Правила безпеки при виконанні практичних робіт

1. Категорично забороняється палити в усіх приміщеннях кафедри та лабораторіях.

2. Працювати в спецодягу.

3. Не вмикати обладнання та прилади без дозволу керівника занять.

4. Під час виконання перевірочних і регулювальних робіт на робочому місці не повинні знаходитись сторонні особи.

5. Прилади, обладнання, слюсарний інструмент повинні відповідати своєму призначенню, бути справними і забезпечувати безпеку виконання робіт.

6. Перед запуском двигуна важіль КПП встановити в нейтральне положення.

7. Під час роботи лабораторного обладнання не проводити ніяких перевірок та регулювань, крім передбачених лабораторними заняттями.

8. Перед кожною перевіркою ще раз впевнитися в правильності зібраної схеми. При появі диму або черезмірному нагріванні провідників терміново вимкнути прилад і зупинити двигун.

9. Перемикання, зміну або розбирання схеми дозволяється здійснювати тільки після вимкнення її з електромережі.

10. Дотримуватися правил безпеки з метою попередження випадків травмування лопатями вентилятора, привідним ременем та іншими деталями, що обертаються.

11. Огляд об’єктів, які підлягають контролю та регулюванню проводити користуючись переносною лампою з напругою живлення 36 В, лампа повинна мати захисну сітку.

12. Робоче місце у разі потреби можна покинути тільки після вимкнення пристрою чи схеми з електромережі.

13. Забороняється знаходитися у лабораторії у верхньому одязі та вішати одяг на лабораторне обладнання.

14. Забороняється без дозволу викладача або учбового майстра переносити пристрої з одного місця на інше.

Загальні відомості

У вказівках приведена послідовність виконання робіт: протоколи робіт, таблиці, які необхідно заповнити, та графіки.

Непідготовлені студенти до виконання лабораторних робіт не допускаються.

Перед початком роботи кожний студент повинен пройти інструктаж з техніки безпеки і розписатися в журналі.

Порядок заповнення звітного журналу

1. На кожну роботу заповнюються відповідні протоколи і висновки.

2. Номінальні параметри по діагностуванню конкретної марки двигуна приймаються за даними, наведеними в “Методичних вказівках” (у таблицях відповідної лабораторної роботи).

3. У висновках до кожної роботи необхідно показати фактичний стан діагностуємого параметра; доцільність виконання робіт з ТО чи ремонту і намітити маршрут і послідовність подальшого діагностування. При необхідності і можливості варто визначити залишковий ресурс діагностуємого механізму.

4. Фактично необхідний маршрут діагностування конкретного двигуна необхідно нанести кольоровим олівцем на відповідну блок-схему (див. “Методичні вказівки”).

5. Після виконання всього обсягу робіт із сукупності діагносуємих параметрів потрібно зробити загальний висновок про технічний стан діагностуємого двигуна в цілому і його системах і механізмів зокрема .

6. Залік по кожній лабораторній роботі студент одержує тільки за умови особистої участі в діагностуванні, внесення всіх звітних даних до протоколу і підписів його викладачем – керівником занять.

7. Залік з лабораторно-практичних занять студент отримує, якщо він виконав і оформив усі лабораторні роботи з курсу.

8. Студенти, що пропустили хоча б одне заняття або не оформили хоча б одну лабораторну чи практичну роботу, до здачі заліків з курсу не допускаються.

9. Заповнення звітних даних і графіків повинно бути чітким і акуратним.

Практична робота № 1.

Тема: Складання технологічної документації

Мета роботи: Навчитись оформляти технічну документацію на приймання автомобілів і їх складових частин у капітальний ремонт.

Загальні відомості:

Автомобіль, його агрегати і вузли приймають в капітальний ремонт тільки за наявності наряду, виданого відповідною вищестоящою організацією після пред'явлення наступних доку­ментів:

довідки про пробіг автомобіля;

акту про його технічний стан;

технічного паспорта автомобіля.

Для газобалонних автомобілів додатково потрібні пас­порт і картки на балони. При здачі агрегатів і вузлів окрім наряду на ремонт необхідно здати довідку про їх технічний стан.

Після аналізу технічного стану і проведення економічного обґрунтування в КР прямують:

автобуси і легкові автомобілі — при необхідності КР кузова;

вантажні автомобілі — при необхідності ремонту рами, кабіни і не менше три інших базових агрегати в будь-якому їх поєднанні;

агрегати, якщо базова і основні деталі вимагають ремонту з повним розбиранням агрегату або їх відновлення шляхом виконання ПР недоцільно.

Прийом в КР автомобілів, їх агрегатів і вузлів проводить представник АРП. Він дає письмовий висновок у вигляді приймально-здавального акту про відповідність технічного стану ремонтно­го фонду встановленим вимогам. Даний висновок складається на підставі зовнішнього огляду, випробування пробігом до 3 км. (тільки для автомобілів), перевірки на контрольно-випробовувальних стендах або із застосуванням інших засобів об'єктивного контролю і діагностики, а також розбирання в необхідному об'ємі для контролю технічного стану частин автомобіля.

Необхідно, щоб автомобіль, що приймається в ремонт, незалежно від способу доставки міг пересуватися своїм ходом (окрім автомобілів з аварійними пошкодженнями) і не мав деталей, які унеможливлювали б його подальшого використання або ремонту. Автомобіль, що здається в КР, має бути повністю укомплектований.

У виняткових випадках приймають­ся автомобілі після дорожньо-транспортних подій (ДТП) або не укомплектовані деякими кріпильними деталями за умови, що ця некомплектність не погіршує техніко-економічних показників, що впливають на безпеку руху. У цих випадках всі дані про пошкодження і некомплектність вказують в довідці про технічний стан автомобіля, прийомо-здавального акту і відповідну калькуляцію АРП, що складається з урахуванням збільшення об'єму і вартості робіт по ремонту із-за наявності аварійних пошкоджень або некомплектності.

У КР не приймаються:

вантажні автомобілі будь-якого призначення, якщо їх кабіни і рами підлягають списанню;

автобуси, легкові і вантажопасажирські автомобілі, якщо їх кузови підлягають списанню;

агрегати і вузли автомобілів, що здаються в ремонт окремо, якщо при прийманні виявлено, що їх базові деталі або основ­ні деталі складальних одиниць, що не мають базових деталей, підлягають списанню в брак.

Хід роботи:

1. Вивчити технічні вимоги на приймання у ремонт автомобілів і видачу їх з ремонту.

2. Вивчити правила оформлення технічної документації на приймання у ремонт автомобілів і їх складових частин.

3. Отримати у викладача вихідні дані на приймання автомобіля чи його складових частин у КР.

4. Описати умови приймання у КР автомобіля чи його складових частин у відповідності до вихідних даних.

5. Заповнити технологічну документацію.

6. Оформити звітну документацію

Контрольні питання:

1. Перелічити основну документацію яка складається при прийманні автомобілів у КР.

2. Опишіть основні види комплектності транспортних засобів.

3. Умови при яких автомобілі чи їх складові частини не приймають у КР.

АКТ №

на здавання в капітальний ремонт автомобіля

(складових частин автомобіля)

«___» __________ 200….р

Дійсний акт складений представником _____________________________

(найменування підприємства-замовника, замовника)

з однієї сторони і представником __________________________________

з другої сторони, в тому, що проведена задача в ______________________

автомобіля чи __________________________________________________

Пробіг автомобіля до КР _____________тис.км

Технічний стан і комплектність, причина направлення у КР ________________________________________________________________________________________________________________________________

№ п/п	Найменування деталей	Номер деталей по каталогу	Число деталей	Ціна 1 шт		сума
				Грн.	Коп.	Грн.	Коп.
1
2
3
4
5

І. Відсутні деталі і складальні одиниці:

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновок ____________________(назва об’єкту ремонту) прийнято у капітальний ремонт з оплатою вартості по прескуранту №_________ в сумі _____грн.

Представник замовника_____________________

Представник виконавця_____________________

Практична робота № 2.

Тема: Вибір технологічного процесу ремонту блоку циліндрів і гільз двигунів.

Мета роботи: Навчитись проводити вибір способу усунення дефектів деталей враховуючи ефективність ремонтних операцій. Вивчити технічний стан гільз циліндрів двигунів внутрішнього згорання та розробити технологію ремонту.

Загальні відомості:

Блок циліндрів - це основна деталь, до якої прикріплюються різні механізми і агрегати двигуна, такі як коробка передач, головка блоку, кривошипно-шатунний механізм, поршнева група. Всі ці деталі піддаються великим навантаженням. Також безпосередньою функцією блоку циліндрів є зниження і поглинання моторних шумів. Блок циліндрів це дорога, високотехнологічна деталь двигуна автомобіля, тому ремонт блоку циліндрів потрібно виконувати вчасно.

Для виготовлення блоків циліндрів використовується чавун з вмістом пластинчастого графіту, який надає стійкість до зношування і пошкоджень при експлуатації.

Більш сучасними вважаються алюмінієві блоки циліндрів зі вставними гільзами з чавуну, вони бувають двох видів:

1. «Мокрі» - охолоджуюча рідина обмиває гільзи блоку зовні;

2. «Сухі» - заливка гільз в алюмінієвий блок безпосередньо при його виготовленні.

Але найсучаснішими, і більш дорогими є цілісно алюмінієві блоки циліндрів, з вмістом кремнію в сплаві 18-20%.

Ремонт блоку циліндрів починають з пошуку дефектів.

Основний поломкою блоку циліндрів є знос поверхні циліндрів в процесі роботи.

Ще один дефект - знос циліндрів у напрямку осі колінчастого вала. Зустрічаються також такі дефекти, як тріщини в гільзі циліндра. Основною причиною їх появи є перегрів двигуна. Також причиною тріщин може бути гідроудар в циліндрі через попадання охолоджуючої рідини чи води в циліндр. Поширеною поломкою є деформація ліжку підшипників колінчастого валу в блоці циліндрів. Основною причиною цього дефекту є перегрів корінних підшипників, або недостатність мастила.

Ремонт блоку циліндрів - включає дії наведені нижче.

1. Очищення поверхні блоку циліндрів.

2. Перевірка на герметичність сорочки охолодження блоку циліндрів.

3. Огляд циліндрів і виявлення дефектів (задири, подряпини, раковини).

4. Промивання й очищення масляних каналів колінчастого вала.

6. Розточування циліндрів.

Безпосередній ремонт блоку циліндрів починають з розточування. Розточування - це обробка внутрішньої поверхні циліндрів. Розточування проводится для надання поверхням циліндрів ідеальної циліндричної форми, яка деформується в результаті роботи двигуна. При проведенні розточування циліндрів проводиться видалення шару металу з місць, де є такі дефекти:

а) нерівності;

б) раковини, задири;

в) більш вузький діаметр циліндра.

7. Хонінгування.

Ремонт блоку циліндрів передбачає хонінгування. Хонінгування - походить від англійського слова hone, honing обточувати, точити, і є обробкою внутрішніх поверхонь циліндрів. Хонінгування дає дуже високий ступінь точності обробки поверхонь блоку циліндрів.

Хонінгування проводиться абразивним, дрібнозернистим інструментом, що представляє собою брус, який розміщений на хонинговальній голівці. Хонінгувальна головка закріплюється в шпинделі хонінгувального станка, і виконує рухи як обертальні, так і зворотно-поступальні.

8. Гільзовка.

Також, ремонт блоку циліндрів включає в себе Гільзовку. Гільзовка блоку циліндрів - це процес устанавліваніе в блок циліндрів ремонтних гільз. Гільзовка проводиться двома способами:

а) за допомогою рідкого азоту;

б) за допомогою нагрівання відповідної деталі.

У процесі охолодження деталі рідким азотом відбувається зменшення посадочної гільзи. Це дає можливість легко і без зайвих зусиль встановити в отвір гільзу, а також дозволяє досягти потрібного натягу в з'єднанні.

Запресовування включає в себе такі етапи:

- Охолодження деталі за допомогою рідкого азоту;

- Нагрівання відповідної деталі до потрібної температури;

- Запресування (установка) деталі.

Гільза блоку циліндрів є найбільш відповідальним елементом корпуса двигуна. Її внутрішня поверхня разом із днищем поршня утворять камеру згоряння. Також гільза служить направляючою при русі поршня.

Існує ряд особливостей конструкцій гільз, що залежить від призначення й типу двигунів. У тракторних дизелях застосовують мокрі гільзи, це означає охолодження її в процесі роботи двигуна йде по рубашці Вони конструктивно йдуть із верхнім опорним фланцем, площа якого становить 8-15% від площі поршня. Для правильної установки в блоці й збереження форми гільзи центрують по двох направляючих пасках. Діаметр верхнього паска трохи більше, ніж нижнього, у якому для забезпечення подовження втулки при роботі передбачається зазор 0,05-0,013 мм [2].

Ресурс двигунів в значній мірі визначається станом гільз циліндрів.

Гільзи циліндрів двигунів Д-50, Д-65, виготовляються з чавуна СЧ-21, двигунів ЯМЗ-240Б, ЯМЗ-238НБ, А-01, А-41, Д-240, СМД-60, СМД-14 – з спеціального чавуну, двигунів КДМ-46, КДМ-100, Д-108 – з легованого чавуна ЛЧ-Г [1, 4]. Внутрішню робочу поверхню гільз загартовують струмами високої частоти на глибину 1,5 мм з послідуючим відпуском для покращення твердості не менше HRC 40 для гільз двигунів СМД-14, СМД-60, Д-50, Д-65Н, Д-108, КДМ-46, КД-100, а для гільз двигунів ЯМЗ-238НБ, ЯМЗ-240Б, А-01М, А-41 твердість повинна бути HRC 42…50 [2]. В останній час починають примінять гільзи циліндрів тракторних двигунів із легованого чавуну без загартовування.

Заміна гільз при ремонті двигунів щорічно потребує великих витрат. З загальної кількості витрачених гільз циліндрів використовують знову біля 11% [3]. Масове та якісне відновлення гільз дозволяє отримати велику економію коштів та знизити витрачання запасних частин.

Точність виготовлення гільзи, мікрорельєф робочої поверхні є базовими критеріями, які визначають загальну надійність двигуна. Вони підвищують технічні показники пари тертя поршневе кільце - гільза, а також дозволяють створити умови для повного згоряння палива, підвищення ефективності теплових циклів і збільшення ККД двигуна. Виходячи із цього, точність розмірів окремих елементів гільзи становить 5...10 мкм, що є характерним для деталей точного машинобудування [4].

Хід роботи:

1. Вивчити технічні вимоги дефектування деталей.

2. Отримати у викладача вихідні дані на розробку технологічного процесу ремонту.

3. Описати технологічний процесу ремонту блоку циліндрів і гільз двигунів у відповідності до вихідних даних.

4. Заповнити технологічну документацію.

5. Оформити звітну документацію

Контрольні питання:

1. Вкажіть розміщення типових дефектів гільз циліндрів.

2. Вкажіть розміщення типових дефектів блоків циліндрів.

3. Перелічити конструктивні елементи, що підлягають дефекації, у блоку циліндрів двигуна і параметри, що їх характеризують.

4. Назвіть основні способи визначення типових дефектів.

5. Назвіть основні способи усунення дефектів корпусних деталей.

Практична робота №3

Тема: Вибір технологічного процесу ремонту розподільчого вала.

Мета роботи: Навчитись проводити вибір способу усунення дефектів розподільчого валу враховуючи ефективність ремонтних операцій. Вивчити технічний розподільчого валу та розробити технологію ремонту.

Загальні відомості:

Серед деталей двигуна саме розподільний вал (інакше його ще називають кулачковим валом) є своєрідним "диспетчером" - він відповідає за порядок і тривалість відкривання клапанів. Якщо розподільний виявиться сильно зношеним, двигун не розвиватиме повну потужність. А вихід розподільного валу з ладу, як правило, призводить до дорогого ремонту, аж до заміни головки блоку, клапанів і навіть ремонту блоку циліндрів. Грамотне дефектування розподільного валу збереже чимало часу і сил при ремонті. 

Дефект 1. Сильний знос, задири і подряпини на поверхнях опорних шийок розподільного валу.

Причини:

• Робота двигуна з недостатнім тиском у системі мащення.

• Робота двигуна з недостатнім рівнем масла в картері.

• Робота двигуна на неякісному маслі.

• Сильний перегрів, що призводить до розрідження масла.

• Попадання в масло палива (бензину або дизпалива), що приводить до розрідження масла.

• Робота двигуна з засміченим масляним фільтром.

• Робота двигуна на брудному маслі.

• Великий пробіг двигуна.

Дії: Капітальний ремонт двигуна. Заміна розподільного валу. У деяких випадках - шліфування шийок розподільного валу в ремонтний розмір і установка потовщених (ремонтного розміру) вкладишів або втулок. Перевірка посадочних місць під розподільний вал в голівці блоку циліндрів або в блоці циліндрів. У деяких випадках - ремонт посадочних місць під розподільний. Перевірка системи змащення, масляного насоса і при необхідності ремонт або заміна масляного насоса. Чищення, промивання і продування масляних каналів блоку циліндрів і головки блоку. Застосування моторного масла належної якості та регулярна, в запропонований виробником терміни, заміна моторного масла і фільтра. Перевірка системи охолодження і при необхідності її ремонт. Перевірка і при необхідності ремонт системи живлення.

Дефект 2. Сильний знос і задири на робочих поверхнях кулачків розподільного валу.

Причини:

• Робота двигуна з недостатнім тиском у системі мастила.

• Робота двигуна з недостатнім рівнем масла в картері.

• Робота двигуна на неякісному маслі.

• Сильний перегрів, що призводить до розрідження масла.

• Попадання в масло палива (бензину або дизпалива), що приводить до розрідження масла.

• Робота двигуна з засміченим масляним фільтром.

• Робота двигуна на брудному маслі.

• Великий пробіг двигуна.

• Невідрегульований зазор в клапанному механізмі.

• Дефекти гидрокомпенсаторов.

• Дефекти і пошкодження деталей приводу клапанів (штовхачів, штанг, коромисел).

• Невірно встановлені фази газорозподілу.

Дії: Заміна розподільного валу. Перевірка, регулювання і при необхідності ремонт клапанного механізму. Заміна гідрокомпенсаторів. Перевірка системи змащення, масляного насоса і при необхідності ремонт або заміна масляного насоса. Чищення, промивання і продування масляних каналів блоку циліндрів і головки блоку.Застосування моторного масла належної якості та регулярна, в запропонований виробником терміни, заміна моторного масла і фільтра. Перевірка системи охолодження і при необхідності її ремонт. Перевірка і при необхідності ремонт системи живлення.

Дефект 3. Прогин розподільного валу.

У всіх вищевикладених випадках обов'язково перевіряйте вигин розподільного валу. Розподільний вал укладається на призми, встановлені на металевій плиті. За допомогою стрілочного індикатора, встановленого на стійці, перевіряємо прогин опорних шийок, обертаючи распред вал рукою. Вигин не повинен перевищувати: для легкових моторів 0,005 мм; для вантажних моторів 0,01 мм. При більшому прогині розподільний підлягає заміні! 

Дефект 4. Тріщини розподільного валу.

Причини:

• Попадання в циліндр сторонніх предметів.

• Руйнування ременя або ланцюга приводу газорозподільного механізму.

• Невірно встановлені фази газорозподілу.

Дії: За наявності тріщин розподільний вал ремонту не підлягає! Заміна розподільнийа.

Примітка: Як правило, в результаті описаних причин відбувається зіткнення поршнів і клапанів. Через деталі приводу клапанів енергія ударів передається розподільний вал, що може призвести до утворення тріщин. У більшості випадків тріщини призводять до поломки розподільного валу прямо під час роботи двигуна. 

Дефект 5. Вироблення і подряпини на поверхні під сальники розподільного валу.

Причини:

• Тривала робота двигуна.

• Попадання сторонніх часток в моторне масло.

• Неакуратне поводження з розподільчим при заміні сальників на двигуні.

Дії: При наявності незначних подряпин можлива шліфовка поверхонь під сальники. При наявності незначної виробітку встановлюються нові сальники з невеликим осьовим зміщенням. В іншому випадку - заміна розподільнийа.

Дефект 6. Руйнування шпонкових пазів і посадочних місць під настановні штифти, а також під шківи або шестерні приводу розподільного валу.

Причини:

• Неправильна затяжка болтів, що кріплять шківи або шестерні.

• Биття шківів або шестерень.

• Наслідки аварії, при якій відбулася деформація моторного відсіку.

Дії: Заміна розподільного валу.

Дефект 7. Руйнування різьби в кріпильних отворах.

Причини:

• Неправильна затяжка кріпильних болтів.

Дії: Заміна розподільного валу.