2. Про справжню цінність людини.

Формулює етичну ідею: головне в людині – її внутрішні якості (розум, доброта, працьовитість).

Застерігає від поверхового підходу до оцінки людини.

Не моральні абстрактні приписи, а реальні спостереження, породжені дійсністю.

“Два цінні камінці: Алмаз і Смарагд”, “Голова і Тулуб”, “Ворона і Чиж”, “Старуха і Горшечник”, “Жаворонки”, “Олениця і Кабан”.

“Олениця і Кабан”: гідність людини – не в зовнішніх, а у внутрішніх якостях, не в одязі і словах, титулах, маєтках, а в справах.

Викриваються Кабани, що, “несуться в Барани”, ганяються за титулами. Кабан мріє про титули: хоче записатися в Барани (гра слів, мається на увазі - барони) – висміюється його панська пиха, зневага його до простого народу.

“Два цінні камінці…”: сяючий при королівському дворі Смарагд у листі до Адамантія – Алмаза шкодує, що той не дбає про почесті і “погребен в попелі”. Алмазу ж нецікава пуста балаканина Смарагда: “ціна наша, і честь, завжди при нас і всередині нас”.

“Старуха і Горшечник”: Баба купує на ярмарку горщики, не перевіривши, чи вони цілі, оцінює їх не за дзвоном, а за зовнішнім виглядом.

Заклик цінувати в людях не зовнішню красу, а ділові якості.

“Голова і Тулуб”: “дурак” Тулуб величається перед Головою своїм розкішним одягом, підкреслюючи, що їй не перепадає і частини його краси.

Античний мотив про суперечку між частинами людського тіла.

3. Про “славолюбіє” і “сластолюбіє”.

Теорія Сковороди про “рівну нерівність”.

Ненависть до обивательщини, суєтного життя, висміювання згубних пристрастей (гонитва за “сластолюбієм”). Як результат – втрата незалежності, внутрішньої свободи  реальна дійсність ХVІІІ ст.

“Чиж і Щиглик”, “Сова і Дрозд”, “Щука і Рак”, “Жаби”.

“Чиж і Щиглик”: Чижа заманила в неволю смачна їжа і красива клітка.

Сила: “Краще сухар з водою, ніж цукор з бідою”.

“Щука і Рак”: Щука, позарившись на смачну їжу, проковтнула її і потрапила на вудочку.

“Жаби”: Ідея марності, зрадливості земних благ на противагу вічності і постійності благ небесних (у Сковороди – земне, “чесне ремесло”). Надає соціального змісту, знявши релігійний.

35. Байки г.Сковороди про сродну працю: зміст, образність.

Про “сродну працю” – провідна тема.

Праця – природна потреба людини і шлях до щастя. Діяльність без покликання – мука. Єдиний шлях до добра – праця. Постійна практика, досвід, вправи розкривають природні здібності, без них не буде успішної діяльності. “Колеса часовії”, “Орел і Сорока”, “Оселка і Ніж”, “Орел і Черепаха”, “Змія і Буфон”, “Бджола і Шершень”. “Бджола і Шершень”: Шершень сміється з Бджоли, що вона працює не стільки для себе, скільки для інших. Шершень – образ людини, що живе крадіжкою чужого, народжена для того, щоб їсти і пити. Бджола – мудра людина, що знає своє призначення, отримує задоволення від своєї праці. Праця дає найвищу насолоду і повне щастя тоді, коли вона є складовою частиною загальної суспільної трудової діяльності. “Колеса часовії” – крутяться в різні боки, але не заважають, а сприяють взаємному рухові. Так і в людей, “за різними природними схильностями і шлях життя різний”. Присвячує тим, хто зневажає працю інших, не розуміє і не цінує її. “Оселка і Ніж” – Ніж дивується, чому Оселка не хоче бути Ножем, хоча любить Ножі. А тому, що Ножі, які Оселка вигострить, значно більше переріжуть, аніж вона перерізала б сама, Ножем будучи. Сила: деякі не хочуть служити на військовій службі і одружуватися, аби інших прихиляти до чесного, добропорядного життя. Автобіографічні мотиви: докори Сковороді за те, що він відмовляється займатися чернечою чи урядовою діяльністю.