- •Тема 6. Оцінювання капіталу акціонерної кампанії та управління його структурою
- •Акціонерний капітал.
- •2. Переваги акціонерного капіталу.
- •3. Недоліки акціонерного капіталу.
- •4. Структура власного капіталу:
- •5. Позиковий капітал.
- •6. Теоретичні концепції управління структурою капіталу акціонерного товариства.
- •7. Вартість капіталу.
- •8. Середньозважена вартість капіталу.
- •9. Гранична вартість капіталу.
- •10. Методи оцінки вартості капіталу.
- •11. Оптимальна структура капіталу
- •12. Процес оптимізації структури капіталу
4. Структура власного капіталу:
Власний капітал показує частку майна підприємства, яка фінансується за рахунок коштів власників і власних засобів підприємства. Власний капітал є основним початковим та умовно безстроковим джерелом фінансування господарської діяльності підприємства, а також джерелом погашення збитків підприємства. Він є одним з найвагоміших показників, що використовуються при оцінці фінансового стану підприємства, оскільки показує, з одного боку, ступінь фінансової самостійності підприємства (його незалежності від зовнішніх джерел фінансування), а з іншого — ступінь кредитоспроможності підприємства (забезпеченості вимог кредиторів фактично наявним у підприємства капіталом засновників).
Зареєстрований капітал;
Зареєстрований капітал — умовно постійний капітал, сума якого визначається в установчих документах (статутний капітал, пайовий капітал).
Капітал у дооцінках;
Капітал від переоцінки — додатковий капітал, сформований унаслідок дооцінки активів, яка здійснюється у випадках, передбачених чинним законодавством, та відповідно до положень бухгалтерського обліку;
Резервний капітал;
Резервний капітал - частина власного капіталу ком-панії, що створюється
за рахунок щорічних відрахувань від прибутку. Резервний капітал є
джерелом для соціального розвитку підприємства, від-шкодування втрат, а
також для виплати ди-відендів і поповнення капіталу у випадках
недостатності прибутку
Резервний капітал – це сума резервів, створений підприємством відповідно
до діючого законодавства або статутних документів
Резервний (страховий) капітал створюється господарськими товариствами в
розмірі, встановленому засновницькими документами, але не менше 25
відсотків статутного капіталу. Щорічний розмір відрахувань до резервного
(страхового) капіталу також встановлюється засновницькими документами,
але не може бути меншим за 5 відсотків суми чистого прибутку.
Додатковий капітал;
Додатковий капітал являє собою інший капітал, вкладений учасниками товариства (емісійний дохід, тобто дохід отриманий від розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують номінальну вартість) або одержаний у процесі господарської діяльності підприємства внаслідок до оцінки активів, безоплатного отримання необоротних активів, іншого додаткового капіталу.
Нерозподілений прибуток;
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) є складовою частиною власного капіталу, що залишається у підприємства після виплати доходів власникам та формування резервного капіталу.
Неоплачений капітал;
Джерелом формування статутного капіталу є грошові та матеріальні внески засновників. У випадку внесення засновниками до статутного капіталу матеріальних ресурсів, первісною вартістю є їх справедлива вартість, погоджена між засновниками, за якою активи зараховуються на баланс підприємства.
Неоплачений капітал є нічим іншим, як заборгованістю засновників (учасників) по внесках до статутного капіталу.
Вилучений капітал;
Вилучений капітал — це фактична собівартість акцій власної емісії, викуплених товариством у своїх акціонерів.
Акціонерне товариство має право викупити в акціонера оплачені ним акції тільки за рахунок сум, що перевищують статутний капітал, для їх наступного перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників, анулювання.
Кошти прирівняні до власних;
До коштів, які можна прирівняти до власних, належать сталі пасиви. Це кошти цільового призначення, які в результаті застосованої системи грошових розрахунків постійно перебувають у господарському обігу підприємств, а проте, йому не належать. До їх використання за призначенням вони в сумі мінімального залишку є джерелами формування оборотних коштів підприємства.
Сталі пасиви — це мінімальна (стійка) заборгованість із заробітної плати працівникам, відрахувань на обов’язкове державне пенсійне страхування, на соціальне страхування, резерв майбутніх платежів, авансування покупців (замовників). Нині в бухгалтерському балансі не виокремлюються сталі пасиви, як це було раніше. Але з цього не слід робити висновок, що сталі пасиви відсутні на підприємстві.
