1. Поняття «Злочини на транспорті». Порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 кк України).

Злочини на транспорті-це передбачені в розділі XI Особливої частини КК суспільно небезпечні, винні діяння, вчинені суб’єктами злочинів, які посягають на безпеку руху та експлуатацію транспорту.

Основним безпосереднім об‘єктом злочину є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту, перелік яких наведений у примітці до ст. 286 КК України, а його додатковим обов‘язковим об‘єктом – життя і здоров‘я особи.

Під транспортними засобами в ст. 286 КК України розуміються всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби.

Транспортними засобами, в зв‘язку з керуванням якими настає відповідальність за ст. 286 КК України, виступають транспортні засоби: 1) які

приводяться в рух двигуном внутрішнього згоряння з робочим об‘ємом понад 50 см³ або іншим механічним двигуном (електричним, паровим тощо), що забезпечує конструктивну швидкість, яка перевищує 40 км/год.; 2) для керування яким потрібне посвідчення, що видається органами ДАІ і надає право пересування шляхами загального користування; 3) підлягають періодичному державному технічному огляду; 4) підлягають обов‘язковому страхуванню цивільної відповідальності.

Об‘єктивна сторона злочину. В ч. 1 ст. 286 КК України передбачено порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатація транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Об’єктивна сторона злочину включає такі обов‘язкові ознаки: 1) діяння, 2) обстановку, 3) наслідки, 4) причинний зв‘язок між діянням та наслідками.

Діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчиняться шляхом дії або бездіяльності і полягати у: 1) вчиненні дій, які заборонені правилами (проїзд на забороняючий сигнал світлофора, експлуатація автомобіля з певними технічними несправностями тощо); 2) невиконання дій, які особа може і зобов‘язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту (не зниження швидкості руху відповідно до дорожньої обстановки чи приписів дорожніх знаків, неправильне користування зовнішніми світловими приладами).

Діяння при вчиненні цього злочину завжди пов‘язане з недотриманням вимог відповідних нормативних актів – правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів. Такі правила встановлені у законах та інших нормативно-правових актах, насамперед Правилах дорожнього руху.

Обстановка вчинення злочину характеризується тим, що діяння вчинюється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху, тобто в процесі пересування транспортних засобів. Тому не охоплюються ст. 286 КК України заподіяння шкоди під час ремонту транспортних засобів чи в ході виконання ними певних спеціальних (нетранспортних) операцій (наприклад, під час переміщення ґрунту бульдозером, збирання врожаю самохідним комбайном).

Кримінальна відповідальність за ст. 286 КК України настає за умови заподіяння наслідків у вигляді фізичної шкоди, яка є не менш небезпечною, ніж середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Причинний зв‘язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатація транспорту, допущене винним, закономірно, з необхідністю тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286 КК України.

Злочин вважається закінченим з моменту настання зазначених у ст. 286 КК України наслідків.

Кваліфікуючими ознаками злочину є спричинення в результаті порушення правил дорожнього руху або експлуатації транспорту: 1) смерті потерпілого або заподіяння тяжкого тілесного ушкодження одному чи кільком потерпілим (ч. 2 ст. 286 КК України). Якщо під час дорожньої події заподіяно тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, то скоєння кваліфікується за частиною статті, яка передбачає найбільш тяжкий вид ушкоджень; 2) загибелі кількох осіб (ч. 3 ст. 286 КК України). За ч. 3 ст. 286 КК України порушення правил безпеки руху й експлуатації транспорту кваліфікується тоді, коли смерть кількох осіб була результатом однієї дорожньої події. Дві чи більше подій, в результаті кожної з яких настала смерть однієї особи, не можна оцінювати як наслідок – загибель кількох осіб.

Суб‘єкт злочину спеціальний. Це осудна особа, яка досягла 16-річного віку і керує транспортним засобом. Особою, яка керує транспортним засобом, вважаються: водій; інструктор, який керує навчальним водінням; службова особа, яка дає водію обов‘язкові для виконання вказівки. При цьому не мають значення наявність чи відсутність в особи права володіння чи користування цим транспортним засобом, посвідчення на право управління транспортним засобом.

Суб‘єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і в цілому характеризується необережною виною. При умисному ставленні до наслідків вчинене кваліфікується за статтями Особливої частини КК, що передбачають відповідні умисні злочини.

Відповідальність за ч.1 ст. 286 КК України – штраф до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Відповідальність за ч. 2 ст. 286 КК України – позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Відповідальність за ч. 3 ст. 286 КК України – позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.