3. Характеристика глобальної мети, місії та завдань організації

Глобальна мета – характеризує погляд на причину існування організації з точки зору суспільства, це уявлення про суспільне призначення організації. Організація зазвичай повинна мати одну глобальну мету, тобто таку мету, яка б визначила бажаний стан організації в цілому через значний проміжок часу. Іноді глобальну мету називають місією організації. Будь-яка глобальна мета організації формується в результаті компромісного рішення достатньо сильного конфлікту, який існує в будь-якому суб'єкті управління між ,як мінімум, двома основними його складовими: 1.Топ-менеджери організації. 2. Працівники організації.

4. Традиційний процес постановки цілей

Процес формування організаційних цілей достатньо складний і трудомісткий, тому здійснюється в кілька етапів: 1. Аналіз факторів, які впливають на постановку цілей (бажання суб'єктів управління, аналіз можливостей організації, варто розглянути перелік товарів, собівартість, виведення на ринок нових видів продукції; аналіз стану зовнішнього середовища, оскільки він охоплює цілий комплекс мікро- та макрофакторів діяльності організації).

2. Постановка генеральної мети організації. В основі цього етапу визначення місії організації та результатів аналізу факторів, які впливають на постановку цілей. У формулюванні генеральної мети необхідно дотримуватись усіх вимог, висунутих до її якості, звернувши особливу увагу на конкретність і значущість. 3. Структуризація генеральної мети за напрямами та видами діяльності, термінами й іншими ознаками.

4. Розробка цілей структурних підрозділів організації.

При формулюванні цілей дотримуються таких правил.

1) Цілі повинні бути досяжними, тому що нереальна для досягнення ціль зумовлює демотивацію працівників і втрату ними основного орієнтира. Для того, щоб намічені цілі були стимулом організації у використанні наявного потенціалу, вони мають відповідати критерію: "важко, але можливо".

2) Цілі повинні бути гнучкими: сформулювати їх потрібно так, щоб можна було забезпечити коригування відповідно до тих змін, які відбуватимуться в оточенні.

3) Цілі мають підлягати вимірюванню: кількісний вимірник дає змогу оцінити рівень їх досягнення.

4) Цілі повинні бути конкретними, чітко визначати терміни і виконавців. Чим конкретніша ціль, тим легше вибрати відповідну стратегію її реалізації.

5) Цілі мають бути сумісними.

При формулюванні цілей мають бути враховані такі основні характеристики цілей:

— конфліктність: зв'язок між цілями такий, що досягнення однієї цілі заважає досягненню іншої;

— комплементарність: досягнення однієї цілі полегшує досягнення іншої;

— індиферентність: цілі не впливають одна на одну.

Таким чином, цілі є обов'язковою умовою успішного функціонування та виживання організації в перспективі, але зробити правильний стратегічний вибір можна тільки за умови відповідно сформульованих цілей розвитку організації.

5. Сутність, компоненти та рівні стратегії. Складові корпоративної стратегії

Можна також виокремити дві основних концепції стратегії — філософську та організаційно-управлінську.

Філософська концепція наголошує на загальному значенні стратегії для підприємства. Стратегію можна розглядати як філософію, якою має керуватися організація, що її має.

З цієї точки зору стратегія це:

1)позиція, спосіб життя, що не дає зупинитися на досягнутому, а орієнтує на постійний розвиток;

2)інтегральна частина менеджменту, що дозволяє усвідомити майбутнє;

3)процес мислення, інтелектуальні вправи, які потребують спеціальної підготовки, навичок і процедур;

4)відтворювана цінність, що дає змогу досягти найкращих результатів активізацією діяльності всього персоналу.

Організаційно-управлінська концепція стратегії пов’язана з конкурентними діями, заходами та методами здійснення стратегічної діяльності на підприємстві.

До такого підходу наближається таке визначення: «стратегія — це загальний, всебічний план досягнення цілей». Ототожнення стратегії й плану випливає з теорії ігор, де стратегія — це план дій у конкретній ситуації, що залежить від вчинків опонента.

Стратегія — це специфічний управлінський план дій, спрямованих на досягнення встановлених цілей. Вона визначає, як організація функціонуватиме та розвиватиметься, а також яких підприємницьких, конкурентних і функціональних заходів і дій буде вжито для того, щоб організація досягла бажаного стану.

Ключовими компонентами стратегії є:

І. цілі,

ІІ. вказівки для прийняття рішень,

ІІІ. основні етапи процесу планування.

Стратегічний план включає:

1)Визначення місії організації (місія - основна загальна мета організації)

2)Вибір цілей організації (Цілі виробляються для здійснення організацією її місії.)

3)Оцінка і аналіз зовнішнього середовища (являє собою процес, за допомогою якого керівництво оцінює зміни у зовнішній середовищі і вивчає зовнішні можливості та небезпеки, які можуть допомогти або утруднити досягнення цілей організації.

4)Аналіз зовнішнього середовища дає організації час для прогнозування можливостей, час для складання плану на випадок непередбачених обставин. Управлінське обстеження сильних і слабких сторін

5)Аналіз стратегічних альтернатив ( обмежене зростання, зростання, скорочення, поєднання стратегій)

6)Вибір стратегії

7)Реалізація стратегії

8)Оцінка стратегії.

Корпоративна стратегія - це загальний план управління диверсифікованою компанією. Вона охоплює всі напрямки діяльності компанії. Загальний стратегічний план розробляється на проміжок часу, як правило, до п'яти років і відображає положення, яке компанія хоче займати в найближчі роки. По суті, визначення корпоративної стратегії - це ухвалення рішення та вибір загального напрямку розвитку організації.

Стратегія бізнесу зазвичай розробляється на рівні стратегічного елемента бізнесу або на рівні окремого продукту, вона підкреслює важливість конкурентної позиції продукту або послуги корпорації в конкретному сегменті галузі або ринку, що обслуговується даним елементом бізнесу. Таким чином, стратегія бізнесу спрямована на підкріплення конкурентної позиції стратегічних елементів бізнесу.

Функціональна стратегія пов'язана з такими функціональними сферами фірми, як виробничі процеси, маркетинг, фінанси, людські ресурси, дослідження і розробки. Це підхід, який використовується кожної функціональної сферою для досягнення корпоративних цілей і цілей бізнесу окремого підрозділу стратегічно, шляхом максимізації продуктивності ресурсів.