1. Основні етапи виконання курсової роботи

1. Аналіз та узагальнення літературних джерел по теорії та практиці за обраним напрямом. Вибір теми дослідження та її обґрунтування. Визначення об'єкта та предмета дослідження. Формування теоретичної і практичної значимості дослідження. Постановка мети.

2. Добір літератури з обраної теми, її глибоке вивчення та систематизація матеріалу. Вивчення педагогічного досвіду.

Визначення вихідних теоретичних положень. Формулювання на цій основі гіпотези дослідження та визначення його завдань. Добір учасників дослідження за характеристиками типологічного відбору (стать, вік, стан здоров’я, рівень підготовленості, фізичний розвиток професійна приналежність і ін.).

3. Підбір і розробка методики експериментального дослідження та обробки експериментальних даних. Підбір методів дослідження і його організація.

4. Проведення дослідно-експериментальної роботи, обробка та аналіз її результатів.

5. Кількісний та якісний аналіз результатів дослідження в цілому, формулювання висновків та практичних рекомендацій.

6. Літературно - графічне оформлення курсової роботи.

Кожний студент закріплюється за викладачем, який здійснює наукове керівництво курсовою роботою. Разом з науковим керівником студент складає індивідуальний план підготовки курсової роботи, в якому визначаються всі етапи і конкретні терміни їх виконання.

2. Методичні вказівки до виконання курсової роботи

Вибір теми – перший і дуже відповідальний момент під час написання курсової роботи. Здійснюється на основі аналізу літератури по теорії і практиці в області фізичного виховання чи спорту, практичного досвіду, виду діяльності, теоретичних знань і практичних навичок.

Студентам надається право вибрати тему роботи серед тематики, запропонованої кафедрою управління фізичною культурою та спортом. В окремих випадках студент може запропонувати власну тему, але вона повинна бути узгоджена з науковим керівником і затверджена на засіданні кафедри. Остаточно обрана тема фіксується записами у журналі обліку курсових робіт і призначенням наукового керівника. Довільна зміна теми студентам не дозволяється.

Вибір тем відбувається на початку навчального року. Термін подання завершених курсових робіт – за місяць до початку заліково-екзаменаційної сесії.

Обравши тему, студент повинен чітко спланувати роботу над нею, визначивши строки попереднього знайомства з літературою, збирання матеріалу, підготовки тексту і розрахунків, доопрацювання курсової роботи і перевірки. Ритмічність праці над обраною темою, дотримання погоджених з науковим керівником термінів, вчасне подання окремих фрагментів дослідження є обов'язковими умовами успішного досягнення поставленої мети. Підготовку курсової роботи слід починати відразу після обрання теми і намагатись, щоб не пізніше, ніж за два місяці до встановленого терміну подання роботи, був повністю завершений її чорновий варіант.

Обґрунтування актуальності та значення обраної теми подається у такій послідовності: сутність проблеми - запит та потреби практики викладання - розробленість проблеми у методиці - ідея дослідження та вихід на формулювання мети власного наукового дослідження.

Вибір методів дослідження повинен здійснюється з урахуванням: теми дослідження і обраного контингенту досліджених.

Вибір теми дослідження тісно пов'язаний з визначенням об'єкту та предмету дослідження.

Об'єкт дослідження – це частина об'єктивної педагогічної реальності, що протистоїть дослідникові у його пізнавальній діяльності.

Предмет дослідження – це елемент об'єкту дослідження, що включає сукупність його властивостей, відношень і вивчення якого збагачує об'єкт у цілому.

Наведемо приклади визначення об'єкту та предмету дослідження.

Тема дослідження: Розвиток рухових здібностей учнів молодшого шкільного віку засобами ритмічної гімнастики на уроках фізичної культури.

Об'єкт дослідження: засоби ритмічної гімнастики на уроках фізичної культури.

Предмет дослідження: рівень рухових здібностей учнів молодшого шкільного віку.

Після обґрунтування теми та вибору об'єкту дослідження формулюється мета курсової роботи.

Метою дослідження в її найбільш загальному вигляді є, як правило, перевірка (або уточнення) розроблених теоретичних положень, які описують структуру, зв'язки, розвиток об'єкту дослідження; установлення закономірностей, які відображають специфіку явища чи процесу, що вивчається; визначення показників ефективності використання результатів проведеного дослідження; встановлення особливостей застосування зазначених результатів на практиці та ін.

Приклад: Мета дослідження – науково обґрунтувати використання засобів ритмічної гімнастики на уроках фізичної культури учнів 6-7 років для підвищення рівня координаційних здібностей.

Починаючи наукову розробку теми, слід провести аналіз стану питання, що досліджується, тобто вивчити теорію та історію питання у відповідності до мети та проаналізувати передовий методичний досвід.

Пошук наукової інформації бажано проводити у такій послідовності:

1. Накопичення загальної інформації з проблеми за допомогою підручників, довідників, словників та ін.

2. Ознайомлення зі змістом монографій, де найбільш глибоко та систематизовано викладаються загальні результати наукових досліджень.

3. Робота з періодичними виданнями та пошук наукових статей, які розкривають вузькі питання або результати досліджень з даної проблеми.

4. Вивчення наукових статей з досвіду роботи, методичних рекомендацій, які висвітлюють кращі надбання практики.

Вивчення теоретичного матеріалу передбачає його систематизацію та фіксацію. Найбільш доступним способом цього є створення власної бібліографічної картотеки, тобто фіксування на окремих картках назв джерел та складання анотацій до них. Анотування – це загальний та стислий виклад основного змісту роботи (Виписуються назви розділів, параграфів; розкриваються основні ідеї.)

До найбільш поширених способів стислого фіксування наукової інформації також належать тезування, цитування та конспектування.

Тезування – це складання нотаток про найбільш суттєві ідеї, висновки наукового тексту та виклад їх своїми словами. Якщо текст відтворюється точно, без змін, то така форма його вивчення називається цитуванням. Під час конспектування зберігається основний зміст наукової публікації.

Для реалізації обраної мети та перевірки достовірності гіпотези визначаються завдання дослідження. Це є питання, відповіді на які необхідні для досягнення мети. Ці питання виникають на основі аналізу стану проблеми, що досліджується, і стосуються подальшої розробки окремих її аспектів.

Наприклад, мета дослідження — науково обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити методику навчання вправам ритмічної гімнастики у старших класах загальноосвітніх шкіл. Тоді,

Завдання дослідження

1. Вивчити та проаналізувати проблему формування рухових здібностей у учнів молодшого шкільного віку на уроках фізичної культури.

2. Визначити рівень рухових здібностей учнів 6-7 років.

3. Розробити зміст авторської методики формування рухових здібностей засобами ритмічної гімнастики у дітей 6-7 років.

4. Експериментально обґрунтувати ефективність використання засобів ритмічної гімнастики на уроках фізичної культури у дітей 6-7 років.

Весь комплекс завдань – це алгоритм конкретної програми дослідження, зумовлений логікою етапів даного наукового пошуку.

Характеристика новизни наукового дослідження спрямована на розкриття:

а) теоретичної новизни (вироблення концепції, методики, класифікації, закономірностей);

б) практичної новизни (розробка методичних рекомендацій, дидактичних пропозицій, нових форм організації роботи).

Практичне значення характеризується реальною можливістю впровадження у практику результатів даного дослідження.

Приклад: Практична значущість роботи полягає в розробці методики формування рухових навичок засобами ритмічної гімнастики на уроках фізичної культури для дітей молодшого шкільного віку 6-7 років.

Аналіз стану проблеми, що досліджується дає можливість реалізувати ще один важливий момент у написанні курсової роботи - скласти її план.

Зміст повинен відображати структуру роботи. Чим більше чіткості, логіки у складеному плані, тим легше студенту виконувати наукове дослідження (зразок плану – у Додатку Б).

Вивчивши теоретичний стан проблеми, студент переходить до виконання дослідно-експериментальної роботи. Цей етап передбачає добір і розробку методики експериментального дослідження.

Методика дослідження - це опис сукупності методів, що застосовуються для вивчення певного явища або процесу. Вона відповідає на питання: як, яким чином здійснюється дослідження.

Найбільш поширеними методами наукового дослідження є:

спостереження, експеримент, опитування, вивчення результатів продуктивної учнівської діяльності та шкільної документації, математичні методи.

Вищезазначені методи, передусім, дають можливість вивчити стан проблеми у педагогічній практиці.

З метою здійснення активного впливу на педагогічне явище шляхом створення спеціальних умов застосовується метод експерименту. Експеримент має комплексний характер, оскільки передбачає використання цілої групи методів: спостереження, бесід, тестових завдань, створення спеціальних ситуацій та ін.