2. Розробка регламенту пошуку

Під регламентом розуміємо програму дій, що визначають:

• предмет пошуку та попередня перевірка на новизну;

• ретроспективність;

• класифікаційні рубрики;

• джерела інформації;

• експертиза знака на патентну чистоту.

2.1. Визначення предмета пошуку

Попередня перевірка на новизну

Розроблене дизайнером позначення являє собою знакову композицію і складається з графічних, шрифтових, словесних елементів або їх комбінації, виконаних у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів. Таким чином, предметом пошуку є всі складові знака і саме їх необхідно, кожне окремо, перевірити на новизну за візуальними, семантичними або фонетичними мотивами. Перевірку на новизну виконують за допомогою інформаційної системи «АНТИПЛАГІАТ» як в текстовому редакторі, так і в редакторі зображувальних елементів. Наприклад, позначення для спілки молодих дизайнерів «Творче коло» необхідно перевірити на новизну графічного елемента – стилізованого зображення олівця (візуальний мотив) та фонетичний мотив – словесна частина знака «творче коло». Зібрану інформацію систематизують у вигляді додатків (Див. Додаток 1. Аналоги. Прототип 1).

Попередню перевірку розробленого позначення на новизну необхідно проводити на самій ранній стадії розробки, з метою виключення можливості такого явища, як схожість та тотожність з вже зареєстрованими знаками. Крім цього, пошук серед зареєстрованих знаків в патентних фондах дає дизайнеру уяву про сучасні тенденції в галузі товарних знаків.

Джерелом пошуків знаків, що охороняються, є офіційні публікації в бюлетені «Промислова власність» у розділі «Товарні знаки».

2.2. Ретроспективність пошуку

Ретроспектива, або глибина пошуку, залежить від завдання патентних досліджень. Для встановлення новизни знака достатньо переглянути джерела патентної інформації на глибину 10 років – цей термін є достатнім і відповідає терміну дії свідоцтва на знак. Але треба враховувати, що деякі знаки «живуть століттями»(«Зінгер», «Нестле» - наприклад) і відсутність їх у реєстрі не означає, що вони не впливають на факт встановлення новизни нового позначення.

В разі перевірки на патентну чистоту вже недостатньо 10-річного терміну. Позначення необхідно перевіряти на глибину 20 років і глибше, з залученням більшої кількості джерел інформації.

2.3. Класифікаційні рубрики

Як відомо, знак існує для маркування певного виду товару, або послуги. З метою ефективного пошуку позначень відносно товару або послуг треба застосовувати класифікатори.

В галузі товарних знаків є Міжнародна класифікація товарів і послуг (МКТУ). Дана класифікація розроблена згідно з Ніццькою угодою про міжнародну класифікацію товарів і послуг у 1957 році з подальшим внесенням змін і уточнень кожні 3-5 років. Зараз існує 9-та редакція, україномовна, складена за функціональним принципом.

Перелік класів товарів і послуг нараховує 45 класів. Товарам надано 35 класів, послугам – 10. Взявши за основу ключові слова, можна визначити приналежність товару (послуги) до того чи іншого класу.

Наприклад: Для салону –перукарні розроблено позначення «Lilu». Ключові слова: послуги, гігієнічне та косметичне обслуговування. За допомогою абеткового покажчика класів знаходимо відповідний клас – 44, в якому згруповані лікарські та медичні послуги взагалі. Далі за допомогою класифікатора уточнюємо всі рубрики для послуг, що надає салон-перукарня:

Масаж/послуги/ М0006

Солярії/послуги/ С0030

Татуювання Т0005

Візажист/послуги/ В0054

Перукарні П0042

За визначеним класом та визначеними класифікаційними рубриками робимо патентний пошук знаків у інформаційних джерелах.

2.4. Джерела інформації

Як вже зазначалось, до інформаційних фондів входять масиви патентної інформації, рекламні проспекти, комерційна інформація, періодичні видання та спеціальні видання, присвячені дизайну.

Знайомство з інформаційними фондами забезпечує розробника різноманітними відомостями як юридичного, так і бібліографічного характеру, необхідних для попереднього аналізу на новизну та водночас виключає дублювання вже існуючих знаків, попереджує порушення прав власника.

Крім офіційних бюлетенів Укр. Патенту «Промислова власність», необхідно переглянути журнали, присвячені міжнародній реєстрації товарних знаків, таких, як, наприклад: «Les Marques Internationals» та абетковим покажчиком до нього, що випускає у Женеві Всесвітня організація Інтелектуальної Власності (ВОІВ). Пошук зареєстрованих товарних знаків виконується у межах визначених класів та класифікаційних рубрик.

Зібрані матеріали систематизуються у вигляді додатків (Див. Додаток 2. Аналоги).

5. Експертиза знака

на патентну чистоту

Відібраний масив інформації представляє собою всі аналогічні рішення знакової композиції для товарів або послуг певного виду (Див. Додаток 1. Аналоги. Прототип 2).

Для проведення заключного етапу експертизи знака на патентну чистоту з систематизованого масиву інформації вилучаються знакові композиції аналогічного призначення (фірмові знаки) та знакові композиції, які мають схожі елементи з розробленим позначенням, але існують для інших функціональних процесів.

Систематизований масив аналізується з точки зору наявності тотожних елементів (аналогічний шрифт, аналогічна композиція, аналогічний графічний елемент, аналогічний шрифтовий блок, тощо).

В разі виявлення тотожних елементів, розроблене позначення корегується і вже відкориговане позначення необхідно ще раз перевірити в системі «АНТИПЛАГІАТ», і це надасть можливість зробити висновок про патентоспроможність і новизну знака.

Література

1. Інтелектуальна власність в Україні: правові заходи та практика – Наук.-практ. вид.: у 4-х т. Ред. О.Д. Святоцького – Т.1: Право інтелектуальної власності / С.О. Довгий, В.С. Дроб’язко, В.О. Жаров та інші; За ред. В.М. Литвин. – К. Видавничий Дім «Ін ЮРС», 1999 – 500 с.

2. Інтелектуальна власність в Україні: правові заходи та практика – Наук.-практ. вид.: у 4-х т. Ред. О.Д. Святоцького – Т.3: Промислова власність. За ред. В.Л. Петрова, В.О. Жарова. – К. Видавничий Дім «Ін ЮРС», 1999 – 654 с.

3. Торкатюк В.И. Авторское право.: Учебное пособие. – К.: ИСИО, 1995 – 336 с.

4. Дахно И.И. «Патентоведение». – Харьков: Ксилон, 1997 – 313 с.

5. Г.А. Казачкова, А.А. Минаев. Использование методов математической статистики при анализе существенных признаков художественно-конструкторских решений, заявленных в качестве промышленных образцов. НПО «Поиск». М., 75 с.

6. Международная класификация промышленных образцов.

7. Международная класификация товарных знаков.

8. Закон України «Про авторське право і суміжні права» №3792-XII від 23 грудня 1993 року.

9. Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» №3688-XII від 15 грудня 1993 року.

10. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» №3687-XII від 15 грудня 1993 року.

11. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» №3689-XII від 15 грудня 1993 року.

12. Державний стандарт України. Патентні дослідження. Основні положення та порядок проведення ДСТУ 3575-97 Київ, 1997 р.

13. Постанова Кабміну №784 «Про мінімальні ставки авторської винагороди за використання творів літератури і мистецтва» від 18 листопада 1994 р.

Додаток А

Приклад виконання

розділу дипломної записки спеціаліста

«Визначення патентоспроможності»

Визначення патентоспроможності

Патентоспроможність дипломної роботи спеціаліста за темою «Дизайн проект інтер’єрів холу четвертого корпусу ЧДТУ» може бути встановлене в разі наявності новизни у всіх об’єктах проектування, що входять до її складу.

В даній роботі об’єктами інтелектуальної власності, що потребують перевірки на новизну є:

1. авторська графіка (начерки інтер’єру холу, далі - начерки);

2. дизайн освітлювального пристрою (художньо-конструктивне вирішення зовнішнього вигляду світильника, далі – світильник).

Національне законодавство у сфері інтелектуальної власності об’єкт «начерки» відносить до переліку об’єктів, що охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права» №3795-ХІІ розділ ІІ. Авторське право; Стаття 5. Твори, що охороняються; п.6. Згідно цього закону, об’єкт вважається новим в разі відсутності плагіату.

Факт відсутності плагіату було визначено за допомогою інформаційної системи «АНТИПЛАГІАТ». Для цього оцифровані начерки було перевірено на відсутність плагіату, результати перевірки наведено у додатках (див. Додаток В. Рис. В.1,2).

Патентні дослідження

Наступним об’єктом проектування є дизайн освітлювального пристрою – його художньо-конструктивне вирішення зовнішнього вигляду.

Згідно з національним законодавством, об’єкт класифікується як промислова власність, права автора цього об’єкта охороняються Законом України «Про охорону прав на промислові зразки». Згідно цього Закону, правова охорона надається промисловому зразку, який не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності.

Відповідно до розділу ІІ ст. 5. такими критеріями є новизна та промислова придатність.

Патентні дослідження виконуються на основі ДСТУ, що регламентує їх проведення на всіх стадіях життєвого циклу: при його створенні, реалізації, передачі прав власності, продажу ліцензії.

Метою проведення патентного дослідження є отримання вихідних даних для забезпечення високого технічного рівня та конкурентоспроможності об’єкту дизайнерського проектування, використання в розробках сучасних науково-технічних досягнень та виключення дублювання вже існуючих об’єктів.

Метою даного художньо-конструктивного проектування є створення нового художнього образу в ряді традиційних виробів, що має, крім цього, відповідати сучасним вимогам технічної естетики та технологічним конструктивним рішенням, пластичним властивостям матеріалу та бути новим.

Для встановлення новизни світильника необхідно знайти аналогічне сучасне рішення художньо-конструктивного вирішення зовнішнього вигляду зареєстрованих зразків за допомогою патентних досліджень.

Визначення новизни буде здійснюватися на основі наявності активних факторів впливу на зовнішній вигляд об’єкта проектування:

1. наявність нового елемента;

2. геометрична новизна форми;

3. нове композиційне вирішення;

4. нове взаємне розташування елементів;

5. нове конструктивне рішення;

6. нове пластичне вирішення;

7. нове колористичне вирішення;

8. нове декоративне оздоблення;

9. нові аксесуари і матеріали [12].

Для одержання достовірної інформації необхідно визначити сферу пошуку по фондам патентної наукової, економічної інформації.

В даній роботі основним джерелом збору інформації є база даних ЦНТІ, офіційний бюлетень Укрпатенту «Промислова власність» та мережі Internet.

Ретроспектива пошуку становить 3 роки, що є достатнім для встановлення кращих дизайнерських розробок. Основним видом пошуку прийнято тематичний, допоміжний. При виконанні патентного дослідження інформації пошук аналогів проводився по наступним країнам: Україна, Італія, США, Японія і Китай як найбільш розвинуті в даній галузі.

Інформаційний пошук було проведено за допомогою визначених класів пошуку. Класи визначалися як серед промислових зразків із застосуванням МКПЗ, так і серед винаходів із застосуванням МКВ.

Серед промислових зразків було виділено основний 26 клас, а серед винаходів – 6 F21S8/00 та F21V17/00.

Клас 26 «Освітлювальні прилади та пристрої».
26-03 Прилади для освітлення громадських приміщень
Арматура для освітлення громадських приміщень	L0015700
Підвісні світильники	P0019800
Кріплення для світильників, які встановлюються на стелі	F0016000
Кріплення для електричних дротів	S0065500
Лампа розсіючого світла	G0010600

Переглянутий масив інформації було систематизовано у вигляді додатків (див. Додаток В. Рис. В.3-6).

Інформація щодо запатентованих аналогів в Україні щодо подібного світильника міститься в бюлетені державного департаменту інтелектуальної власності №6, 2002 р. від 17.06.2002, номер заявки 47186 (див. Додаток В.1.).

Опис аналогів:

1. Підвісний світильник Alfa Mocca16291. Світильник має кубічну геометрію плафона, з поперечними дерев’яними перекладинами. Виконаний з дерева, скла, на металевій основі. Плафон виважений, елегантний, підійде до інтер’єрів, виконаних у стилі модерн, хай-тек, кантрі. Розрахований на 4 лампи з максимальною напругою 40 Ват. (див. Додаток В. Рис. В.3).

2. Підвісний світильник СL Collection, виробник ST Luce (Італія). Виріб створений з металевих прутів та тканини. Основу виготовлено у вигляді куба, сторонами якого служить горизонтальне сполучення прутів із боковими гранями цього куба. Це сполучення утворює решітку з горизонтальними секціями. Тканина служить матовим щитком і кріпиться до горизонтальних прутів (див. Додаток В. Рис. В.4).

3. Підвісний світильник ITRE CUBI 16 sospensione є продуктом італійської компанії Artelamp. Світильник виконаний в сучасному стилі. Підвісний світильник зручно кріпиться на стелю і відмінно підійде для освітлення таких приміщень, як: хол, кухня, кафе. Плафон виконаний з дерева білого кольору. Має циліндричну форму, яка утворюється в результаті поєднання між собою кілець основи. Можлива площа, яка буде освітлена даним світильником, дорівнює 3 кв. м. (див. Додаток В. Рис. В.5).

4. Підвісний світильник Nowodvorski Art Deco Wenge 3533 є найближчим прототипом світильника, що проектується. Плафон оточений декоративною решіткою квадратної форми. Основні елементи світильника виготовлені із наступних матеріалів: матеріал арматури, основа – метал, матеріал плафона – скло, колір плафона та підвісок – матовий, кількість лампочок – 1 шт. (див. Додаток В. Рис. В.6).

Опис прототипу:

Світильник виконаний у вигляді прямокутного корпусу з основою для кріплення освітлювальної арматури та джерела світла, а також боковими, нижньою і верхньою стінками та зйомкою кришкою з кріпильними гвинтами під спец ключ. Бокові, нижня та верхня стінки корпуса та зйомка кришка виконані із захисно-вентиляційних жалюзей у вигляді півовальних пластин, розташованих на відстані 5 – 7 мм. один від одного. Пластини бокових, нижніх і верхніх стінок та зйомної кришки направлені овальною стороною до поперечної вісі прямокутного корпусу (див. Додаток В.1.).

Опис об’єкту, що розробляється:

Розроблений плафон, головною ідеєю якого є створення фігури прямокутної форми, має повторювати основні мотиви інтер’єру. Він являє собою прямокутник, створений за допомогою поєднання вертикальних і горизонтальних ліній у певній послідовності. Плафон виконаний з пластику та полімерного скла. В основу проектного процесу поставлено задачу удосконалення конструкції і форми світильника, за рахунок чого відбудеться поліпшення і ефективності його роботи та зручності в його експлуатації.

Порівняльний аналіз прототипу і об’єкту, що проектується, дає змогу зробити висновок, що досліджуваний плафон має суттєві фактори новизни, а саме:

1. нове конструктивне рішення – відмінне від прототипу розміщення смуг, що створюють решітчасту структуру, з точками перетину по діагоналі;

2. нове взаємне розташування елементів – скло знаходиться не в середині конструкції, а ззовні її декоративного елементу.

Рішення зовнішнього вигляду лампи (див. Додаток В. Рис. В.7) відповідає вимогам технічної естетики та функціональному призначенню.

Таким чином, розроблений плафон має долю новизни на рівні 30%, що дозволяє визнати об’єкт охороноздатним та конкурентоспроможним.

Захист інтелектуальної власності

Інтелектуальна власність (скорочено ІВ, анг. Intellectual property) - результат інтелектуальної, творчої діяльності однієї людини (автора, виконавця, винахідника, та ін.) або кількох осіб.

Право інтелектуальної власності – у найширшому розумінні означає закріплені законом права на результат інтелектуальної діяльності в промисловій, науковій, художній, виробничій та інших галузях.

Але доцільніше визначення інтелектуальної власності через зазначення ІВ:

• авторські права (літературні, художні, аудіо та відео твори, комп’ютерні програми, бази даних, карти, фотографічні твори);

• суміжне право;

• право промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, товарні знаки);

• фірмові та комерційні найменування;

• географічні зазначення;

• сорти рослин та породи тварин;

• топографії інтегральних мікросхем;

• комерційна таємниця.

Законодавство, яке визначає права на ІВ, базується на праві кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної і творчої діяльності, які, будучи благом не матеріальним, зберігаються за його творцями і можуть використовуватися іншими особами лише за узгодженням з ними, крім випадків, визначених законодавством.

Поняття «ІВ» виникло в процесі тривалої практики юридичного закріплення за певними особами їхніх прав на результати інтелектуальної діяльності у галузі науки, виробництва, мистецтва і літератури.

До порушень права інтелектуальної власності відноситься:

• плагіат;

• контрафакція;

• піратство;

• бутлегерство;

• використання об’єкта ІВ без договору [25].

У ст. 41 Конституції України передбачено, щ кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Проте не кожен результат творчої діяльності стає об’єктом ІВ. Об’єктом ІВ визнається лише такий результат творчої діяльності, який відповідає встановленим вимогам закону.

Державна реєстрація авторського права в Україні здійснюється відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 р. №3792-12 та постанови кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. №1756 «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір». Науково-технічні досягнення можуть бути визнані об’єктами промислової власності лише після їх кваліфікації як таких відповідним державним органом, державної реєстрації і видачі охоронного документа. Державна кваліфікація здійснюється Державним підприємством «Український інститут промислової власності», що входить до складу Державного департаменту інтелектуальної власності, на підставі проведення спеціальних експертиз – формальної та по суті.

Більш дієвим та найбільш вживаним є захист інтелектуальної власності за допомогою авторського договору або ліцензії.

Авторський договір – один з видів договорів громадського права – є домовленість сторін щодо використання творів науки, літератури та мистецтва.

Метою авторського договору є видання твору, для чого сторони, що домовляються, беруть на себе зобов’язання щодо створення об’єкту та оплати авторського гонорару, що закріплюється у письмовій формі [25].

В даній дипломній роботі захист інтелектуальної власності було здійснено за допомогою Договору художнього замовлення (див. Додаток В.2).

Перевірка авторської графіки

на факт відсутності плагіату

Аналоги

Прототип

Авторський договір

художнього замовлення

Авторський договір

м. Черкаси «4».11.2014 р.

Краснова Ірина Володимирівна, особу якої засвідчує паспорт серії НЕ 234532 виданий Соснівським РВ УМВС України в Черкаській обл.. 17 травня 2007 р. (надалі «Автор») з однієї сторони і Інтер’єр–бюро «Карбо» в особі директора Вельмар Олексія, що діє на підставі статуту, з іншої сторони (надалі «Замовник») уклали авторський договір замовника №5, а далі договір на модель світильника (надалі «Твір»), про наступне: