- •Змістовий модуль 1. Господарські рішення у різних сферах підприємницької діяльності
- •Тема 1. Сутнісна характеристика господарських рішень
- •Класифікація господарських рішень
- •2. Способи формалізації та реалізації господарських рішень
- •Основні форми вираження господарських рішень
- •3. Якість і ефективність господарських рішень
- •4. Вимоги до господарських рішень та умови їх досягнення.
- •5. Визначення оптимальних форм представлення та реалізації господарських рішень
- •6. Основні умови забезпечення якості господарського рішення
- •7. Умови та перешкоди прийняття ефективного рішення
- •Тема 2. Технологія прийняття рішень господарської діяльності
- •2. Основні моделі та засоби прийняття рішень
- •Діаграма у вигляді риб’ячого скелету (метод Ішікави):
- •3. Характер та умови прийняття господарських рішень
- •4. Закони та закономірності, що впливають на прийняття рішень
- •5. Стилі прийняття рішень
- •6. Основні моделі та засоби прийняття рішень
- •7. Методи аналізу господарських рішень
- •8. Логістичні підходи до прийняття рішень. Розрахунково-аналітичні методи. Експертні методи та межі їх застосування
- •Тема 3. Методичні основи підготовки господарських рішень
- •2. Обґрунтування господарських рішень
- •3. Прогнозування та аналіз господарських рішень
- •4. Контроль за ходом виконання господарських рішень
- •2. Критерії економічної ефективності господарських рішень
- •3. Існуючі підходи до вибору системи показників економічної ефективності
- •2. Основні джерела інформації для прогнозування
- •3. Принципи аналізу. Основні методи аналізу господарських рішень
- •4. Інструментарій методів аналізу.
- •Змістовий модуль 2. Ризик та невизначеність в обґрунтуванні господарських рішень
- •Тема 6. Невизначеність як першопричина ризику підприємницької діяльності
- •Сутність і види невизначеності.
- •Особливості функціонування підприємств за умов невизначеності.
- •1. Сутність та види невизначеності
- •2. Особливості функціонування підприємств за умов невизначеності
- •Тема 7. Критерії прийняття рішень в умовах невизначеності План
- •Необхідність та доцільність урахування підприємствами фактору невизначеності.
- •Основні причини невизначеності.
- •1. Необхідність та доцільність урахування підприємствами фактору невизначеності
- •2. Основні причини невизначеності
- •2. Умови схильності, несхильності, байдужості до ризику
- •3. Методика побудови функції корисності
- •Тема 9. Підприємницькі ризики та їх вплив на прийняття господарських рішень
- •2. Класифікація підприємницьких ризиків
- •3. Сутнісно-змістовна характеристика ризику.
- •4. Характеристика підприємницьких ризиків за місцем їх походження та ступенем впливу на результати діяльності підприємств.
- •Тема 10. Критерії прийняття господарських рішень за умов ризику
- •1. Обґрунтування господарських рішень в умовах ризику
- •2. Правило Байєса (критерій математичного сподівання). Критерій середнього значення і стандартного відхилення. Критерій Бернуллі. Критерій Лапласа. Критерій Гурвіца (критерій песимізму-оптимізму)
- •2.Теорія ігор.
- •3. Платіжна матриця
- •Загальний вигляд платіжної матриці
- •Тема 12. Обґрунтування фінансових та інвестиційних рішень за умов ризику
- •2. Прийняття фінансових рішень за умов ризику
- •3. Критерії обґрунтування рішень при прийнятті (виборі) інвестиційного проекту
- •4. Систематичний ризик та сподівана дохідність компанії
- •5. Формування оптимального портфеля з обмеженої кількості цінних паперів
- •Тема 13. Якісне оцінювання підприємницьких ризиків.
- •Визначити ступінь політичного ризику можна за спеціально розробленими методиками. Більшість міжнародних організацій користується власними методиками.
- •2. Походження соціальних ризиків та їх співвідношення з соціальним становищем
- •3. Характеристика адміністративно-законодавчих ризиків
- •4. Сутність податкових ризиків та їх урахування в підприємницькій діяльності.
- •5. Сутність виробничих ризиків, їх класифікація та вплив на діяльність підприємства. Безпосередньо-виробничі ризики.
- •Ризики конфліктів з інтересами підтримки поточної діяльності фірми й інших її напрямів.
- •6. Сутність постачальних ризиків, їх передбачення та заходи запобігання
- •7. Сутність ризиків збуту, прогнозування їх виникнення та можливі заходи запобігання. Особливості збутових ризиків у зовнішньоекономічній діяльності підприємства
- •Тема 14. Кількісне оцінювання підприємницьких ризиків
- •Методи кількісного оцінювання підприємницьких ризиків
- •Сутність системних та несистемних (унікальних) ризиків та можливості зведення їх до мінімуму.
- •Переваги та недоліки основних методів кількісної оцінки підприємницьких ризиків.
- •1. Методи кількісного оцінювання підприємницьких ризиків
- •2. Сутність системних та несистемних (унікальних) ризиків та можливості зведення їх до мінімуму
- •3. Переваги та недоліки основних методів кількісної оцінки підприємницьких ризиків
- •Тема 15. Основи ризик-менеджменту
- •2. Стратегія та тактика ризик-менеджменту
- •3. Процес управління ризиками господарської діяльності на підприємстві
- •2. Характеристика процесу диверсифікації, її переваги та недоліки
- •3. Сутність системи страхування підприємницьких ризиків
- •4. Система функціонування моделі подвійного захисту різних видів підприємницької діяльності
3. Характер та умови прийняття господарських рішень
На практиці обґрунтування більшості ГР здійснюється з використанням сполучення раціонального та інтуїтивного способів.
Основними факторами безпосередньої ситуації, що впливає на прийняття рішення, є:
значущість рішення;
тиск часу;
умови, в яких діє ОПР.
Відносна значущість рішення визначається на основі таких критеріїв, як: кількість осіб, які зазнають впливу даного рішення; кількість витрачених коштів і ступінь впливу рішення на зміну прибутковості підприємства; час, що керівники витрачають на обґрунтування та реалізацію рішення.
Інший фактор, що впливає на процес прийняття рішення та його якість, – це кількість часу, який відведено керівнику для прийняття рішення (тиск часу). Коли тиск часу значний, керівники можуть бути не в змозі одержати достатню інформацію чи розглянути необхідну кількість альтернатив. Тиск часу впливає також на сам процес ПР. Наприклад, керівники в разі дефіциту часу більше уваги звертають на негативні, ніж на позитивні обставини, і розглядають тільки декілька факторів під час прийняття рішення.
Середовище визначає умови діяльності системи та накладає певні обмеження на ПР. Поняття «середовище» включає: стан фірми в майбутньому; її місце в загальній системі управління; економічне оточення й умови діяльності; навколишнє природне середовище. Практика прийняття рішень характеризується сукупністю умов і обставин (ситуацій), що створюють ті чи інші відносини, ситуації, склад у системі обґрунтування рішень. Для опису навколишніх умов використовуються такі поняття, як «визначеність – невизначеність». З огляду на кількісні та якісні характеристики інформації, наявної в особи, що приймає рішення, можна виділити такі умови прийняття господарських рішень:
визначеності (достовірності);
невизначеності (ненадійності);
ризику (ймовірнісної визначеності).
4. Закони та закономірності, що впливають на прийняття рішень
У загальному розумінні закон являє собою стійкі відносини між об’єктами та явищами, яким властиві необхідність, загальність і повторюваність. Основні закони, що їх повинні враховувати ОПР, – це загальні закони, котрі визначають поведінку людини; закони зв’язку із зовнішнім середовищем; соціально-психологічні та біопсихічні закони.
Таблиця
Основні закони ТА закономірності, що впливають на прийняття рішення
Закон |
Визначення |
1. Загальні закони управління людиною |
|
Закон єдності біологічного та соціального |
Індивідуум у своєму поводженні, звичках запрограмований навколишнім середовищем, культурними стандартами, тому дії людини визначаються не тільки поточними стимулами, але й усім досвідом її попереднього життя |
Закон єдності соціального й несвідомого |
Дії людини визначаються не тільки свідомістю, але й неусвідомленими мотиваційними причинами. Людина може бути запрограмована на виконання рішення і, не усвідомлюючи цього, реалізовувати його |
Закон послідовності розвитку |
У природі та єдності зміна розвитку відбувається після виникнення відповідних передумов. За первісними успіхами можуть траплятися зриви, якщо не враховувати стратегічні розриви. Необхідна поетапна реалізація прийнятих рішень |
Закон зростання ентропії |
Ізольовані організаційні системи мимоволі прагнуть перейти з менш імовірного стану в більш імовірний за відсутності протидійних сил |
Закон відносності поводження |
У механізмах роботи мозку все відносно. У різних умовах ті самі подразники сприймаються по-різному та викликають різні реакції. Поводження людини не підпадає під лінійні закони, воно недетерміновано. Можна лише прогнозувати її дії ймовірнісними методами |
Закон кумулятивного впливу зовнішніх чинників |
Причиною поведінкових дій є не одна попередня подія, а низка їх. Тому доцільно враховувати різноманіття та стохастичність соціальних і психологічних явищ у різних ситуаціях, а також ту обставину, що кожна людина домагається своєї мети. Дії людини зумовлюються вродженими та придбаними якостями, підпрограмами, що й викликає зростання впливу зовнішніх сил у сполученні з внутрішніми причинами на ухвалення рішення |
2. Закони інерційності людських систем |
|
Загальний закон інерції |
Почавши працювати в одному напрямі, людський мозок має схильність працювати в тому самому напрямі й за інших зовнішніх подразників. Кожна людина набуває певних звичок, навиків, що дають можливість якщо не визначати конкретні її дії, то принаймні прогнозувати |
Закон настановлення |
Діяльність людини, її вчинки визначаються, як правило, системами цінностей, що вказують на стан готовності, схильності особи до видів діяльності та ступінь її активності. Людина ще до ухвалення рішення налаштована діяти певним чином, хоча часто й не усвідомлює існування та вплив настанов. Учинки індивідуума в схожих ситуаціях часто збігаються. Отже, знаючи комплекс настанов, можна прогнозувати дії людини |
Закон домінанти |
Кожна людина схильна до визначеного сприйняття, способу мислення, способів дії та форм поведінки на основі наявних у кожної людини в нервовій системі вогнищ збудливості. Порушення пов’язано не з поточними факторами, а з минулим досвідом, обставинами. При цьому виявляється схильність до визначеного сприйняття дійсності, способу мислення, способів дії та форм поводження. Сформовані домінанти не переборюються словами й логікою переконання, допоки не з’явиться новий досвід, що руйнує старі домінанти |
3. Закони зв’язку із зовнішнім середовищем |
|
Закон відповідності вимогам середовища |
Ступінь прояву особистих якостей і реалізація можливостей людини визначається вимогами навколишнього середовища. Гарні умови життя, праці, побуту знижують незадоволеність, але не стимулюють здатність до розвитку |
Закон адаптації |
Усі реакції людини, її вчинки та дії спрямовані на усунення шкідливих щодо неї зовнішніх впливів і досягнення сприятливих умов для забезпечення своєї життєдіяльності. Усе, що не пристосується до навколишнього середовища, вимирає |
Закон впливу норм і регламентації |
Чинні норми виражають типові соціальні зв’язки та відносини для більшості. Дотримання норм – обов’язок людини. Однак зайва регламентація притлумлює активність особистості, творчу самостійність |
4. Соціально-психологічні та біопсихічні закони |
|
Закон обмеженості нормативно-правового поводження |
Встановлені формальні вимоги мають обмежену силу. Органи керування повинні мати повноваження й обов’язки відповідно до функцій. При цьому має дотримуватися домірність відповідальності об’єкту і характеру повноважень |
Закон рефлекторного характеру діяльності |
Діяльні акти людини мають у своїй основі безумовні й умовні рефлекси, що забезпечують біологічне і соціальне виживання, саморозвиток людини. Людина, у першу чергу, підкоряється безумовним рефлексам. Ієрархічний (суспільний) рефлекс генетично визначає необхідність боротьби за місце в соціальній ієрархії. Рефлекс мети – основний фактор породження життєвої енергії, завдяки чому створюються (формуються) умови для досягнення цієї мети |
Закон традицій і звичаїв |
Звичаї – історично сформовані й передані в процесі еволюції порядки, правила поведінки, а традиції – гальмо. Знищення традицій і звичаїв руйнує організацію, а насаджувана нова культура може бути засвоєна тільки в молодому віці. Традиції можуть мінятися лише зі зміною поколінь |
