Тема 3. Методичні основи підготовки господарських рішень

План

1. Методи розробки рішень господарської діяльності.

2. Обґрунтування господарських рішень.

3. Прогнозування та аналіз господарських рішень.

4. Контроль за ходом виконання господарських рішень.

1. Методи розробки рішень господарської діяльності

Найпоширенішими методами розробки господарських рішень є аналітичні, статистичні методи, методи математичного програмування, евристичні, експертні методи, метод сценаріїв, метод «дерева рішень».

Індивідуальні експертні методи засновані на використанні думок незалежних експертів-фахівців відповідного профілю. Найуживанішими серед них є такі методи формування прогнозу, як інтерв’ю та аналітичні експертні оцінки.

Інтерв’ю – бесіда прогнозиста з експертом, у ході якої прогнозист, відповідно до заздалегідь розробленої програми, ставить перед експертом питання щодо перспектив розвитку прогнозованого об’єкта.

Аналітичні експертні оцінки передбачають тривалу та ретельну самостійну роботу експерта над аналізом тенденцій, оцінкою стану й шляхів розвитку об’єкта прогнозу. Головний недолік даних методів – це малопридатність для прогнозування загальних стратегій через обмеженість знань окремого фахівця-експерта про розвиток суміжних галузей.

Методи колективних експертних оцінок ґрунтуються на принципах виявлення колективної думки експертів про перспективи розвитку об’єкта аналізу. Груповий підхід підвищує ймовірність вибору найбільш правильного рішення. Недолік полягає в тому, що група експертів у своїх судженнях керується в основному логікою компромісу.

Основні умови застосування колективних експертних методів: до складу експертної комісії повинні входити загальновизнані фахівці у відповідній галузі розробки господарського рішення; рішення, прийняті членами експертної комісії, мають бути безумовними для учасників, що подають на оцінку свої варіанти рішень; галузі застосування експертних методів повинні давати учасникам переваги над іншими. Для здобуття якісного прогнозу до учасників експертизи ставиться ряд вимог, основними з яких є: високий рівень загальної ерудиції; глибокі спеціальні знання в оцінюваній галузі; здатність до адекватного відображення тенденції розвитку досліджуваного об’єкта; наявність психологічної настанови на майбутнє; наявність виробничого та (чи) дослідницького досвіду в розглядуваній галузі.

2. Обґрунтування господарських рішень

Обґрунтування ГР – підкріплення переконливими доказами відповідності передбачуваного рішення заданим критеріям та реальним обмеженням.

Наукова обґрунтованість рішень, їх оптимальність залежать, з одного боку, від ступеня досконалості методів, що використовуються у процесі розробки та реалізації рішень, з іншого – від рівня опанування персоналом комплексу методів. У зв’язку з цим викликає цікавість:

• загальна характеристика всієї сукупності наукових методів, використовуваних для прийняття ГР;

• визначення кращої сфери використання певної групи методів (окремого методу) залежно від типу рішення;

• умови, у яких приймаються рішення.

Вибір методів для обґрунтування конкретних ГР має включати:

• аналіз господарської задачі щодо її змісту, можливості формалізації;

• вибір методів для пошуку оптимального варіанту рішення;

• визначення правил і умов застосування обраних методів.

Викладені вище судження, а також ряд інших особливостей діяльності керівника вказують на необхідність акцентування уваги ОПР саме на неформальні аспекти цього процесу. Тож доцільним є використання переліку запитань, що певною мірою можуть сприяти правильній і свідомій спрямованості думок на даному етапі роботи:

1. Що виграє фірма (менеджер) у разі прийняття цього рішення? (Варіанти рішення: гроші, час, стійкість, впевненість і т. ін.)

2. Чи існує взагалі потреба в якому-небудь рішенні?

3. Чи буде певне рішення кращим, ніж інше?

4. Чи досить у менеджера інформації, щоб прийняти оптимальне рішення?

5. Що втратить менеджер у разі прийняття такого рішення (гроші, час, престиж)?

6. Які нові завдання постануть перед менеджером?

7. Які нові обов’язки з’являться в менеджера?

8. Яка нова ситуація може виникнути?

9. Які позитивні чи негативні побічні дії цього рішення можуть виникнути найближчим часом і у віддаленій перспективі?

10. Чи принесе користь (чи завдасть шкоду) іншим дане рішення?

11. Чи потребує ефективне виконання завдання згоди підлеглих із рішенням менеджера?

12. Чи погодяться підлеглі з прийнятим менеджером рішенням?

13. Чи виникнуть у результаті даного рішення нові проблеми?

14. Чи не призведе прийняте рішення до конфлікту між підлеглими, постачальниками, власниками й іншими учасниками бізнесу?

15. Чи будуть потрібні нові рішення після обраного рішення?

16. Які можуть бути наслідки прийняття та реалізації рішення?