6. Основні умови забезпечення якості господарського рішення
Динаміка зміни ефективності господарських рішень залежить від цілої низки чинників, а саме:
людський фактор (необхідний рівень кваліфікації, знань і досвіду ОПР, організаторські здібності, дисциплінованість, творча активність; внутрішня культура, правова й екологічна культура, свобода особи; індивідуально-особистісні характеристики; загальний морально-психологічний клімат в організації, ступінь розуміння рішень, що зумовлює відповідне ставлення до справи; очікувана винагорода у випадку успіху чи, навпаки, острах можливого покарання в разі невдачі);
інформаційний фактор (структура інформації та системи інформаційного забезпечення (рівень забезпечення інформацією));
організаційний фактор (здатність організації вчасно перешикуватися для усунення нестатків рішення проблеми відповідно до умов, що змінилися, пристосуватися до них); своєчасність виявлення проблеми та наявність необхідного запасу часу для виходу з наявної ситуації; стабільність, надійність функціонування організації, її стійкість до різного роду перешкод);
матеріальний фактор (наявність необхідних ресурсів (природних, технологічних, інформаційних тощо), можливість вільного маніпулювання ними).
7. Умови та перешкоди прийняття ефективного рішення
Рис. 1. Умови та перешкоди прийняття ефективного рішення
Основні поняття і терміни
Види ефективності господарських рішень: технологічна, соціальна, економічна, організаційна, психологічна, правова, етична, екологічна, політична.
Господарське рішення (ГР) – результат аналізу, прогнозування, оптимізації економічного обґрунтування та вибору альтернативи із сукупності варіантів досягнення конкретної мети підприємства.
Ефективне рішення – рішення, що приводить до потрібних і дієвих результатів.
Ефективність ГР – ресурсна результативність, отримана в результаті розроблення, прийняття та реалізації рішення на підприємстві.
Оптимальність ГР – властивість ГР бути найкращим відповідно до критерію (системи критеріїв) оптимальності.
Результативне рішення – рішення, реалізація якого приводить до підсумкових результатів.
Форми розробки ГР: указ, закон, наказ, розпорядження, указівка, акт, протокол, інструкція, договір, угода, план, контракт, оферта, акцепт, положення, правила, модель.
Форми реалізації ГР: приписання, переконання, роз’яснення, примус, настанова, повідомлення, ділова бесіда, особистий приклад, навчання, порада, ділові ігри (тренінги), наради, засідання, звіт, ділове слово.
Якість ГР визначається сукупністю параметрів рішення, що задовольняє конкретного споживача (групу споживачів) та забезпечує реальність його реалізації.
Тема 2. Технологія прийняття рішень господарської діяльності
План
Процес прийняття господарських рішень.
Основні моделі та засоби прийняття рішень.
Характер та умови прийняття господарських рішень.
Закони та закономірності, що впливають на прийняття рішень.
Стилі прийняття рішень.
Основні моделі та засоби прийняття рішень.
Методи аналізу господарських рішень.
Логістичні підходи до прийняття рішень.
Розрахунково-аналітичні методи.
Експертні методи та межі їх застосування.
1. Процес прийняття господарських рішень
Процес прийняття рішень має певні елементи: мету, суб’єкта, що приймає рішення, альтернативні варіанти рішення, умови, результати та критерії.
Директивний стиль: незначною терпимістю до двозначності та раціональним способом мислення; логічно та ефективно, швидкі рішення, зосереджуються на короткому часовому періоді.
Для аналітичного стилю: висока терпимість до двозначності, доповнена раціональним способом мислення; ретельно досліджують численні альтернативні варіанти.
Представниками концептуального стилю: дуже широким світоглядом і здатністю досліджувати численні альтернативи; зосереджують увагу на довготерміновому аспекті й часто шукають рішення творчого характеру.
Біхевіористичний стиль: мислить інтуїтивно, проте відзначається низькою терпимістю.
Існують три шляхи прийняття рішення:
- керівник може приймати рішення самостійно;
- після консультації;
- приймається групою (керівник при цьому виступає як один із членів групи).
Переваги групового прийняття рішення: наповнення процесу прийняття рішення широким спектром досвіду та поглядів; полегшення координації подальшої роботи, поліпшення комунікацій; збільшення розмаїтості розглянутих альтернатив, розширення обсягу використовуваної інформації; посилення сприйняття рішення; зміцнення легітимності.
Недоліки групового прийняття рішень: більша тривалість прийняття; групи частіше йдуть на компроміс, нерідко потрапляючи під чийсь вплив; окремі індивідууми можуть використовувати групу для посилення свого впливу; іноді групи взагалі не можуть прийняти рішення через внутрішні чвари; за групового ухвалення рішення відповідальність окремого члена групи не має чіткого вираження.