Лабораторна робота № 5
Тема: Підбір поршневих кілець до гільз циліндрів двигуна і поршнів.
Мета роботи: придбати практичні навики по підбору поршневих кілець, уяснити роботу, яку виконує комплектувальник, придбати досвід використання засобів контролю і технічними умовами по капітальному ремонту.
Устаткування та оснащення робочого місця:
лабораторний стіл, слюсарні лещата, прилад для контролю підбору кілець до гільз; мікрометр, набір щупів, комплект "поршень-гільза-поршневі кільця".
ЗАВДАННЯ
Провести підбір поршневих кілець до гільз циліндрів двигуна і поршнів.
ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ
1) По ТУ визначити вимоги по підбору поршневих кілець до поршня і гільзи.
2) Записати в бланк звіту характеристику поршневих кілець та їх основні розміри.
3) Заміряти і записати в звіт висоту компресійних і маслознімальних кілець.
4) Вставити кільце у гільзу і заміряти зазор у замку для компресійних і маслознімальних кілець.
5) Приладом перевірити прилягання поршневих кілець до стінок
гільзи циліндра.
6) Перевірити пружність поршневих кілець, приладом.
7) Скласти звіт згідно з формою.
8) Забезпечити організаційно-технічні обслуговування робочого місця.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1) До чого може привести наявність більших або менших за норму зазорів у замку кілець?
2) До чого може привести менша за норму пружність поршневих кілець?
3) Як можна приладом перевірити прилягання поршневих кілець?
Лабораторна робота №6
Тема: Комплектування деталей кривошипно-шатунного механізму двигуна.
Мета роботи: формування знань і умінь з технології комплектування деталей кривошипно-шатунного механізму двигуна з обміром деталей.
Устаткування й оснащення робочого місця:
Стіл лабораторний.
Мікрометр МК-50. ГОСТ 6507-80.
Важільна скоба СР-50. ГОСТ 11098-75.
Широкошкальний мініметр. ГОСТ 5584-61.
Набір кінцевих мір довжини. ГОСТ 9038-72.
Нутромір індикаторний НИ-50. ГОСТ 868-72
Зміст роботи.
Ознайомлення з вимогами технічних умов (ТУ). Заповнення характеристики деталей.
Вимірювання діаметру поршневого пальця.
Вимірювання діаметрів отворів у бобишках поршня.
Вимірювання діаметру отвору у втулці верхньої головки шатуна.
Вимірювання діаметру отвору верхньої головки шатуна.
Складання звіту.
Порядок виконання роботи.
Заповнити характеристику вузла, вибравши з технічних умов номінальні розміри деталей.
Мікрометром виміряти діаметр поршневого пальця. Отриманий розмір використати для підбору блока кінцевих мір довжини.
ПРИМІТКА: складають блок кінцевих мір так, щоб кількість плиток була найменшою. Плитки, підібрані для блока, обов'язково притирають між собою, дотримуючись певної обережності, щоб не пошкодити їх поверхні.
Встановити блок кінцевих мір на столик мініметра. Регулювальною гайкою, пересуваючи столик у вертикальному напрямку, виставити стрілку головки мініметра на нульове значення шкали. Вийняти блок кінцевих мір. (Перед тим потрібно зафіксувати положення столика).
Відкрутити ковпачок важільної скоби. Встановити набраний блок кінцевих мір між робочими поверхнями скоби. Обертаючи регулювальну гайку, виставити стрілку приладу на нульове значення шкали. Зафіксувати положення стрічки. Вийняти блок кінцевих мір.
За допомогою мініметра виміряти діаметр пальця у тих місцях, де він спрягається з отворами у бобишках поршня. Записати найменше значення у паспорт вимірів.
З допомогою важільної скоби виміряти діаметр пальця у тому місці, яке спрягається із втулкою верхньої головки шатуна. Записати найменше значення у паспорт вимірів.
Виставити номінальний розмір отвору у бобишці поршня на мікрометрі. По мікрометру настроїти нутромір. Нутроміром виміряти діаметри отворів у бобишках поршня. Записати найбільше значення у паспорт вимірів.
Нутроміром виміряти діаметр отвору втулки верхньої головки шатуна. Записати найбільше значення у паспорт вимірів.
Контрольні питання і завдання
Пояснити призначення і сутність комплектування деталей.
Як довідатися приналежність шатуна до визначеної розмірної групи?
Лабораторна робота № 7
Тема: Нормування ремонтних робіт
Мета: Навчитись правильно нормувати всі види ремонтних робіт
Зміст роботи:
Вивчити вихідні дані й усвідомити мету операції (роботи), призначити склад операції, підібрати устаткування, пристосування, інструмент (ріжучий і вимірювальний), матеріали, призначити режим роботи і пронормувати операцію.
Особливості нормування ремонтних робіт. Слюсарні розбірно-складальні, зварювальні, ковальські, термічні, бляхарські і малярські роботи (ручні) займають значне місце при капітальному ремонті автомобілів і мають суттєвий вплив на формування якості й ефективність ремонту.
Технічно обґрунтована норма штучного часу, установлювана на операцію ручної роботи, включає: неповний оперативний час; допоміжний час, зв'язаний з установкою, кріпленням (відкріпленням і зняттям) і вимірами; час організаційно-технічного обслуговування робочого місця і відпочинку виконавця (додаткове).
Основний час ручної роботи і частина допоміжного часу, зв'язаний з переходом (узяти, покласти, уставити, зрушити, сполучити й ін.), складають неповний оперативний час (t'on), яке визначається по нормативах.
У таблицях нормативів неповний оперативний час установлений на одиницю параметра основної роботи (1 кг, 1 мм, 1 шт., 1 м2, 1 дм2 і т.п.) і комплекс прийомів до хвилинах.
У зв'язку з цим при нормуванні ремонтних робіт необхідно чітко визначати зміст нормованої операції й умови, у яких вона виконується.
Основними факторами, що визначають тривалість зварювання, є: товщина виробів, що зварюються; вид і режим зварювання; довжина шва.
Основний час, тобто час утворення звареного шва, може бути визначене по нормативах (на 1 м шва) чи розрахунковим шляхом.
