4.1 Основні поняття врахування ризику при оцінці ефективності інвестиційних проектів

Під інвестиційним ризиком слід розуміти імовірність втрати очікуваної корисності в результаті інвестиційної діяльності. Економічна і політична нестабільність у країнах, що розвиваються, зумовлює високий рівень ризику країни. Ризик країни — ризик інвестування коштів у корпоративні та державні цінні папери, котрі емітуються підприємствами або державою з нестійким соціальним і економічним станом.

Для визначення найвпливовіших факторів необхідно провести їх ранжування за ступенем впливу на очікувану подію. Для розв'язання проблеми врахування комплексного впливу ряду факторів на ризикованість інвестиційних проектів необхідно провести систематизацію та класифікацію ризиків у реальному інвестуванні, що дасть змогу детальніше вивчити види ризиків, визначити їх місце та взаємодію в системі впливу збурюючих факторів на інвестиційний процес, провести ефективніший пошук шляхів мінімізації ризиків. Кількісний аналіз ризику є досить складним процесом і включає кілька стадій:

1. Вибір методу аналізу.

2. Групування країн залежно від можливості дефолту або зміни

режиму.

3. Вибір механізму реструктуризації.

Шість найпоширеніших методів аналізу:

— індекс ділового ризику (BERI);

— індекс журналу "Institutional Investor";

— індекс агентства Euromoney;

— статистичні методи, що використовують внутрішні макроекономічні

показники країни (CRA);

— метод машинної імітації

— системний аналіз.

4.2 Оцінка фінансових ризиків в інвестиційній діяльності підприємства

Фінансовий ризик в економічній діяльності — це об'єктивний фактор, зумовлений дією стохастичних причин і чинників, зокрема конфліктністю ситуації прийняття рішень, невизначеністю цілей і наслідків дій, відсутністю повної та. об'єктивної інформації щодо процесів, які відбуваються тепер чи постануть у майбутньому. Більшості фінансових або техніко-економічних рішень притаманна наявність багатьох невизначеностей. Фінансовий ризик завжди потенційно небезпечний. Але ще небезпечнішою від ризику є невизначеність. Фінансовий ризик можна оцінити й виміряти і все-таки прийняти рішення. Але це не стосується невизначеності. Невизначеність повинна бути перетворена у ризик, а останній має бути підданий детальному аналізу. Тому в умовах, коли діють два фактори невизначеності — невизначеність вхідної інформації і невизначеність наслідків дій, — функції системи підтримки прийняття фінансового рішення в основному концентруються в напрямку подолання цих невизначеностей.

Фактори, які стосуються фінансового ризику і впливають на його рівень, умовно можна поділити на дві групи: об'єктивні й суб'єктивні:

 До об'єктивних факторів належать ті, що безпосередньо не залежать від дій керівництва підприємства (фірми), але повинні враховуватися при підготовці й прийнятті рішень, наприклад, інфляційні процеси, дії конкурентів, політичні й економічні кризові явища, екологічні вимоги, митні пільги, режим найбільшого сприяння, можливість діяти у вільних економічних зонах, зміни в податковій політиці держави тощо.

 Група суб'єктивних факторів характеризує саме підприємство (фірму) та внутрішні умови його функціонування, зокрема виробничий потенціал, наявність висококваліфікованих працівників та управлінського персоналу, організацію діяльності фірми, наявність кооперованих зв'язків, рівень технології тощо.