1.3 Тео інноваційного проекту

Для ефективного вкладення капіталу необхідна попередня підготовка техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) інноваційного проекту: чим більше вірогідної та грамотно оформленої інформації про підприємство (проект) одержить інвестор, тим менше на нього чекає ризику на етапі реалізації проекту. Оскільки інновації за своїм змістом і складом наближаються до реальних інвестицій, то насамперед реальні інвестиційні проекти потребують розробки ТЕО, ЦЕ У ПЕРШУ ЧЕРГУ:

 інвестування виробничих фондів з тривалими строками амортизації, вкладення коштів у товарно-матеріальні запаси та інші оборотні активи з метою розширення виробництва, вкладення коштів в нематеріальні активи.

Передінвестиційна фаза

 визначення інвестиційних можливостей, аналіз альтернативних варіантів та остаточний вибір, розробка техніко-економічного обґрунтування,

Інвестиційна фаза:

 проведення узгоджень, укладення контрактів, розробка проектно-кошторисної документації, будівництво, реконструкція або переоснащення, підготовка експлуатаційних кадрів, пуско-налагоджувальні роботи.

Експлуатаційна фаза:

 введення в експлуатацію, доведення до проектної потужності, витрати на підтримання діючих потужностей, витрати на оновлення основних фондів.

На етапі попереднього техніко-економічного обґрунтування вивчаються різні економічні альтернативи: ринку та потужності підприємства, попиту та ринку, маркетингу та збуту, виробничої програми підприємства та матеріальних витрат, технологічної частини проекту, економічних наслідків, включаючи розрахунки комерційної ефективності.

За результатами попереднього техніко-економічного дослідження робляться такі висновки: техніко-економічне обґрунтування (тео) інновацій є основним документом, що доводить доцільність та ефективність інвестицій в зазначений проект. У ньому деталізується та уточнюються рішення, прийняті на стадії передпроектних обґрунтувань інвестицій: технологічні, проектно- кошторисні, конструктивні, природоохоронні, достовірно оцінюються екологічна, санітарно-епідеміологічна та експлуатаційна безпека проекту, а також його економічна ефективність та соціальні післядії.

В остаточному висновку висвітлюються такі параметри проекту:

 загальна характеристика підприємства, виробнича потужність підприємства,

база сировини, постачальники основних та допоміжних матеріалів, екологічна характеристика, фінансове забезпечення оцінки результатів діяльності, оцінка ринку збуту продукції, загальні висновки щодо переваг та недоліків проекту порівняно з аналогами вітчизняної та зарубіжної практики.

2.1 Поняття терміну «інновація»

У літ. «інновація» (далі «І») – перетв. наук.-техн. прогресу в реальний виріб(продукти, технології). Різні автори трактують це поняття залежно від об’єкта й предмета свого дослідження.

Б. Твіст: «І» процес, у якому винахід здобуває економічний зміст; Ф. Ніксон: «І» заходи, через які на ринку з’являються нові і поліпшені устаткування; Б. Санто: «І» економ. процес, що приводить до ств. кращих виробів та може привести дод. дохід; Й. Шумпетер: «І» нова комбінація виробн. факторів, мотивована підприємницьким духом.

Відповідно до міжнародних стандартів «І» це кінцевий результат інноваційної діяльності, що одержав втілення у вигляді нового або вдосконаленого продукту, що впроваджено на ринок або технологічного процесу, що використовується в практичній діяльності.