Тема 5. Утворення національного університету «одеська юридична

АКАДЕМІЯ» – НАЙВАЖЛИВІШИЙ ЕТАП У ФОРМУВАННІ СУЧАСНОЇ ОДЕСЬКОЇ ШКОЛИ ПРАВА.

План

1. Основні етапи становлення та розвитку Одеської школи права після проголошення

незалежності України.

2. Розвиток та утворення інститутів та факультетів Національного університету «Одеська

юридична академія».

3. Розвиток та утворення відокремлених структурних підрозділів Національного університету

«Одеська юридична академія».

4. Утворення та діяльність Міжнародного гуманітарного університету.

5. Юридична клініка НУ ОЮА – центр надання безоплатної юридичної допомоги.

6. Розвиток матеріально-технічної та наукової бази Національного університету «Одеська

юридична академія».

1. Основні етапи становлення та розвитку Одеської школи права після проголошення незалежності України.

Нового імпульсу юридичній освіті надало проголошення України у 1991 році незалежною демократичною державою. У зв’язку з реформою правової системи та зміцненням демократичних основ державності України, особлива роль на­лежить підготовці юридичних кадрів, які були б спроможні працювати в нових умовах. Зміни в економіці, а також новий етап розвитку соціальних і політичних відносин зумовили не­обхідність кардинальної зміни як організації, так і змісту юри­дичної освіти, орієнтованої на підготовку спеціалістів, які в змозі працювати не тільки в державному апараті і правоохоронних органах, але й на підприємствах малого бізнесу, в акціонер­них товариств, у структурах місцевого самоврядування тощо. Виникла необхідність створення нових освітніх структур, які включали в себе як традиційні структурні навчальні підрозді­ли, так і інші інститути підвищення кваліфікації, відділення післядипломної підготовки, підготовчі відділення тощо.

З цією метою з 1 вересня 1993 року на основі рішення вченої ради Одеського державного університету юридичний факультет був перетворений на Юридичний інститут (Юридичний інститут ОДУ – створено наказом ректора Одеського держуніверситету № 19-02 від 30 липня 1993 року і зареєстровано рішенням виконкому Одеської міської Ради народних депутатів № 592 від 1 липня 1993 року.), який став не тільки спадкоємцем кращих традицій факультету, але і отворив умови для введення конкретних спеціалізацій з урахуванням інтересів спеціалістів різних галузей юридичних знань, а також попиту юридичних кадрів.

У відповідності зі своїм Статутом Юридичний інститут ОДУ в складі університету став автономним навчальним, науковим та культурним зак­ладом, що об’єднував факультети, кафедри, науково-дослідницькі лабора­торії, допоміжні служби, які забезпечували підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації у сфері державознавства та правознавства. Інсти­тут став юридичною особою, Його створенню передувала велика організаційно-підгоговча робота.

У Статуті Юридичного інституту ОДУ були визначені такі основні завдання Інституту:

- підготовка висококваліфікованих спеціалістів у сфері загального правознавства, державного управління, правової роботи у державних і підприємницьких структурах, консультантів з питань управління, менед­жерів, спеціалістів для роботи в державному апараті, органах внутрішніх справ, юстиції, прокуратури, суду та адвокатури;

- перепідготовка і підвищення кваліфікації спеціалістів за спеціаль­ностями, які забезпечуються Інститутом з урахуванням потреб замовників;

- організація і проведення фундаментальних, пошукових та при­кладних наукових досліджень у галузі права і управління з метою поглиб­лення теоретичних знань та вирішення практичних юридичних, еконо­мічних, виробничих і соціально-політичних проблем;

- розробка науково-обгрунтованих рекомендацій і здійснення екс­пертних та консультаційних робіт у галузі правової, економічної та підприєм­ницької діяльності за замовленням державних органів, установ приватних і державних підприємств, кооперативів, інших організацій;

- підготовка кандидатів та докторів наук у галузі права, економі­ки, соціології та політичних наук;

- видавницька діяльність, підтовка навчальних посібників і підручників, науково-дослідницької, методичної та іншої літе­ратури у відповідності з програмою діяльності Інституту;

- сприяння розвитку традицій української національної школи юристів, розширенню наукових знань; культурно-просвітницька робота;

- здійснення різноманітних форм господарської, підприємницької та іншої діяльності.

Значною мірою було змінено підхід до організації юри­дичної освіти, визначення її змісту і соціальної орієнтації. Ос­новними напрямками реформи юридичної освіти були:

- введення в юридичну освіту пріоритету загальнолюдсь­ких цінностей, потреб, інтересів і прав людини;

- поступовий перехід від вивчення галузей права до вив­чення наукових теорій, які відбивають досягнення світової циві­лізації в галузі права;

- формування юридичного мислення і нолітико-право- вих переконань на основі визнання пріоритету міжнародного права і поваги прав кожного народу;

- забезпечення пріоритетного вивчення «юридичної діяльності» замість механічного оволодіння знанням правових норм. В основу вивчення юридичної науки покладено прин­цип «діяльності через діяльність»;

- здійснення фундаментальної спеціалізації юридичної ос­віти з урахуванням дйсних потреб практики, яка знаменує розширення і поглиблення зв’язків юридичної науки з різни­ми галузями гуманітарних, природних і технічних наук.

Змінилась також і спеціалізація студентів. Для найповнішо­го вирішення всіх проблем, пов’язаних з підготовкою спеціалістів широкої спеціалізації, за ініціативою Юридичного інституту в його структуру було додано три факультети: державного будівництва і управління (декан доцент Б. А. Пережняк); правосуддя і право­вої роботи в народному господарстві (декан професор О. О. По­грібний); прокурорсько-слідчий (декан – доцент Н. А. Мирошниченко, а з вересня 1994 року – доцент Ю. Є. Полянський).

З травня 1997 року деканом прокурорсько-слідчого факультету знову призначається доцент Н. А. Мирошниченко.

Надалі неоціненний внесок в історію ство­рення та розвитку університету зробив Сергій Васильович Ківалов. Сергій Васильович Ківалов – відомий український політик, державний та громадський діяч, народний депутат України III-VII скликань, президент Національного університету «Одеська юридична академія», доктор юридичних наук, професор, академік, заслуже­ний юрист України, керівник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України, академік Національ­ної академії педагогічних наук України, голова Комітету Верховної Ради України з питань верховенства права та правосуддя, широко відомий в Україні та за її межами фахівець з адміністративного права та процесу, митного права, теорії державного управління.

У 1996 р. захистив докторську дисертацію на тему: «Організа­ційно-правові основи митної справи в Україні». Цього ж року була створена перша в Україні кафедра морського і митного права, яку очолив Сергій Васильович. У 1997 р. йому присвоєно звання про­фесора.

У травні 1997 р. колектив Юридичного інституту обрав С. В. Ківалова ректором цього навчального закладу. В грудні 1997 р. поста­новою Кабінету Міністрів України інститут був реорганізований в Одеську державну юридичну академію, яку очолив С. В. Ківалов.

У квітні 2003 р. його обрано академіком Академії педагогічних наук України, у 2010 р. – дійсним членом (академіком) Національ­ної академії правових наук України.

За плідну і сумлінну діяльність С. В. Ківалов відзначений ба­гатьма нагородами та відзнаками: «Заслужений юрист України» (1998), повний кавалер ордена «За заслуги» (1997, 1999, 2002), орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2004, 2011), «Почесний працівник прокуратури України» (2000), лауреат Премії імені Ярослава Мудрого (2011), лауреат Державної премії України в галузі освіти (2011), йому присвоєно класний чин державного радника юстиції І класу (2010) тощо.

У 1998 році до Адміністрації Президента України, Ка­бінету Міністрів України, Міністерства освіти України голо­вами Одеської, Миколаївської, Херсонської, Кіровоградської об­ласних державних адміністрацій та Головою Кабінету Міністрів Автономної Республіки Крим було внесено пропозицію про нагальну необхідність створення на базі Юридичного інститу­ту Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова нового навчального закладу –

Одеської державної юридичної академії.

Створення академії було продиктоване об’єктивною необхідністю впорядкування юридичної освіти в регіоні та за­доволення зростаючої потреби у підготовці фахівців для Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури Украї­ни, Міністерства внутрішніх справ України, Митної служби України, владних структур областей півдня України. Ця мета була реалізована постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1997 року № 1350 «Про утворення Одеської державної юридичної академії». Академія стала наступницею традицій, які склалися з початку існування Рішельєвського ліцею, юридичного факультету, а згодом – Юридичного інституту ОДУ, студенти і викладачі якого у повному складі перейшли до но­вої структури.

Трудовим колективом Одеської державної юридичної академії ректором був обраний професор С. В. Ківалов. Одеська державна юридична академія з 1 січня 1998 року почала функціонувати у складі трьох факультетів: факультету державного управління та міжнародно-правових відносин (декан доцент Б. А. Пережняк), факультету цивільного права та підприємництва (декан доцент І. А. Дрішлюк), судово-прокурорського факультету (декан доцент Н. А. Мірошниченко).

Факультети включали 21 кафедру. Так, на факультеті державного управління та міжнародно-правових відносин функціонували такі кафедри: кафедра морського і митного права (завідувач професор Є. В. Додін), кафедра теорії держави і права (завідувач про­фесор О. В. Сурілов, з 1999 р. – професор Ю. М. Оборотов), кафедра історії держави і права (завідувач доцент В. П. Глиняний, з 2009 р. – професор М. Р. Аракелян), кафедра конституційного права (завідувач професор М.П. Орзіх, з 2011 р. – професор А.Р. Крусян), кафедра адміністративного права та управління (завідувач професор С. В. Ківалов), кафедра соціальних теорій (завідувач профе­сор Л.І. Кормич), кафедра філософії (завідувач професор О. А. Івакін), кафедра міжнародного права і міжнародних відносин (завідувач доцент М. Ю. Черкес, з 2010 р. – доцент М. І. Пашковський).

Факультет цивільного права і підприємництва включав кафедру підприємницького та комерційного права (завідувач на той час до­цент І. І. Каракаш). Пізніше кафедра була реорганізована в кафедру господарського права та процесу, яку зараз очолює профе­сор О. П. Подцерковний, кафедру цивільного процесу (завідувач професор Ю. С. Червоний, пізніше професор Р. М. Мінченко), кафедру трудового права та соціального забезпечення (завідувач професор Г. І. Чанишева), кафедру іноземних мов (завідувач професор В. Г. Таранець, пізніше – професор В. Я. Мизецька), кафедру цивільного права (завідувач професор Є. О. Харитонов), кафедру аграрного, природоресурсного та екологічного права (завідувач професор О. О. Погрібний, з 2003 р. – профе­сор І. І. Каракаш).

На судово-прокурорському факультеті діяли кафедра криміналістики (завідувач до­цент В.В. Тіщенко), кафедра кримінології та кримінально-виконавчого права (завідувач до­цент В.М. Дрьомін), кафедра кримінального процесу (завідувач доцент Ю.П. Аленін), ка­федра кримінального права (завідувач профе­сор Л. В. Багрій-Шахматов, пізніше – професор В.О. Туляков), кафедра правової педагогіки і психології (завідувач професор А. І. Паньков), кафедра організації судових та правоохорон­них органів (завідувач професор Ю. Є. Полянський), кафедра фізичного виховання (завідувач О. Г. Каліберда, пізніше – доцент І. В. Мороз).

З моменту утворення університету для здійснення планомірної підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів вищої кваліфікації були створені відділ аспірантури і докторантури (завідувач Г. А. Морозова), магістратура державної служби. В 1998 році деканом магістратури державної служби була призначена професор Л. Р. Біла-Тіунова, пізніше – професор К. М. Вітман.

Підготовку абітурієнтів здійснювало відділення з підготовки до вступу у вищі навчальні заклади (завідувач відділення профе­сор Л. К. Царьова, з 2008 р. – доцент О. М. Пи­саренко).

З метою вдосконалення навчального процесу в університеті, виховання висококваліфікованих юристів поступово почали створюватися нові кафедри і факультети, інші структурні підрозділи.

У 2000 р., враховуючи вагомий внесок у розвиток національної вищої освіти і науки, Указом Президента України № 601/2000 Одеській державній юридичній академії було надано статус національної.

А вже 2 вересня 2010 року Указом Президента України № 893/2010 академія була реорганізована у Національний університет «Одеська юридична академія».

В даний час університет має у своєму складі 9 факультетів (цивільної та господарської юстиції, судово-адміністративний, підготовки слідчих органів внутрішніх справ, міжнародно- правових відносин та юридичної журналістики, соціально-правовий, адвокатури, правової політології та соціології, заочного і вечірнього навчання, заочного навчання № 2), 3 інститути (прокуратури та слідства, підготовки профе­сійних суддів, Київський інститут інтелектуальної власності), 9 факультетів та навчальних цент­рів (Сімферопольський факультет, Миколаїв­ський комплекс, Криворізький факультет, Нікопольський факультет, Чернівецький факультет, Черкаський факультет, Івано-Франківський факультет, Тираспольська філія). Навчання здійснює 51 кафедра, де працюють висококваліфіковані викладачі, серед яких по­над 600 докторів наук, професорів, кандидатів наук, доцентів.

Академік Сергій Васильович Ківалов є пре­зидентом університету, посаду ректора займає професор Володимир Васильович Завальнюк. Першим проректором – проректором з навчально-методичної роботи є професор Мінас Рамзесович Аракелян, проректором з виховної роботи та організації навчального процесу у відокремлених структурних підрозділах є про­фесор Юрій Євгенович Полянський, проректо­ром з наукової роботи – професор Віктор Мико­лайович Дрьомін, проректором з міжнародних зв’язків – професор В’ячеслав Олексійович Туляков, проректором з адміністративно-господарської роботи – Микола Федорович Крикливий.

За весь період свого розвит­ку Національний університет «Одеська юридич­на академія» став центром юридичної освіти, культури, науки України, провідним вищим на­вчальним закладом, який здійснює підготовку висококваліфікованих правознавців, і як учас­ник Великої Хартії університетів і Асоціації європейських університетів ставить за мету підняття вітчизняної гуманітарної сфери знань на якісно новий рівень.