
- •Електробезпека Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •Види електричних травм. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •Технічні способи та засоби захисту при переході напруг на нормально неструмовідні частини електроустановок
- •Електрозахисні засоби та запобіжні пристосування
- •Організаційні і технічні заходи електробезпеки
- •Захист від атмосферної електрики (блискавки)
- •Перша допомога при ураженні електричним струмом
Технічні способи та засоби захисту при переході напруг на нормально неструмовідні частини електроустановок
Захисне заземлення застосовують у мережах з напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю, наприклад в старих будинках з мережами 220/127 В, та в мережах, напругою вище 1000 В з будь-яким режимом нейтралі джерела живлення. Захисне заземлення — це навмисне електричне з'єднання із землею або з її еквівалентом металевих неструмопровідних частин, які можуть опинитися під напругою. Захист від ураження струмом забезпечується шляхом приєднання корпуса до заземлювача, який має малий опір заземлення та малий коефіцієнт напруги доторкання. Оскільки опір заземлення малий, то основна частина струму замикання на землю пройде саме через нього, а через людину, пройде малий (безпечний) струм. У цьому і полягає суть захисного заземлення. Причому струм, що пройде через людину зменшиться у стільки разів, у скільки опір людини більший за опір заземлення. Відповідно до Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) захисне заземлення потрібно робити: при напрузі змінного струму 380 В і вище та 440 В і вище для постійного струму — у всіх електроустановках; при номінальних напругах змінного струму вище 42 В та постійного струму вище 110 В — лише в електроустановках, що знаходяться у приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних, а також у зовнішніх електроустановках; при будь-якій напрузі змінного та постійного струму — у вибухонебезпечних установках.
Занулення застосовується у чотирипровідних мережах, напругою до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю. Занулення — це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих нормально неструмовідних частин, які можуть опинитись під напругою. Нульовий захисний провідник — це провідник, який з'єднує частини, що підлягають зануленню, з глухозаземленою нейтральною точкою обмотки джерела струму або її еквівалентом. При зануленні у випадку замикання фазного провідника на корпус електроустановки виникає однофазне коротке замикання, тобто замикання між фазним та нульовим провідниками. Струм короткого замикання , який виникає при цьому, повинен забезпечити спрацьовування елементів максимального струмового захисту, тобто відбувається захисне вимикання — швидкодіючий захист, який забезпечує автоматичне вимкнення електроустановки (не більше ніж за 0,2 с) при виникненні в ній небезпеки ураження струмом. При зануленні надзвичайно важливе значення має правильний вибір запобіжників та автоматичних вимикачів відповідно до величини струму короткого замикання петлі фаза-нуль.
Електрозахисні засоби та запобіжні пристосування
Електрозахисними засобами називаються вироби, що переносяться та перевозяться і слугують для захисту людей, які працюють з електроустановками, від ураження електричним струмом, від дії електричної дуги та електромагнітного поля. Залежно від призначення електрозахисні засоби поділяються на ізолювальні, огороджувальні та запобіжні. Ізолювальні електрозахисні засоби призначені для ізоляції людини від частин електроустановок, що знаходяться під напругою, та від землі, якщо людина одночасно доторкається до землі чи заземлених частин електроустановок і струмовідних частин чи металевих конструктивних елементів (корпусів), які опинилися під напругою. Розрізняють основні й додаткові ізолювальні електрозахисні засоби. До основних належать такі електрозахисні засоби, ізоляція яких протягом тривалого часу витримує робочу напругу електроустановки, і тому ними дозволяється доторкатись до струмопровідних частин, що знаходяться під напругою: при роботах в електроустановках з напругою до 1000 В — діелектричні рукавички, ізолювальні штанги, інструменти з ізольованими ручками, електровимірювальні кліщі, ізолювальні кліщі, покажчики напруги; а при роботі в електроустановках напругою понад 1000 В — ізолювальні штанги, струмовимірювальні та ізолювальні кліщі, покажчики напруги для фазування. Додаткові ізолювальні захисні засоби мають недостатні ізолювальні властивості, тому призначені лише для підсилення захисної дії основних засобів, разом з якими вони і застосовуються. До них належать: при роботах в електроустановках з напругою до 1000 В — діелектричні калоші, килимки, ізолювальні підставки; при роботах в електроустановках з напругою понад 1000 В — діелектричні рукавички, боти, килимки, ізолювальні підставки. Огороджувальні електрозахисні засоби (щити, ширми, екрани, плакати електробезпеки) призначені для захисту працівників, котрі проводять роботи в електроустановках, від випадкового доторкання чи наближення на небезпечну відстань до струмовідних частин, що знаходяться під напругою, а також для тимчасового огородження входів у комірки, камери та проходів у приміщення, в які вхід працівникам заборонений. Запобіжні захисні засоби призначені для індивідуального захисту персоналу від дії шкідливих неелектричних факторів - світлових, теплових і механічних, а також від продуктів горіння електричної дуги та падіння з висоти. Від випадкового падіння з висоти застосовують запобіжні пояси, для забезпечення безпечного піднімання на висоту – драбини, «кігті», для зменшення негативної дії світлової, теплової енергії та дії електромагнітного поля – захисні окуляри, щитки, рукавички, спецодяг тощо.