- •Змістовий модуль 1. Господарські рішення у різних сферах підприємницької діяльності
- •Тема 1. Сутнісна характеристика господарських рішень
- •Класифікація господарських рішень
- •2. Способи формалізації та реалізації господарських рішень
- •Основні форми вираження господарських рішень
- •3. Якість і ефективність господарських рішень
- •4. Вимоги до господарських рішень та умови їх досягнення.
- •5. Визначення оптимальних форм представлення та реалізації господарських рішень
- •6. Основні умови забезпечення якості господарського рішення
- •7. Умови та перешкоди прийняття ефективного рішення
- •Тема 2. Технологія прийняття рішень господарської діяльності
- •2. Основні моделі та засоби прийняття рішень
- •Діаграма у вигляді риб’ячого скелету (метод Ішікави):
- •3. Характер та умови прийняття господарських рішень
- •4. Закони та закономірності, що впливають на прийняття рішень
- •5. Стилі прийняття рішень
- •6. Основні моделі та засоби прийняття рішень
- •7. Методи аналізу господарських рішень
- •8. Логістичні підходи до прийняття рішень. Розрахунково-аналітичні методи. Експертні методи та межі їх застосування
- •Тема 3. Методичні основи підготовки господарських рішень
- •2. Обґрунтування господарських рішень
- •3. Прогнозування та аналіз господарських рішень
- •4. Контроль за ходом виконання господарських рішень
- •2. Критерії економічної ефективності господарських рішень
- •3. Існуючі підходи до вибору системи показників економічної ефективності
- •2. Основні джерела інформації для прогнозування
- •3. Принципи аналізу. Основні методи аналізу господарських рішень
- •4. Інструментарій методів аналізу.
- •Змістовий модуль 2. Ризик та невизначеність в обґрунтуванні господарських рішень
- •Тема 6. Невизначеність як першопричина ризику підприємницької діяльності
- •Сутність і види невизначеності.
- •Особливості функціонування підприємств за умов невизначеності.
- •1. Сутність та види невизначеності
- •2. Особливості функціонування підприємств за умов невизначеності
- •Тема 7. Критерії прийняття рішень в умовах невизначеності План
- •Необхідність та доцільність урахування підприємствами фактору невизначеності.
- •Основні причини невизначеності.
- •1. Необхідність та доцільність урахування підприємствами фактору невизначеності
- •2. Основні причини невизначеності
- •2. Умови схильності, несхильності, байдужості до ризику
- •3. Методика побудови функції корисності
- •Тема 9. Підприємницькі ризики та їх вплив на прийняття господарських рішень
- •2. Класифікація підприємницьких ризиків
- •3. Сутнісно-змістовна характеристика ризику.
- •4. Характеристика підприємницьких ризиків за місцем їх походження та ступенем впливу на результати діяльності підприємств.
- •Тема 10. Критерії прийняття господарських рішень за умов ризику
- •1. Обґрунтування господарських рішень в умовах ризику
- •2. Правило Байєса (критерій математичного сподівання). Критерій середнього значення і стандартного відхилення. Критерій Бернуллі. Критерій Лапласа. Критерій Гурвіца (критерій песимізму-оптимізму)
- •2.Теорія ігор.
- •3. Платіжна матриця
- •Загальний вигляд платіжної матриці
- •Тема 12. Обґрунтування фінансових та інвестиційних рішень за умов ризику
- •2. Прийняття фінансових рішень за умов ризику
- •3. Критерії обґрунтування рішень при прийнятті (виборі) інвестиційного проекту
- •4. Систематичний ризик та сподівана дохідність компанії
- •5. Формування оптимального портфеля з обмеженої кількості цінних паперів
- •Тема 13. Якісне оцінювання підприємницьких ризиків.
- •Визначити ступінь політичного ризику можна за спеціально розробленими методиками. Більшість міжнародних організацій користується власними методиками.
- •2. Походження соціальних ризиків та їх співвідношення з соціальним становищем
- •3. Характеристика адміністративно-законодавчих ризиків
- •4. Сутність податкових ризиків та їх урахування в підприємницькій діяльності.
- •5. Сутність виробничих ризиків, їх класифікація та вплив на діяльність підприємства. Безпосередньо-виробничі ризики.
- •Ризики конфліктів з інтересами підтримки поточної діяльності фірми й інших її напрямів.
- •6. Сутність постачальних ризиків, їх передбачення та заходи запобігання
- •7. Сутність ризиків збуту, прогнозування їх виникнення та можливі заходи запобігання. Особливості збутових ризиків у зовнішньоекономічній діяльності підприємства
- •Тема 14. Кількісне оцінювання підприємницьких ризиків
- •Методи кількісного оцінювання підприємницьких ризиків
- •Сутність системних та несистемних (унікальних) ризиків та можливості зведення їх до мінімуму.
- •Переваги та недоліки основних методів кількісної оцінки підприємницьких ризиків.
- •1. Методи кількісного оцінювання підприємницьких ризиків
- •2. Сутність системних та несистемних (унікальних) ризиків та можливості зведення їх до мінімуму
- •3. Переваги та недоліки основних методів кількісної оцінки підприємницьких ризиків
- •Тема 15. Основи ризик-менеджменту
- •2. Стратегія та тактика ризик-менеджменту
- •3. Процес управління ризиками господарської діяльності на підприємстві
- •2. Характеристика процесу диверсифікації, її переваги та недоліки
- •3. Сутність системи страхування підприємницьких ризиків
- •4. Система функціонування моделі подвійного захисту різних видів підприємницької діяльності
Тема 15. Основи ризик-менеджменту
План
Особливості управління ризиками господарської діяльності.
Стратегія та тактика ризик-менеджменту.
Процес управління ризиками господарської діяльності на підприємстві
1. Особливості управління ризиками господарської діяльності
Управління ризиками – це сукупність дій економічного, організаційного, технічного характеру, спрямованих на встановлення видів, факторів, джерел ризику, оцінку величини, розробку й реалізацію заходів щодо зменшення його рівня та запобігання можливим негативним наслідкам.
Як система управління ризик-менеджмент включає в себе: об’єкти управління – керовану підсистему; суб’єкти управління – керівну підсистему.
Функціями керівної підсистеми є організація:
вирішення питань, пов’язаних з ризиком, ризиковими вкладеннями капіталу;
робіт зі зниження ступеня ризику;
процесу страхування ризику; економічних відносин і зв’язків між суб’єктами господарювання.
Функції керованої підсистеми полягають у:
прогнозуванні (розробка на перспективу змін фінансово-економічного стану об’єкта та його частин);
організації (об’єднання людей, що займаються управлінням ризиками, на основі певних правил та процедур: створення органів управління, побудова структури апарату управління, розробка норм та нормативів);
регулюванні (вплив на об’єкт управління, за допомогою якого досягається ситуація стійкості цього об’єкта у випадку виникнення відхилень від заданих параметрів);
координації (узгодженість роботи всіх ланок системи управління ризиком, апарата управління та спеціалістів);
стимулюванні (спонукання спеціалістів до зацікавленості в управлінні ризиками);
контролі (перевірка організації роботи з регулювання рівня ризику).
На підприємстві має бути створено спеціальний підрозділ – відділ (або) відділення управління ризиками на чолі з ризик-менеджером (на малих підприємствах обов’язки ризик-менеджера може виконувати фінансовий менеджер). Більшість великих західних фірм мають у штаті спеціального менеджера з ризику, який поділяє відповідальність за ризиковані рішення з іншими менеджерами компанії (маркетолог, менеджер з персоналу, інженер з техніки безпеки). Він належить до перших помічників вищого керівництва. Ризик-менеджер поряд з відповідними спеціалістами бере участь у прийнятті ризикових рішень (видача кредитів, вибір об’єкта інвестування) та шукає способи уникнення небажаних ризиків.
2. Стратегія та тактика ризик-менеджменту
Як процес управління ризик-менеджмент передбачає розробку стратегічних і тактичних рішень. Стратегія ризик-менеджменту – це загальний довгостроковий курс досягнення намічених цілей, в основу якого покладено прогнозування ризику та напрямів його зниження. Тактика пропонує конкретні методи та прийоми для вибору найбільш оптимального рішення та досягнення результатів у конкретних умовах. За оцінками дослідників, можна обирати такі види стратегій управління ризиками: індуктивну – збір, систематизація, узагальнення фактів; дедуктивну – висування гіпотез та зіставлення їх із фактичними даними; позитивну – вивчення поточної ситуації; нормативну – формування суб’єктивних уявлень про майбутні події.
