гарні відносини, отримати підтримку і високу оцінку за свою роботу з боку оточуючих, його турбує те, що про нього думають.

Потреба влади проявляться у людини в прагненні контролювати ресурси, процеси і людей в організації. Люди з високою мотивацією до влади поділяються на дві групи: ті хто прагне влади заради самої влади і ті, хто прагне влади заради досягнення мети організації.

«Двофакторна модель» Ф. Герцберга;  - це нова модель мотивації яка була розроблена в другій половині 50-х років і згідно з якою були виявлені фактори, що впливають на працю людини. Так Ф. Герцберг поділяє усі фактори праці на гігієнічні (Політика фірми Умови праці Заробітна плата Міжособистісні взаємостосунки Ступінь прямого контролю за роботою) та мотивуючі (Успіх Просування по службі Визнання і схвалення результатів роботи Висока ступінь відповідальності Можливості творчого і ділового росту)

Прикладне значення цієї теорії грунтується на визнанні того, що праця, яка приносить задоволення, сприяє поліпшенню психологічного здоров'я людини. Трудові успіхи, визнання заслуг, ступінь відповідальності, службове та професійне зростання посилюють позитивні мотиви поведінки людини у процесі роботи, оскільки підвищують рівень задоволення роботою.

Сутність процесуальних теорій полягає в тому, що за безперечного існування потреб поведінка людини визначається насамперед сприйняттям конкретної ситуації, оцінкою можливих наслідків вибраного типу поведінки.

«Теорія чекань (експектацій)» В. Врума;  Вона ґрунтується на таких припущеннях про поводження індивідів в організаціях:

- розходження в  потребах індивідів  визначають різну оцінку результатів праці;

- працівники організації свідомо вибирають визначений образ дій;

- вибір здійснюється виходячи з очікувань імовірності перетворення дії на бажаний результат.

Ця теорія є функцією трьох компонентів: очікування відносно витрат праці, очікування щодо винагороди, валентність(задоволеність винагородою)..Якщо людина отримує завдання і їй обіцяють винагороду, то вона витрачає певні зусилля для досягнення мети. Аналізуючи мотивацію до праці, теорія очікування підкреслює важливість трьох взаємозв'язків: затрати праці (3) - результати (Р); результати (Р) - винагорода (В); валентність (задоволеність винагородою).Мотивація = (З-Р)*(Р-З)*валентність

«Теорія X» і «Теорія У» Д. Мак-Грегора;  

теоріями «Ікс» і «Ігрек», що характеризують людину як об'єкт управління і методи впливу на нього. Він описав різні допущення, що менеджери роблять для поведінки працівників. Макгрегор порівняв філософію традиційного менеджменту з більш сучасним підходом до задоволення від роботи і виділив «людський дух» як основну мотивуючу силу.

Х- працівники (ледачі) (х- завжди більше і ними потрібно керувати)

У- керівники (аполегливі)

Z –змішаний тип

«Мотиваційна теорія справедливості» Адамса;  Сутність теорії справедливості полягає в тому, що люди суб'єктивно визначають відношення отриманої винагороди до докладених зусиль, співвідносячи її з винагородою інших, що виконують аналогічну роботу.

Трансформація сучасних теорій і систем мотивації спрямована на узгодження інтересів фірми і персоналу та орієнтована на розви­ток ініціативи і творчості працівників, гуманізацію і збагачення пра­ці, партнерські взаємини найманих робітників і власників.

Отже, виконане дослідження дає підставу зробити такі висновки:  

системи мотивації є важливою частиною менеджменту;

мотиваційні теорії є цінним джерелом для практиків-керівників у сфері формування ефективного механізму мотивації праці з урахуванням розвитку ринкової економіки;  

способи управлінських впливів на активізацію персоналу різні, але направленість їх одна на досягнення поставлених цілей організації;

концепція збагачення праці з позицій економічного і психо­логічного аспектів полягає у створенні ефективної мотива­ційної системи, яка підвищує значимість роботи і забезпечує можливість посадового і професійного зростання, а також прояву творчих здібностей особистості.

Найбільш реальним шляхом вирішення завдання ефективної ро­боти фірми, підприємства в сучасних умовах господарювання є ви­користання різних методів і способів, спрямованих на реформування механізму мотивації і його адаптацію до суворих вимог ринку.