Тема 12. Обґрунтування фінансових та інвестиційних рішень за умов ризику

План

1. Проектний ризик та прийняття господарських рішень.

2. Прийняття фінансових рішень за умов ризику.

3. Критерії обґрунтування рішень при прийнятті (виборі) інвестиційного проекту.

4. Систематичний ризик та сподівана дохідність компанії.

5. Формування оптимального портфеля з обмеженої кількості цінних паперів.

1. Проектний ризик та прийняття господарських рішень

Інвестиційні рішення (ІР) – рішення щодо вкладення коштів в активи у певний момент часу для одержання прибутку в майбутньому.

Інвестиційний проект (ІП) - форма планування та реалізації інвестицій, що забезпечує окремі напрямки стратегічного розвитку підприємства шляхом реального інвестування, які планує здійснити окрема особа, або фірма, уряд. Він обґрунтовує потребу у відповідних інвестиційних ресурсах і містить систему відповідних управлінських рішень із забезпечення найбільш ефективних форм реалізації викладених у ньому інвестиційних цілей.

Проект, з однієї сторони - деякий захід із заздалегідь визначеною метою, досягнення якої означає завершення проекту, а з іншої – це одноразова сукупність задач і дій, яка має ознаки:

• чіткі цілі, які повинні бути досягненні з одночасним виконанням ряду технічних, економічних та інших вимог;

• внутрішні та зовнішні взаємозв’язки операцій, задач і ресурсів, які потребують чіткої координації у процесі виконання проекту;

• визначені строки початку й закінчення проекту;

• обмежені ресурси (в т.ч. ресурси фінансування);

• певна ступінь унікальності цілей проекту, умов здійснення;

• прагнення проекту до ефективності з точку зору критеріїв, що висувають інвестори;

• привабливість проекту проект для потенційного інвестора, щоб бути реалізованим, та наявність переваг перед конкурентами;

• неминучість різних конфліктів.

Критерій ефективності прийняття ІР: ІП - ефективний, якщо його дохідність, ризик і ліквідність збалансовані в прийнятній для учасника проекту пропорції:

Врахування інфляції

В умовах інфляції коефіцієнт дисконтування обчислюється за формулою:

,

де α – показник інфляції за розглянутий період часу (як правило, рік), що відбиває знецінювання коштів за цей час.

Урахуванням ризику

• коригування ставки дисконтування додаванням премії за ризик до процентної ставки за безризиковими вкладеннями (наприклад, у державні короткострокові цінні папери).

,

де – безризикова норма дохідності;

– премія за ризик.

• найбільш використовуваний у практиці закордонних фірм - визначення ставки дисконтування – як середньозваженої ціни капіталу підприємства (Weighted Average Cost of Capital – WACC).

,

де – частка відповідного джерела в загальному обсязі інвестицій;

– відсотки за кредит;

– необхідна дохідність пільгових (привелійованих) акцій;

– необхідна дохідність звичайних акцій; – необхідна дохідність за альтернативними інвестиціями.

• визначення ціни капітальних активів (Capital Asset Pricing Model – САРМ): метод оцінювання, скоригованого на фактор ризику вартості капіталу фірми, необхідної для реалізації проекту, т.т.

очікувана норма прибутковості акції компанії (ціна акціонерного капіталу) розраховується як сума вільної від ризику норми прибутковості та відповідної ризикової премії, що визначається ринком:

Опціонний критерій прийняття рішень.

Опціон – право вибору способу, форми, обсягу, техніки виконання зобов’язання, наданого однією зі сторін в умовах договору (контракту), зокрема право відкласти інвестиційне рішення.

Власники капіталу не займаються інвестуванням, поки прибутковість не перевищить вартість капіталу, і продовжують діяльність навіть за перевищення вартості капіталу над прибутковістю активів.

,

де – чистий дисконтований дохід за використання, відповідно, традиційного підходу і права відстрочки інвестування.