19.Ідейно-художній аналіз поезії г.Сковороди «Ой поля, поля зелені…».

Вірш «Ах, поля, поля зелені» належить до поезій, що створювалися під впливом народної лірики і швидко знаходили шлях до широких мас. У цій поезії відбилися окремі найхарактерніші риси укр трудових пісень, пов’язананих з працею і життям простої людини, з красою рідної природи, поетично передати красу звичайної природи і простого сільського життя, красу полів, степів, лісів.

20. Ідейно-художній аналіз 10-ї пісні збірки «Сад божественних пісень».

“Всякому городу нрав і права”

10-а пісня.

Паралелі з Горацієм: ода “До Мецената” присвячена часам Августа в Римі.

Вражає очевидна структурна спорідненість обох творів, в основі яких лежить бінарна система взаємопов”язаних і взаємодоповнюючих прийомів, що будується на розгорнутій антитезі.

Але:

У Сковороди, на відміну від Горація, ряд історично конкретних, пізнаваних життєвих реалій створює панораму зовсім іншої епохи – ХVІІІ століття в Російській імперії.

Привід до написання: адміністративні заходи Катерини ІІ щодо міст, запровадження дворянсько-бюрократичної системи управління губернських та повітових міст (“Всякому городу нрав і права…”).

Конкретні образи і картини живої дійсності: поміщицтво, курці, лихварі, юристи, розпусники, схоластична освіта.

Узагальнююча картина (концентрація численних негативних явищ і типів тогочасного суспільства) переростає в заперечення і осуд усього суспільного ладу як непрозумного і безчесного.

Сатира: не проти людських вад, а проти соціальних порядків ІІ половини ХVІІІ ст. (опис звичаїв, які репрезентують людей з різних верств суспільства).

Опирається сатира на розум і “чисту совість”.

Моралізаторство: заклик до чистої совісті, звернення до думки про смерть, яка не зважає на жодні життєві блага. Лише той виявляється остаточно вищим і суєтності життя, і навіть самої смерті, “чия совіть, як чистий кришталь”.

Кожна строфа побудована на антитезі: “праву” тогочасного суспільства протиставляється моральний ідеал автора, який репрезентує рефрен.

21.Ліричний герой збірки «Сад божественних пісень».

Ліричний герой збірки-весь в пошуках правди, добра, щастя. Він як і автор великий народолюбець, гуманіст, кличе до єднання людини з природою. Відкриваючи перед читачем свою благородну , чутливу душу, ліричний герой виливає журбу, тривогу, роздуми. Його мучать нудьга проклята і докучлива печаль. У багатьох творах автор милується красою рідної природи, духовно збагачується її чарами. Красу природи автор висвітлює в віршах “В город не піду багатий – у полях я буду жить” та багатьох інших.

22.Ідея «чистої совісті» у поетичних творах збірки «Сад божественних пісень».

Ліричним піднесенням пройняті поезії, в яких поет оспівує так звані «вічні теми»: життя і смерть, щастя і долю. Ці теми, як відомо, проходять через багатовікові народні пісні та думи. Ідея розумного життя і моральної чистоти визначає мотиви дуже багатьох творів Сковороди. «Чиста совість» — основа й критерій людського життя. «Суще живе» лише той, хто має чисту, мов кришталь, совість, хто тримається на висоті мудрих ідеалів, міри в усьому, самовдосконалення через відмову від надмірності в бажаннях і потребах. «Чиста совість» — ідеал для людини типу Сковороди: людина з чистою совістю не боїться загрози смерті. На думку поета, людське життя, подібно до пісні, гарне не тривалістю, а чесністю. Адже «лучше час честно жить, неж скверно цЂлый день». Критерієм цінності життя в його піснях виступає моральний принцип — доброчесність, «чисте серце», добре сумління.