Краснуха

Краснуха - гостре інфекційне захворювання, яке характеризується підвищенням температури, слабо вираженими катаральними явищами (нежить, кашель), збільшен­ням і болючістю потиличних лімфатичних вузлів і появою на шкірі висипання.

Збудником краснухи є РНК-вірус. Знаходячись в краплинах мок­роти, слини та слизу хворого, вірус при покашлюванні, розмові попадає в повітря і після цього проникає через дихальні шляхи здорової людини в організм (повітряно-крапель­ний шлях передачі інфекції). Заразитися можуть люди будь-якого віку, але частіше хворіють діти від 2 до 10 років. Краснуха у дорослих зустрічається рідко. Після пере­несеного захворювання залишається стійкий імунітет. Хворі заразні за два дні до по­яви висипання і протягом всього періоду хвороби, а також після зникнення всіх ознак хвороби (2 тижні і більше).

Інкубаційний період складає 16-21 день. Період провісників хвороби (продромальний період) проявляється слабовираженими нежитем, кашлем і часто залишається непомітним. Характерні припухлість і легка болючість лімфатичних вузлів на потилиці і шиї. Водночас з цими симптомами або через 1-2 дні на обличчі і на тілі появляються висипання у вигляді дрібних плям блідо-рожевого кольору. Вони зникають через 2-3 дні, не залишаючи жодних слідів. Підвищена температура тримається 1-3 доби. Не­рідко протягом всієї хвороби температура залишається нормальною, загальний стан дитини не порушується.

Вірус спочатку розмножується в органах дихання, де розвивається дрібновогнищева пневмонія з гігантоклітинними альвеолоцитами. У подальшому виникає ге­нералізація, яка проявляється передусім дрібнокрапковим висипанням. Найважчим про­явом генералізації є ураження ЦНС, де можливий розвиток менінгіту, енцефаліту і мієліту. Відзначаються набряк, дрібні крововиливи, периваскулярна інфільтрація клітинами гематогенного походження і гліальними, а також вогнищеві некрози. Принципово можливе ураження й інших органів.

Краснуха може перебігати приховано, безсимптомно. Поряд з повітряно-крапельним інфікуванням спостерігається і трансплацентарне. У 1941 році австралійський лікар Грегг встановив, що краснуха у жінок під час вагітності, навіть у безсимптомній формі, часто спричиняє важкі природжені вади розвитку дітей. Особливо небезпечне у цьому відно­шенні захворювання жінок на краснуху в перші 3 місяці вагітності, при зараженні в більш пізні терміни вірусне ураження плоду проявляється при народженні анемією, ураженням внутрішніх органів. Найважчі зміни в цьому випадку описуються в ЦНС.

Паротит епідемічний

Паротит епідемічний («свинка», «завушниця») - гостре інфекційне захворю­вання з переважним ураженням привушних слинних залоз. Частіше хворіють діти у віці від 3 до 15 років, рідше - дорослі (частіше чоловіки). Маленькі діти, особливо на першому році життя, хворіють відносно рідко. Після перенесеного захворювання за­лишається тривалий і стійкий імунітет.

Збудник хвороби - РНК-вірус, належить до групи міксовірусів. Джерелом зараження є хвора людина. Вірус, який міститься в дрібних крапельках сли­зу, мокроти, слини хворого, при кашлі, розмові попадає в повітря і після цього проникає в дихальні шляхи здорової людини (повітряно-крапельний шлях передачі інфекції). Рідко зараження відбувається через різні предмети (посуд, іграшки), якими користувався хво­рий, якщо вони протягом дуже короткого часу попадають до здорової дитини.

Інкубаційний період складає 11-23 днів (в середньому 18-20 днів). Через слизові оболонки носа, порожнини рота, глотки (вхідні ворота) вірус проникає в кров і розно­ситься по всьому організмові, попадаючи в слинні, статеві і підшлункову залози, де розмножується, накопичується і у великій кількості знову надходить в кров.

Клініка. Хвороба починається з підвищення температури, апетит знижується, по­являються слабість, озноб, головний біль. Інколи спостерігаються носові кровотечі, у важких випадках - блювота, судоми. Через 1-2 дні появляються почуття напруження і болю в привушній області, біль при жуванні. Спереду вуха, нижче і ззаду від нього виникає припухлість - запальне збільшення привушної слинної залози, частіше з од­ного боку. Через 1-2 дні уражається слинна залоза на іншій стороні. Обличчя хворого набуває характерного вигляду, звідки і пішла назва "свинка". Хворим важко відкрива­ти рот, і вони зазнають болю при жуванні і ковтанні. Крім привушних, можуть ушкод­жуватися підщелепні і під'язикові слинні залози. Вони бувають збільшеними 3-5 днів, після цього починають зменшуватися, і до 9-го дня хвороби їхній розмір стає нор­мальним. На 6-8-й день хвороби (частіше у підлітків і молодих чоловіків) інколи спостерігається запалення одного або обох яєчок (орхіт), у молодих жінок, а також дівчаток в період статевого дозрівання - запалення яєчників і молочних залоз. Три­валість захворювання від 7 до 10 днів. Захворювання залишає стійкий імунітет.

Морфологія. Характер процесу в органах дихання не вивчений. Відзначається генералізація інфекції з ураженням передусім слинних залоз, особливо привушних. Слизова оболонка порожнини рота навколо привушної (стенонової) протоки повнокровна, набрякла, набряк розповсюджується на клітковину привушної області і шию. Слинні і привушні залози повнокровні, в них розвивається двосторонній інтерстиціальний паро­тит. Подібний процес виникає в яєчках (орхіт), в яєчниках (оофорит), в підшлунковій залозі (інтерстиціальний панкреатит): відбувається їх набряк, виявляються інфільтрати і крововиливи,. Крім того, можливий розпад епітеліальних клітин з закупоркою просвіту канальців. Яєчка в декілька разів збільшуються в розмірах. Подібний процес може виникнути в ЦНС, щитоподібній, підшлун­ковій і молочній залозах. Найбільшого значення має ураження головного мозку, де роз­вивається серозний менінгіт або менінгоенцефаліт.

Ускладнення можуть спостерігатися з боку нирок, органів слуху і зору.

Завершення захворювання, як правило, сприятливе. Інколи причиною смерті може бути гострий серозний менінгіт і менінгоенцефаліт з набряком мозку.