Сальмонельози

Сальмонельози — група кишкових інфекцій, які найчастіше викликаються численними видами сальмонел (Salmonella typhimurium, Salmonella enteritidis, Salmonella cholerae souis, Salmonella paratyphi А і Salmonella Schottmulleri).

Сальмонели мають будову джгутикових грам-негативних бактерій, які викликають гастроентерит. Хворіють люди і тварини. Інфекція передається аліментарним шляхом, найчастіше через інфіковані продукти харчування: м’ясо тварин, птахів, курячі яйця. Джерелами зараження можуть бути хворі люди і бактеріоносії. Люди є єдиними носіями Salmonella typhimurim, яка гніздиться в калі, сечі, блювотних масах і виділеннях з порожнини рота гостро хворих осіб і в калі хронічних носіїв без явних ознак хвороби.

При сальмонельозах запальні зміни можуть бути ідентичні змінам при черевному тифі (черевнотифозна форма). Поряд з цим, виділяють інтестінальну (токсичну) і септичну форми. Однак, клінічні прояви сальмонельозів дещо відрізняються від симптомів черевного тифу: для них характерніший гострий (раптовий) початок хвороби. При сальмонельозі, зумовленому S. paratyphi А, нерідкісні катаральні явища (кашель, нежить, біль у горлі), в інфікованих S. Schottmulleri або S. cholerae souis спостерігаються нудота, блювота, болі в животі, рідкі екскременти. Оскільки така клінічна картина дуже нагадує холеру, таку форму сальмонельозу називають домашньою холерою.

Патогенез. Сальмонели проникають в епітеліоцити слизової кишки і макрофаги. Ендотоксин, який звільнюється при розпаді сальмонел має пірогенну, цитотоксичну і вазопаралітичну дію. В одних випадках розвиваються гострий гастроентерит, різкі судинні розлади, колапс; в інших - сальмонельоз подібний до черевного тифу.

Патологічна анатомія. При інтестинальній формі спостерігається картина гострого гастроентериту, який супроводжується різким обезводненням організму. Запалення має катаральний характер — слизова оболонка шлунка і кишки, особливо тонкої, набрякла, повнокровна, з дрібними крововиливами і невеликими поверхневими виразками. Деколи на ній є ніжні плівчасті накладення. У випадку виражених судинних розладів запалення може мати геморагічний характер.

Макроскопічно кишкова трубка розширена, інколи паралітична. В її просвіті - зеленуваті напіврідкі маси з домішкою слизу і різким гнильним запахом. Спостерігаєтьсч гіперплазія лімфатичного апарату кишки.

При септичній формі зміни кишки подібні до описаних. Відмінним є те, що у хворих виникають гнояки, в тому числі — у головному мозку і легенях.

Черевнотифозна форма (тифоїдна гарячка) – тривале захворювання, яке харак-теризується бактеремією, гарячкою і ознобом протягом першого тижня хвороби. На другому тижні з’являються висипання, біль в животі і прострація (знесилення). На третьому – в кишках, лімфатичних вузлах, селезінці появляються зміни, подібні до тих, що спостерігаються при черевному тифі, вогнищеві виразки пейєрових бляшок, які супроводжуються інколи кишковими кровотечами і шоком.

Ускладнення. При сальмонельозах можливі токсико-інфекційний шок, гнійні ускладнення, дисбактеріоз при неадекватному лікуванні.