П обутові пісні. Родинно-побутова лірика. Соціально-побутові пісні. Коломийки р одинно-побутова лірика
Пісні про кохання Пісні про родинне життя Жартівливі пісні
Ідейно-тематичний зміст родинно-иобутового циклу пісень (загальна характеристика)
Вони охоплювали найважливіші події і явища з родинного життя селян, з винятковою повнотою відображали їхню психологію, погляди, мораль. У них немає чітко виражених «трудових сюжетів», розповідей про важку працю, але зображення подій ведеться на фоні трудового життя, що надає їм життєвої правдивості.
Коломи́йки є традиційним жанром української фольк-музики. Невідомо, коли виник цей жанр, однак його назва вказує на місце виникнення: місто Коломия Івано-Франківської області. Залишаючись на перших порах місцевим, танець набув особливої популярності серед міського населення прилеглих областей у середині XIX-го сторіччя.
Коломийкою також називають коротку пісню, яка виконується під характерну для танцю мелодію. Наприклад:
А я тото дівчє люблю,
Що біле як гусі.
Воно мене поцілює,
А я засміюсі.
Прислів’я та приказки. Загадки та скоромовки
Прислі́в’я — мала форма народної поетичної творчості, що вдягнулася в короткий, ритмізований вислів, що несе узагальнену думку, висновок, іносказання з дидактичним ухилом.
У фольклористиці прислів'я та приказки позначають терміном паремії.
При́казка — жанр фольклорної прози, короткий сталий образний вислів констатуючого характеру, що має одночленну будову, нерідко становить частину прислів'я, але без висновку, і вживається в переносному значенні[1].
Загадка — це художнє алегоричне зображення якоїсь істоти, предмета або явища шляхом несподіваного зближення її з іншою істотою, предметом або явищем.
Хитромудре запитання зазвичай має просту відгадку. Народність жанру підкреслює побутова тематика багатьох загадок, етнічність — часта прив'язка до побуту і реалій життя конкретного етносу, особливості його ментального, матеріального і духовного розвитку, специфіка образного мислення тощо.
Скоромовка - жанр як фольклорного, так і літературного походження; дотепна гра спеціально скомпонованих важковимовних слів, і звуків, що створюють труднощі для швидкої й виразної вимови слів. Зазвичай має форму ритмізованої прози, іноді римованої. Зміст С. найчастіше жартівливий: «Про Прокопа й про прокопенят»; «Ходить посмітюха по смітнику з посмітюшенятами».
С. може бути застосована для тренування артикуляційного апарату. Також С. - поширений та засіб, за допомогою якого виправляються дефекти мови у дітей.
Для самоосвіти
Практичне заняття № 7. Визначення фольклорних жанрів, види казок та пісень. Аналіз фольклорних творів
Опрацювання ідейно-художнього змісту соціально-побутової пісні «За городом качки пливуть»
Тема: зображення різної долі під час сватання бідних і багатих дівчат.
Ідея: засудження соціальної нерівності, яка є перешкодою до щасливого подружнього життя, возвеличення справжньої дівочої краси.
Основна думка: 1) любов – почуття, на яке не повинні впливати гроші, матеріальний стан закоханих; 2) Нащо мені на подвір’ї / Воли та корови, / Як не буде в моїй хаті / Любої розмови!
Жанр: соціальна, родинно-побутова пісня, інтимна лірика.
Композиція.
Експозиція: Вбогі дівки заміж ідуть, / А багаті плачуть.
Зав’язка: Чи чула ти, дівчинонько, / Як я тебе кликав, / Через твоє подвір’ячко / Сивим конем їхав?
Кульмінація: Нащо мені на подвір’ї / Воли та корови, / Як не буде в моїй хаті / Любої розмови!
Розв’язка: Оце вдова своїй доні / Весілля справляє.
Художні особливості твору.
Протиставлення: «Вбогі дівки заміж ідуть, / А багаті плачуть. / Вбогі дівки заміж ідуть, / А багаті дівки сидять».
Повтори: «Вбогі дівки заміж йдуть», «А багаті…», «Нехай знають…»
Риторичне запитання: «Чи чула ти, дівчинонько?..».
Риторичні оклики: «Темна нічка – петрівочка - / Вийти боялася!», «Бо я хлопець молоденький / Не зрадив нікого!», «Хоче собі багатую / Невістку шукати!», Як не буде в моїй хаті / Любої розмови!».
Епітет: «люба розмова».
Метафора: «скрипка витинає».
Звертання: «Чи чула ти, дівчинонько?», «Ой не бійся, дівчинонько…».