- •Визначення патентоспроможності
- •1. Розробка регламенту пошуку
- •2. Пошук, обробка інформації
- •4. Експертиза об’єкта на новизну
- •5. Висновки
- •1. Визначення патентоспроможності
- •2. Розробка регламенту пошуку
- •1. Предмет договору
- •2. Порядок затвердження ескізу
- •3. Припинення дії договору
- •4. Відповідальність сторін
- •5. Строк дії договору та інші умови
2. Пошук, обробка інформації
та оформлення додатків
Критерієм відбору інформації у відповідності до регламенту пошуку є схожість об’єктів по технічній суті та тому результату, що досягається при використанні.
З метою пошуку повної інформації необхідно використовувати систему посилань, що завжди надається по закінченню основного розділу, що дозволяє уточнювати раніше встановлений регламент пошуку та застосовувати додаткові види пошуку.
Приклад: При проведенні патентних досліджень по темі: «Розробка побутового пилососу» необхідно почати пошук по ключовим словам: «побутово-торгівельне обладнання», «побутові пилососи»; та визначити розвинуті країни: Німеччина, Франція , Китай, Японія. В цій галузі відомі фірми: «Electrolux» - Швеція, «Tomas» - Німеччина, «Electro-Praia Hlinsko» - Чехія. Таким чином, фірмовий пошук надасть можливість виявити релевантну інформацію сучасних досягнень найкращих зразків пилососів цих фірм, їх техніко-економічні показники, що надасть можливість спрогнозувати яким має бути об’єкт, що проектується.
З метою забезпечення найбільш повного збору інформації необхідно переглянути матеріали конференцій, симпозіумів та іншу науково-технічну інформацію по вітчизняним та закордонним джерелам. Вітчизняні джерела – база даних державної служби інтелектуальної власності та офіційний бюлетень «Промислова власність»; закордонні джерела - автоматизовані інформаційно-пошукові системи (АІПС).
Для пошуку пропозицій щодо пошуку ліцензій використовують видання «International licensing index», видання фірми «Control Data Corporation», що публікують комерційні пропозиції фірм та інформацію о ліцензійних угодах. Дана інформація необхідна для вирішення питання актуальності та доцільності початку проектування нового зразка.
Після збору інформації весь масив необхідно систематизувати у вигляді додатків (Додаток А. Аналоги).
4. Експертиза об’єкта на новизну
Проведення експертизи на новизну відбувається на основі аналізу релевантних документів, зібраних в результаті проведення пошуку інформації з метою встановлення факту відповідності об’єкта проектування умовам патентоспроможності, а саме, критерію – «новизна».
Згідно визначенню, під поняттям «новизна» розуміють критерій охороноздатності, що визначається за сукупністю знань, так званим «рівнем техніки». Дизайн визнається новим, якщо він не є складовою частиною рівня техніки [ст. 473].
На практиці визначення новизни здійснюється за допомогою порівняльного аналізу зовнішнього вигляду художньо-конструктивного рішення об’єкта, що проектується з притаманними йому естетичними і ергономічними властивостями відносно зареєстрованих аналогів і вибраного серед аналогів прототипу.
Прототип – це аналог об’єкту проектування, найбільш близький до нього за сукупністю істотних ознак.
З цього випливає наступне: знайдений прототип необхідно описати найбільш повно як з точки зору зовнішнього вигляду, так і з художньо-конструктивного його вирішення.
Аналогічно необхідно описати новий об’єкт, що проектується, та порівняти сукупність їх істотних ознак.
Встановлення рівня новизни об’єкта, що проектується, здійснюється на основі наявності факторів впливу на зміну зовнішнього вигляду.
Фактори новизни розподіляються на активні та пасивні [].
До активних належать:
наявність нового елемента;
геометрична новизна форми;
нове композиційне рішення;
нове взаємне розташування елементів;
нове конструктивне рішення;
нове пластичне рішення;
нове колористичне рішення;
нове декоративне оформлення;
нові матеріали.
Якщо при порівнянні з прототипом виявлено один активний фактор, то частка новизни дорівнює нулю, а об’єкт, що проектується, його художньо-конструктивне рішення зовнішнього вигляду є простим варіантом раніше зареєстрованого.
Якщо при порівнянні з прототипом виявлено два активних фактора, то доля новизни становить 18%, що надає підстав вважати об’єкт, що проектується, охороноспроможним.
Якщо при порівнянні з прототипом виявлено три активних фактора, в такому випадку доля новизни становить 30%, що надає підстав вважати об’єкт, що проектується, охороноздатним.
Комплекси з чотирьох активних факторів не розглядаються, тому що є ймовірність неправильного вибору прототипу з точки зору ергономічних та естетичних показників.
При порівнянні художньо-конструктивного рішення дизайну за ознаками «естетичні особливості» (пасивні фактори) враховується наступне:
порушення пластичної проробки;
порушення раціональної форми;
порушення цілісності композиції;
відсутність виразності;
наявність роздробленості;
нераціональність розташування елементів;
порушення цілісності форми;
порушення графічної проработки;
порушення в декоративному оформленні;
відсутність інформативності;
порушення стильового вирішення;
порушення пропорційного вирішення;
порушення колористичного вирішення;
неякісне виконання.
Якщо при порівнянні з прототипом виявлено відсутність одного фактора, то зниження естетичних особливостей дорівнює 3%. Об’єкт охороноздатний.
Якщо при порівнянні з прототипом виявлено відсутність двох факторів, то естетичні особливості знижуються до 37%. Об’єкт не охороноздатний.
У разі виявлення трьох факторів естетичні особливості ХКР знижуються до рівня 21%. Об’єкт не охороноздатний - сукупність цих факторів надає можливість врахувати всі недоліки прототипу.
