Тема 14. Кількісне оцінювання підприємницьких ризиків

План

1. Методи кількісного оцінювання підприємницьких ризиків

2. Сутність системних та несистемних (унікальних) ризиків та можливості зведення їх до мінімуму.

3. Переваги та недоліки основних методів кількісної оцінки підприємницьких ризиків.

1. Методи кількісного оцінювання підприємницьких ризиків

Ступінь ризику – ймовірність появи випадку втрат (імовірність реалізації ризику), а також розмір можливого збитку від нього.

У процесі підприємницької діяльності ймовірні такі втрати, як фінансові, матеріальні, соціальні, морально-психологічні, збутові, екологічні втрати, втрати часу .

Система показників кількісної оцінки ризику включає абсолютні величини (дисперсія, середньоквадратичне відхилення, семіваріація, семіквадратичне відхилення), відносні (ймовірність, коефіцієнт варіації, коефіцієнт ризику). Для кількісної оцінки ризику необхідно визначити всі можливі наслідки окремої події та ймовірності цих подій. Абсолютна величина ризиків характеризується розміром прогнозованих (можливих) утрат (збитків) у матеріально-речовинному чи вартісному вираженні, якщо збитки піддаються такому вимірюванню. У ситуації, коли недостатньо знати лише розмір ризику в абсолютному вираженні, а його значення необхідно порівняти з певними показниками, що характеризують діяльність підприємства, проводять оцінку ризику у відносному вираженні. Найпоширенішими вимірниками ступеня ризику є: ймовірність виникнення збитків або недоотримання доходів порівняно з прогнозованим варіантом; дисперсія, середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації.

2. Сутність системних та несистемних (унікальних) ризиків та можливості зведення їх до мінімуму

За ступенем системності:

• несистемні (унікальні) ризики – ризики, що не властиві даній системі, а ступінь їхнього впливу може бути зведено до можливого мінімуму (нуля) (наприклад, ступінь впливу ризику на результати діяльності підприємства може бути знижено за допомогою виробничої або фінансової диверсифікації);

• системні ризики – ризики, наявність яких зумовлено самою системою, і ступінь їх впливу не може бути знижений.

Системні ризики обов’язково існують в економіці та є атрибутом діяльності будь-якого суб’єкта господарювання. Ці ризики можна передбачити й оцінити, але знизити їх ступінь не можливо. З погляду теорії ефективного управління фірмою дана група ризиків являє собою ту максимальну кількість ризиків, перевищення якої означатиме зниження ефективної діяльності організації. Але через ряд обмежень як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру (ресурсні обмеження, суб’єктивність використаної для впорядкування прогнозів інформації тощо), досягти того, щоб підприємство в своїй діяльності стикалося тільки з цими ризиками, не завжди можливо. Тому в більшості випадків підприємства беруть на себе всю групу системних ризиків плюс незначну частину унікальних ризиків.

3. Переваги та недоліки основних методів кількісної оцінки підприємницьких ризиків

Метод	Переваги	Недоліки
Статистичний метод	Можливість одержання найбільш повної кількісної картини про рівень ризику	Не аналізуються джерела походження ризику (ризик береться як цілісна величина), тобто ігноруються мультискладові ризику. Необхідна наявність достатньо повної статистичної інформації. Невисока точність оцінки
Метод експертних оцінок	Можливість оцінки тих видів ризику, ймовірність генерації яких іншими методами оцінити неможливо. Простота розрахунку	Здобуті результати носять суб’єктивний характер, що зумовлює відсутність гарантій вірогідності отримання незалежної експертної оцінки. Невисока точність оцінки
Аналіз доцільності витрат	Можливість пошуку шляхів зниження ризику через статтю витрат з максимальним ризиком	Не аналізуються джерела походження ризику (ризик береться як цілісна величина), тобто ігноруються мультискладові ризику
Рейтинговий метод	Використання методу не передбачає аналізу великих масивів даних, тому оцінка мінімально залежить від широти інформаційного контуру; одразу відбувається ранжування отриманого результату за певною шкалою; обсяг необхідних математичних знань – тільки в межах елементарних фінансових розрахунків	У процесі розробки життєздатної системи рейтингової оцінки виникає проблема вибору еталону для порівняння
Нормативний метод	Простота розрахунку та оперативність	Невисока точність оцінки Не дає можливості врахувати всі нюанси конкретної ситуації
Аналітичний метод	Можливість проведення пофакторного аналізу параметрів, які впливають на ризик і виявлення подальших напрямів його зниження	Метод ще недостатньо розроблений на теоретичному рівні
Метод аналогів	Можливість використання попереднього досвіду робіт за відсутності чіткої бази для порівняння, що не відповідає сучасним вимогам	Ігнорування фактору постійного розвитку будь-якої діяльності

Основні поняття і терміни

Кількісний аналіз ризику – аналіз, який покликаний кількісно визначити ступінь окремих ризиків і ризику певного виду діяльності в цілому.

Крива ризику – крива розподілу ймовірностей виникнення певного рівня втрат прибутку.

Критерії обґрунтування рішень під час прийняття (вибору) інвестиційного проекту: чистий приведений дохід, індекс прибутковості, термін окупності, внутрішній коефіцієнт рентабельності.

Методи кількісного оцінювання господарських ризиків: статистичний, експертних оцінок, аналізу доцільності витрат, рейтинговий, нормативний, аналітичний, використання аналогів.

Методи кількісного оцінювання інвестиційних ризиків: метод коригування норми дисконту, аналіз чутливості, метод сценаріїв, «дерево рішень», імітаційне моделювання.

Система показників кількісного оцінювання ризику охоплює: абсолютні величини (дисперсія, середньоквадратичне відхилення, семіваріація, семіквадратичне відхилення), відносні (імовірність, коефіцієнт варіації, коефіцієнт ризику), інтервальні (граничні інтервали ефективності, гранична похибка, розмах варіації).

Системний підхід до аналізу ризику – підхід, що передбачає: усебічне (наукове, технічне, технологічне, маркетингове, стратегічне) вивчення підприємства та середовища його функціонування як джерел ризику; аналіз зовнішніх та внутрішніх чинників ризику; побудову та аналіз ланцюжка розвитку подій у разі дії тих або інших факторів; визначення показників оцінювання рівня ризику; установлення механізмів та моделей взаємозв’язку показників та чинників ризику.

Ступінь ризику – імовірність появи випадку втрат (імовірність реалізації ризику); розмір можливого збитку від нього.